Запровадження нових правил викликало бурхливу реакцію в Європі, в Росії та у самому Придністров’ї. Міністерство закордонних справ Росії виступило з заявою, в якій вимагає від України та Молдови скасувати нові правила. Адміністрація самопроголошеної ПМР перекрила рух транзитних поїздів на своїй ділянці. Натомість, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана привітав впровадження Молдовою та Україною спільної декларації щодо митних питань. Тож що відбувається насправді – економічна блокада, нові кроки до врегулювання замороженого конфлікту чи ще щось? Журналіст Ігор Соловей, який вже тривалий час досліджує ситуацію в Придністров’ї, вважає, що про розмови про блокаду не мають під собою підстав.
Ігор Соловей: “Це не є блокадою. Це є звичайне виконання домовленостей між двома суверенними державами. Друге питання – чи це наступний крок до врегулювання. Ось у цьому я трошки сумніваюсь. Переговорний процес знаходиться не в кращому стані. А введення нових правил тільки підсилило кризовий стан у відносинах”.
А директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко звертає увагу на те, що подібні до теперішніх митні правила вже діяли відповідно до угоди між Україною і Молдовою два роки тому.
Олександр Сушко: “Нові правила насправді є старими правилами, тому що це звичайний митний режим між двома суверенними державами – Україною і Молдовою. Він вже існував з травня 2003-го до липня 2004-го, і сьогодні обидві сторони після дуже багатьох консультацій, суперечок нарешті дійшли згоди щодо всіх технічних питань і повернулися до нормального двостороннього митного режиму на основі міжнародно визнаних правил перетину митних кордонів”.
Критики запроваджених правил перетину вантажами українсько-молдовського кордону говорять, що вони вдарять передусім по звичайних громадянах – зокрема й по етнічних українцях та громадянах України, що мешкають у Придністров’ї. З цими твердженнями Олександр Сушко категорично не згоден.
Олександр Сушко: “Це відверто демагогічне твердження, тому що – згадаймо 2003 рік. Хто постраждав у Придністров’ї, який громадянин України чесний? Хто має таку статистику? Хто може це довести? Жодних підстав про це, тому що не йдеться в даному випадку про блокаду, ідеться про переведення торговельно-економічних відносин у легітимне русло”.
На думку пана Сушка, Україна має й надалі залишатися вагомим гравцем у регіоні. Її інтереси полягають у тому, щоб, поєднуючи зусилля з ОБСЄ, Європейським Союзом та іншими міжнародними структурами, сприяти демократизації Придністров’я. Після того, як придністровське суспільство стане відповідати певним міжнародним стандартам демократії, воно зможе вільно й відкрито вирішити свою долю й форму автономії чи іншого укладу, на якому будуватиме стосунки з Молдовою – за умови збереження територіальної цілісності останньої.
Ігор Соловей: “Це не є блокадою. Це є звичайне виконання домовленостей між двома суверенними державами. Друге питання – чи це наступний крок до врегулювання. Ось у цьому я трошки сумніваюсь. Переговорний процес знаходиться не в кращому стані. А введення нових правил тільки підсилило кризовий стан у відносинах”.
А директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександр Сушко звертає увагу на те, що подібні до теперішніх митні правила вже діяли відповідно до угоди між Україною і Молдовою два роки тому.
Олександр Сушко: “Нові правила насправді є старими правилами, тому що це звичайний митний режим між двома суверенними державами – Україною і Молдовою. Він вже існував з травня 2003-го до липня 2004-го, і сьогодні обидві сторони після дуже багатьох консультацій, суперечок нарешті дійшли згоди щодо всіх технічних питань і повернулися до нормального двостороннього митного режиму на основі міжнародно визнаних правил перетину митних кордонів”.
Критики запроваджених правил перетину вантажами українсько-молдовського кордону говорять, що вони вдарять передусім по звичайних громадянах – зокрема й по етнічних українцях та громадянах України, що мешкають у Придністров’ї. З цими твердженнями Олександр Сушко категорично не згоден.
Олександр Сушко: “Це відверто демагогічне твердження, тому що – згадаймо 2003 рік. Хто постраждав у Придністров’ї, який громадянин України чесний? Хто має таку статистику? Хто може це довести? Жодних підстав про це, тому що не йдеться в даному випадку про блокаду, ідеться про переведення торговельно-економічних відносин у легітимне русло”.
На думку пана Сушка, Україна має й надалі залишатися вагомим гравцем у регіоні. Її інтереси полягають у тому, щоб, поєднуючи зусилля з ОБСЄ, Європейським Союзом та іншими міжнародними структурами, сприяти демократизації Придністров’я. Після того, як придністровське суспільство стане відповідати певним міжнародним стандартам демократії, воно зможе вільно й відкрито вирішити свою долю й форму автономії чи іншого укладу, на якому будуватиме стосунки з Молдовою – за умови збереження територіальної цілісності останньої.
