Доступність посилання

ТОП новини

“Європейська Свобода”: - Росія залицяється до Центральної Європи: у Будапешті та Празі президент Путін намагався побороти побоювання, з яким досі ставляться до Росії у колишньому радянському таборі; - Україні не вдається домовитися про спрощення візового режиму з ЄС, ба більше, візи можуть подорожчати; - Українці знатимуть більше про ЄС.


Марія Щур

Прага, 3 березня 2006 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

В ефірі «Європейська Свобода». Перед мікрофоном Марія Щур.

- Росія залицяється до Центральної Європи: у Будапешті та Празі президент Путін намагався побороти побоювання, з яким досі ставляться до Росії у колишньому радянському таборі;

- Україні не вдається домовитися про спрощення візового режиму з ЄС, ба більше, візи можуть подорожчати;

- Українці знатимуть більше про ЄС: фонд «Відродження» профінансував відкриття інформаційних центрів по всіх регіонах України.

Такі головні, але далеко не всі теми сьогоднішньої «Європейської Свободи», що виходить на хвилях радіо «Промінь» і радіо «Свобода».

Росія хоче ближчих стосунків з європейськими країнами, які колись скинули її панування, але все ще пам’ятають старі образи. Так оглядачі коментують візит російського президента Володимира Путіна до Угорщини та Чехії.

В обох столицях зберігають не найкращі спогади про кремлівських правителів.

В Будапешті цього року відзначають 50 річницю повстання, жорстоко придушеного радянськими військами.

Тим часом у Празі ще живі спогади про так само придушену «Празьку весну» 1968 року. Проте Путін готовий визнати лише моральну відповідальність за Радянський Союз.

Володимир Путін

Повинен нам сказати абсолютно відкрито, що хоча юридичної відповідальності тут, звичайно, немає і бути не може, але моральна відповідальність тут, звичайно, присутня. Інакше і бути не може.

Марія Щур

Оглядачі у чеській пресі запитували, чому президент Путін не згадав про це тоді, коли Кремль обстоював своє право на радянську спадщину і, зокрема, на закордонні активи СРСР.

Місцеві оглядачі у зв’язку з цим пригадали іншу відому фразу Володимира Путіна, яку він висловив майже рік тому.

Володимир Путін

Розпад Радянського Союзу був найбільшою геополітичною катастрофою століття.

Марія Щур

Отже, про інші теми центральноєвропейського турне російського президент розповідає з Праги Василь Зілгалов.

Василь Зілгалов

Оглядачі зауважують, що однією з можливих цілей поїздки Володимира Путіна до Будапешта і Праги є намагання дещо пом’якшити досить прохолодне враження від стосунків Москви з країнами так званого «Північного ярусу» Європи, як то Польща чи країни Балтії.

Тому й не дивно, як зауважують вони, що Володимир Путін здійснив кілька символічних жестів в Угорщині на кшталт повернення 130 рідкісних книг, що були вивезені радянськими військами з Угорщини у період Другої Світової війни, а також висловив своєрідне співчуття «болям угорців» з приводу радянського вторгнення в 1956 році.

Володимир Путін

Повинен вам відверто сказати, звичайно, всі ми в душі відчуваємо якусь відповідальність за ці події.

Василь Зілгалов

Однак головними темами переговорів у Будапешті були все ж перспективи газових стосунків і можливості побудови нових газотранспортних мереж в обхід України, на чому наголошував Володимир Путін в Будапешті.

Вже напередодні прибуття Володимира Путіна до Праги чимало оглядачів нагадували про радянське вторгнення до Чехословаччини в 1968 році і напружені стосунки Чехії з Москвою в 90-і роки, коли було зруйновано Варшавський пакт і відбувалося розширення НАТО в Центральній Європі.

Але офіційні празькі коментарі цього тижня зводилися до того, що візит Володимира Путіна і його переговори з чеськими офіційними особами будуть присвячені переважно двостороннім економічним зв’язками між Чехією та Росією.

