До початку 90-их років минулого століття в Україні ім’я і творчість Галі Мазуренко - однієї з найвідоміших українських поетес ХХ століття були під забороною. Галя Мазуренко народилась у 1901 році в Петербурзі в родині, яка живилась традиціями декабристів. Ïї життя – це калейдоскоп переїздів – дитинство в Карасях неподалік Тули, далі Женева, Берлін, Катеринослав – тепер Дніпропетровськ. Саме тут під впливом оповідей Дмитра Яворницького вперше відчула потребу писати. Коли їй було 15, дісталась на фронт і допомагала раненим, через два роки вступила до армії УНР, щоб, як пізніше згадувала, - боротись за свободу України. Далі була Варшава і праця в українському уряді в екзилі. Вона зустрічалась з Симоном Петлюрою, Оленою Телігою, Софієї Русовою, Євгеном Маланюком. У Варшаві розпочалась її еміграція, тоді ніхто не знав, що розлука з Україною триватиме майже півстоліття і що на цій дорозі вона залишиться сама. Вдома, в України всю її родину сталінський режим знищив, вижила тільки донька, з якою Галя Мазуренко так ніколи і не побачилась. І весь цей час Галя Мазуренко не переставала писати. Творча і людська доля талановитої поетеси надихає і нині багатьох перекладачів, цього разу на чеську її вибрані поезії переклала празька перекладачка Алена Моравкова. У чому причина такого вибору ?
А.Моравкова: Галя Мазуренко мене зацікавила своєю поезією. На мою думку, вона один з найвидатніших українських поетів ХХ століття. Коли я відкрила її ім’я у фондах Слов‘янської бібліотеки в й ознайомилась з її гіркою долею, я рішила представити її та її поезію чеським читачам. Вона один з авторів празької школи українських поетів, які перебували і працювали у 20-30-их роках минулого століття у Празі. Мазуренко знайшла в Чехії другу вітчизну і ніколи не забула свій празький період. В її поезії ми знайдемо також чеські мотиви, але головна її тема – це її, як вона називала, - втрачена душа - Україна.
Галі Мазуренко доля подарувала два крила – дар до слова і потужного образного мислення. Обидва крила принесли їй безсмертя. Продовж життя Галя видала 10 поетичних збірок, три з яких у Празі, місті, що на понад 10 років стало її другим домом. У Празі Галя закінчила Українську студію пластичного мистецтва, її скульптурні твори і графіка ще і досі не досліджені, хоча у свій час вона була однією з найпомітніших авторів на європейській мистецькій сцені, також і серед хіппівських митців. Живучи довгі літа в Лондоні, вона невтомно спостерігала за життям в Україні й Чехії, написала вірші на пам’ять Олени Теліги і смерть чеського патріота Яна Палаха. Вона також вірила в те, що знищений комуністичним режимом Український музей у Празі відродиться, тому що ’’Музей наш засів на міль, і тому він не йшов на дно’’. І те, що поезію Галі Мазуренко перекладають повсюди на світі, є визнанням таланту, якому непідвладний час. У Празі збірка поезій видана з ініціативи Товариства українців та друзів України у Чеській Республіці.
А.Моравкова: Галя Мазуренко мене зацікавила своєю поезією. На мою думку, вона один з найвидатніших українських поетів ХХ століття. Коли я відкрила її ім’я у фондах Слов‘янської бібліотеки в й ознайомилась з її гіркою долею, я рішила представити її та її поезію чеським читачам. Вона один з авторів празької школи українських поетів, які перебували і працювали у 20-30-их роках минулого століття у Празі. Мазуренко знайшла в Чехії другу вітчизну і ніколи не забула свій празький період. В її поезії ми знайдемо також чеські мотиви, але головна її тема – це її, як вона називала, - втрачена душа - Україна.
Галі Мазуренко доля подарувала два крила – дар до слова і потужного образного мислення. Обидва крила принесли їй безсмертя. Продовж життя Галя видала 10 поетичних збірок, три з яких у Празі, місті, що на понад 10 років стало її другим домом. У Празі Галя закінчила Українську студію пластичного мистецтва, її скульптурні твори і графіка ще і досі не досліджені, хоча у свій час вона була однією з найпомітніших авторів на європейській мистецькій сцені, також і серед хіппівських митців. Живучи довгі літа в Лондоні, вона невтомно спостерігала за життям в Україні й Чехії, написала вірші на пам’ять Олени Теліги і смерть чеського патріота Яна Палаха. Вона також вірила в те, що знищений комуністичним режимом Український музей у Празі відродиться, тому що ’’Музей наш засів на міль, і тому він не йшов на дно’’. І те, що поезію Галі Мазуренко перекладають повсюди на світі, є визнанням таланту, якому непідвладний час. У Празі збірка поезій видана з ініціативи Товариства українців та друзів України у Чеській Республіці.