Один із чеських оглядачів Франтішек Яноух нагадав з цього приводу нинішньому чеському президентові перефразу з Маяковського, що «Путін і “Газпром” брати-близнюки. Ми кажемо “Газпром”, а розуміємо Путін, Ми кажемо Путін, а розуміємо “Газпром”, наголошуючи при цьому, що Росія використовує газ як політичну зброю. Бо нині чимало політиків у країні, включно з президентом Вацлавом Клаусом, намагаються шукати перспективу прагматичних, переважно економічних, стосунків з Москвою.

Петер Кратохвіл додав радіо “Свобода” наступне:

Петер Кратохвіл

З усіх цих розбіжностей в Центрально-Східній Європі є розподіл на дві групи. З них ті, що йменуються "північним ярусом", а це Польща і країни Балтії, і ті, що належать до "південного ярусу”, а це Чехія, Словаччина та Угорщина, котрі значно менше критикують політику Путіна і внутрішню, і зовнішню.

Чеський президент Вацлав Клаус відповів на це так:

Вацлав Клаус

Я не бачу причини, щоби ми з президентом Путіним сьогодні, 1 березня 2006 року, владнали те, що зробив брежнєвський СРСР у серпні 1968 року. Ми обидва знаємо про це, розуміємо це. То був для нас надзвичайно трагічний час, але я за позитивний погляд на сьогодення і на майбутнє.

Василь Зілгалов

Хоча надалі у переговорах у Празі Путін звертав більше уваги на енергетичну роль Росії для Європи і намагався переконати всіх, хто його слухав того березневого вечора в чеській столиці, в абсолютній надійності його держави як енергетичного партнера.

Володимир Путін

Чим більше залежать від нас партнери, тим більше залежимо ми від них. Ми також будемо думати про диверсифікацію наших поставок.

Але те, що стосується Європи, то ми будемо як і з усіма нашими партнерами діяти у вищій мірі відповідально, будемо диверсифікувати наші транспортні можливості і будемо діяти спільно з нашими партнерами як у світі, так і в Європі.

Василь Зілгалов

На ці запевнення В.Путіна в Чехії з’явилося чимало реакцій. Низка інших чеських політиків протестували проти візиту В.Путіна до Праги у зв’язку з війною у Чечні, згортанням демократії і Росії.

Так чеський сенатор Яромір Штетіна, який багато років вивчає ситуацію у Чечні, залишив будову чеського сенату на знак протесту, коли туди завітав російський президент.

Чимало оглядачів звертали увагу на аналіз В.Путіним в Празі, так само, як і в Будапешті ролі України у транзиті газу до Європи, а також на те, що він стверджував про підписання окремої транзитної угоди між Москвою і Києвом на 5-річний період як про доконаний факт.

Без українського сліду не обійшлося і в символічному акті чеської сторони, котра повернула через Путіна Росії роботу відомого художника І.Крамського. Ця робота потрапила на територію Чехії під час Другої Світової війни з Криму.

Марія Щур

Ви слухаєте «Європейську Свободу».

Далі у програмі про те, що роблять недержавні організації, щоб українці краще дізналися, що являє собою Європейський Союз.

А наприкінці передачі про унікальну акцію, завдяки якій у Києві вдалося зібрати сузір’я світових зірок, яких Україна щедро розкидала по європейських сценах.

Про це трохи згодом, а зараз про болюче візове питання.

Напередодні п’ятничного візиту до України європейської делегації, що опікується закордонними справами ЄС, з''явилися повідомлення про те, що Україні та ЄС не вдасться підписати угоду про спрощення візового режиму 3 березня. Хоча раніше українська сторона висловлювала впевненість у тому, що до цієї дати усі розбіжності вдасться владнати.

Ба більше, у понеділок в під час дискусій міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі лунали пропозиції щодо подорожчання шенгенських віз. Проти таких пропозицій виступили сусіди, нові члени ЄС.

Зі столиці Європейського Союзу повідомляє кореспондентка радіо “Свобода” Наталя Вікуліна.

Наталя Вікуліна

Польща вважає, що подорожчання віз для в’їзду в країни ЄС зашкодить відносинам Євросоюзу з його сусідами, насамперед з Україною.

Інші нові країни ЄС (такі, як Угорщина, Литва та Естонія) пропонують не збільшувати вартість віз для громадян України, Молдови й Білорусі.

Східноєвропейські держави ЄС висловили занепокоєння пропозицією Франції збільшити вартість шенгенських віз майже вдвічі, з 35 до 60 євро.

Париж аргументує це тим, що візи з біометричними даними, які будуть запроваджені з наступного року, коштуватимуть дорожче.

Але як це поєднується з політикою Брюсселя щодо полегшення візового режиму з Україною, особливо після того як Київ скасував візи для громадян ЄС?

На це запитання радіо “Свобода” відповідає Комісар ЄС із зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.

Беніта Ферреро-Вальднер

Ми, звичайно, ще обговорюємо це питання з Україною. Звичайно, ми будемо продовжувати дискусію, тому що ми не досягли остаточного рішення щодо українських друзів.

Питання візи сьогодні було тільки заторкнуте, кілька країни Євросоюзу хотіли навіть збільшити вартість віз. Але ми не ухвалили жодного рішення щодо цього.

Наталя Вікуліна

Міністри внутрішніх справ Євросоюзу планують вирішити питання щодо віз наприкінці квітня.

Варшава вважає, що 60 євро за візу є завеликими грошима для громадян із країн, які межують з Євросоюзом зі сходу: Україною, Білоруссю, Молдовою. Однак Польща може погодитися на таку вартість, якщо будуть зроблені винятки, насамперед для студентів і науковців.

Нідерланди в свою чергу наполягають, що візи не повинні стати дорожчими тільки для тих сусідів Євросоюзу, які дозволять ЄС відправляти їм громадян своїх країн, що опинилися на території Євросоюзу нелегально.

Марія Щур

У Львові відкрився Центр європейської інформації. Там львів’яни зможуть отримати усю інформацію про діяльність європейських інституцій, політику Євросоюзу, і як вони впливають на життя простих європейців.

Гроші на фінансування центру виділив міжнародний фонд „Відродження”. Хоча, як говорить депутат Європарламенту від Польщі Гражина Станішевська, яка спеціально з Брюсселя приїхала на відкриття Львівського центру, цим мала би займатися українська держава разом із Європейським Союзом. Адже перша проголосила вступ до ЄС своїм пріоритетом, а другий має спеціальні кошти на такі проекти.

На думку польської європарламентарки, українці зараз дуже мало знають про ЄС, і нині в Україні формується негативний образ європейської спільноти.

Львівська кореспондентка «Свободи» Галина Терещук була серед перших відвідувачів Центру європейської інформації.

Галина Терещук

Інформаційний центр відкритий для всіх львів’ян, але керівники сподіваються, що відвідувачами будуть передусім студенти, викладачі, школярі, підприємці. Адже тут можна отримати чимало ділової інформації, а також науковий матеріал і безкоштовний доступ до Інтернету, звідки можна почерпнути для себе більшу інформацію про діяльність ЄС.

Гражина Станішевська, депутат Європарламенту зауважила, що ЄС постійно запроваджує нові освітні й інформаційні проекти для молоді, бізнесменів, науковців, але про це в Україні нічого не знають через брак інформації.

Тому пані Гражина запросила у своє бюро на роботу українку, яка російською та українською мовами поширюватиме інформацію через українські центри про різноманітні програми ЄС.

До слова, європейські інформаційні інституції могли б діяти в Україні не за гроші фонду «Відродження» і лише упродовж року, а за кошти Єврокомісії. Однак український уряд жодного разу не звертався в ЄС з пропозицією профінансувати подібний центр. Повідомила Гражина Станішевська, яка працює у комісії по співпраці ЄС та України.

Вона розповіла, що днями в Брюсселі побувала делегація українських парламентарів, і їх пані Гражина закликала зробили спільну програму співпраці, інформування українців, натомість вона почула від депутатів, що це непотрібно.

Гражина Станішевська

Але я кажу, що немає інформації про ЄС, люди нічого не знають. Не може бути так, щоб про Євросоюз лише говорили президент і прем’єр. Бажання людей, а не політичних еліт вступити в ЄС, має бути на першому місці на шляху до Європи.

Галина Терещук

“За статистикою, 50 відсотків українців нічого не знають про Європейський Союз, а відтак чимало політиків намагаються нав’язати негативний образ ЄС,” - зауважила депутат Європарламенту.

Втім у майбутньому Україна, яка матиме реальні шанси вступу у європейську спільноту, змушена буде таки провести референдум, щоб довідатись думку своїх громадян, а чи хочуть вони бути, чи ні в ЄС.

Якщо у Західній Україні відчутні позитивні настрої щодо європейського вектора України, то на Сході навпаки.

Я поцікавилася тим, що про ЄС знають львівські школярі та студенти.

Уявіть собі, що завтра референдум, і Ви маєте сказати свою думку, чи Україна має бути в Європі, чи ні. Якою була б Ваша відповідь?

Школярка

Я не знаю.

Галина Терещук

А Вам у школі говорять про те, що таке ЄС?

Школярка

По-моєму, не говорять.

Студентка

Що таке європейська спільнота? Ну, не знаю.

Студентка

Я в принципі за те, щоби України прямувала до Європи. Єдина валюта, по-перше. Легше буде закордон їхати, в Європу. А для економіки, то це перспективи для ринку, це просування наших товарів на європейський ринок.

Галина Терещук

Центри європейської інформації до травня запрацюють в усіх регіонах України. Втім, від їхніх керівників та підтримки місцевої влади залежатиме, чи подібна європейська інституція діятиме в області й після року, коли закінчиться фінансування фонду «Відродження».

Марія Щур

Громадські організації в Україні беруть на свої плечі багато функцій держави. Серед найвідоміших у Європі правозахисних організацій – це Всеукраїнська федерація багатодітних сімей з центром у Харкові.

Завдяки зусиллям голови федерації Тетяни Захарової вдалося домогтися розслідування зникнення немовлят з харківських пологових будинків.

Ця справа ще далека від завершення і радіо «Свобода» планує повернутися до неї в одній з наших наступних передач.

А більше про мужню жінку, яка на власний ризик почала це розслідування і про організацію, що дбає про встановлення в Україні європейських стандартів ставлення до жінки і родини, розповідає харківська кореспондентка радіо «Свобода» Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

Після Всесвітнього форуму неурядових організацій, що відбувся у 1993 році на Мальті, і де Україна була представлена Всеукраїнською федерацією багатодітних сімей, про цю організацію дізналися у всьому світі. Вона стала членом міжнародної мережі Комітету сім’ї ООН, що базується у Відні.

У 1996 році за ініціативи Т.Захарової було створено мережу сімейних організацій Центральної і Східної Європи і з центром у Будапешті.

Особливі стосунки склалися у Всеукраїнської федерації багатодітних сімей і з Федерацією сімейних спілок Німеччини. Ця спілка була представлена родиною, яка налічує 625 осіб.

Тетяна Захарова

Федерація сімейних спілок Німеччини, з якою ми започаткували акцію ”Від серця до серця”, тобто це була акція, через яку безпосередньо контактували сім’я з сім’єю, - це один напрямок.

Другий напрямок – це жінки, які в різних країнах визнані так само однією із 100 героїнь світу. У мене є їхні адреси, ми спілкуємося. Кожна з них у своїй країні очолює або працює в ідентичній організації.

Вікторія Маренич

Всеукраїнську федерацію багатодітних сімей включено до переліку неурядових організацій Європейської економічної комісії, а саму Т.Захарову після її виступу у Раді Європи тепер називаю “пані Ножиці”.

Тетяна Захарова

Я сказала, що парламент без жінок – це половинка нижниць, ними можна продірявити, можна пороти, можна просто розірвати, але щоб акуратно і добре, і грамотно викроїти закон, то повинні бути обидві половинки цих ножиців.

Вікторія Маренич

Покликом серця Т.Захарова називає свою роботу у допомозі родинам, у яких після пологів зникли діти. Таких випадків у Харкові з 2002 року сталося 4.

Кримінальні справи за цими фактами розслідує Генпрокуратура. Про ці факти відомо і у Європі. До Харкова восени 2005 року приїздила доповідачка ПАРЄ. Є надія, що за допомогою європейської спільноти ці справи будуть доведені до суду.

Марія Щур

Десятки, якщо не сотні українських виконавців з успіхом працюють на європейських сценах. Ïм аплодують у Лондоні, Мюнхені, Празі, Парижі, лише вдома їх можна побачити нечасто.

Але минулих вихідних в Національній опері України відбувся гала-концерт, який зібрав відомих музикантів України з усього світу. Цим концертом відкрилася програма, яка має назву „На Україну повернусь”.

За задумом організаторів із київської мерії, щороку в Києві відбуватимуться зустрічі з тими, хто нині працює поза межами Батьківщини.

Серед запрошених на унікальну подію була і музичний оглядач радіо «Свобода» Леся Олійник.

Леся Олійник

Після виступу Володимира Кузьменка зал довго не міг вгамувати свої враження.

Більшість слухачів, які зібралася під розкішним куполом Національної опери, вперше почули його голос, тенор, яким насолоджуються в Національній опері Польщі, Королівському театрі Шотландії, Державній опері Штутгарта, Великому театрі Росії, оперних театрах Австрії, Бельгії, Франції, Італії, Німеччини.

В розмові з журналістами артисти зізнавалися, що невисокі гонорари змусили їх поїхати за межі України. Для багатьох з них просто не знайшлося місця на вітчизняних оперних сценах, тому й демонструють майстерність, якої, до слова, навчилися в Україні, у різних країнах світу. Як, наприклад, скрипаль Дмитро Ткаченко, який працює в Лондоні.

Деякі з українських артистів повернулися додому, як, скажімо, Володимир Гришко або Людмила Шемчук. До списку її оперних сцен входять „Метрополітен-опера”, „Ла Скала”, Віденська опера, театри Берліна, Мюнхена, Парижа, Мадрида, Рима, Барселони, Цюриха та багатьох інших. Нині ж Людмила Шемчук співає в своєму рідному місті, на сцені Донецького оперного театру, отримуючи за свою працю 1 000 гривень.

Перший концерт зібрав також зірок світової балетної сцени: володаря титулу „Кращий танцівник світу 2005 року” та Гран-Прі Московського міжнародного конкурсу Дениса Матвієнка, переможців престижних міжнародних конкурсів Анастасію Матвієнко, Віктора Іщука, Наталю Мацак, Наталю Домрачову, тих, хто прославляє українське балетне мистецтво на провідних сценах світу.

На прес-конференції артисти ділилися своїми настроями, частіше сумними. Наприклад, Анатолій Кочерга, який працює за контрактами у найвідоміших оперних театрах Європи та США, вважає:

Анатолій Кочерга

Я завжди ніс Україну з собою. Україна зі мною, але Україна від мене відхрестилася. Я ж не винен.

Леся Олійник

Володимир Кузьменко, який став володарем „Золотого диску” Міністерства культури Польщі, не міг стримати своїх емоцій.

Володимир Кузьменко

Ми запросили українське посольство, щоб прийшли на вручення. Всі прийшли: росіяни прийшли, латиші прийшли, білоруси прийшли, там було багато невеличких партій...

Я хотів плакати від того, що мені дають „Золотий диск”, а немає нікого від України. Ми, як якісь перевертні. Немає в нас гордості національної, оце основний бич.

Леся Олійник

Більшість учасників концерту одразу ж поверталася туди, де на них чекає сцена, до своїх слухачів.

Що ж, у наступному році матимемо можливість послухати і побачити інших мистецьких зірок, які сяють на небосхилі світового мистецтва.

Символічно, що майже всі учасники концерту виконували українську музику, співаючи про любов до рідного краю.

Марія Щур

Ви слухали передачу “Європейська Свобода”. З вами була Марія Щур.
XS
SM
MD
LG