Після вступу країни до ЄС значна частина литовців скористалася правом вільного працевлаштування за кордоном. Це призвело до того, що вже наприкінці 2005 року кожний десятий мешканець Литви працездатного віку працював в Ірландії, Великобританії або Швеції. Найбільш гостра ситуація з браком робочої сили існує в одному з промислово розвинутих регіонів Литви – Клайпеді. За останні десять років його населення зменшилося на 10%, в той час як виробництво в більшості галузей промисловості значно зросло. З’явилося чимало нових підприємств та нових робочих місць, на яких не стало кому працювати. За даними клайпедської біржі праці, на початку цього року в місті було понад тисячу вільних вакансій. Ситуація з трудовими ресурсами в місті набула критичного стану, незважаючи на те, що, зокрема, середня зарплата працівників клайпедських терміналів складає понад 700 євро.
Брак робочої сили відчувається в таких галузях як будівництво, легка промисловість, торгівля. Місцеві працедавці змушені залучати до роботи ґастарбайтерів, понад півтисячу яких уже сьогодні працюють у місті. Однак, така кількість є недостатньою і тому клайпедські підприємці звернулися до уряду Литви з проханням збільшити, а при можливості навіть взагалі лібералізувати квоти на ввезення робочої сили з-за кордону.
За словами директора адміністрації Литовської асоціації будівельників та ремонтників судів Альгірдаса Ренкаускаса, на клайпедських судноверфях уже працюють спеціалісти з України і працедавці задоволені їхньою роботою:
„У нас уже працюють спеціалісти з суднобудування та судноремонту високої кваліфікації, в основному, з Миколаєва - і всі дуже задоволені".
Альгірдас Ренкаускас також зазначив, що судноремонтні підприємства зацікавлені, щоб працівники за такими спеціальностями, як суднозварники та суднокорпусники приїхали до Клайпеди. Для них тут будуть створені усі умови для роботи та проживання:
„Ми домовились з Міністерством закордонних справ, приїхала частина робітників з України - і всі задоволені, як одна, так і інша сторона. Умови у нас для іноземних працівників такі, як і для місцевих, така ж зарплата, соціальні гарантії плюс забезпечення проживання".
Литва все більше відкриває свій ринок для імпорту робочої сили. Литовці також оцінили перспективи вивезення свого виробництва в сусідні країни. В основному це три напрямки – Калінінградська область, Білорусь та Україна. Прикладом можуть слугувати наміри литовського підприємства деревообробного та меблевого виробництва Vakaru medienos grupe відкрити своє підприємство в Чернігівській області.
Що стосується сусідніх з Литвою Латвії та Естонії, то тут також збільшився наплив ґастарбайтерів з третіх країн. Зокрема, в минулому році до Латвії приїхали 242 громадянина України, які, в основному, працюють у сфері будівництва, переробної промисловості та суднобудування. Проте якщо в Естонії обговорюється можливість спрощення процедури імміграції для ґастарбайтерів, то в Латвії поки що цього не збираються робити – латвійські чиновники вважають, що необхідно більш ефективно задіяти місцеві трудові ресурси, яких, однак, з кожним роком стає все менше.
Брак робочої сили відчувається в таких галузях як будівництво, легка промисловість, торгівля. Місцеві працедавці змушені залучати до роботи ґастарбайтерів, понад півтисячу яких уже сьогодні працюють у місті. Однак, така кількість є недостатньою і тому клайпедські підприємці звернулися до уряду Литви з проханням збільшити, а при можливості навіть взагалі лібералізувати квоти на ввезення робочої сили з-за кордону.
За словами директора адміністрації Литовської асоціації будівельників та ремонтників судів Альгірдаса Ренкаускаса, на клайпедських судноверфях уже працюють спеціалісти з України і працедавці задоволені їхньою роботою:
„У нас уже працюють спеціалісти з суднобудування та судноремонту високої кваліфікації, в основному, з Миколаєва - і всі дуже задоволені".
Альгірдас Ренкаускас також зазначив, що судноремонтні підприємства зацікавлені, щоб працівники за такими спеціальностями, як суднозварники та суднокорпусники приїхали до Клайпеди. Для них тут будуть створені усі умови для роботи та проживання:
„Ми домовились з Міністерством закордонних справ, приїхала частина робітників з України - і всі задоволені, як одна, так і інша сторона. Умови у нас для іноземних працівників такі, як і для місцевих, така ж зарплата, соціальні гарантії плюс забезпечення проживання".
Литва все більше відкриває свій ринок для імпорту робочої сили. Литовці також оцінили перспективи вивезення свого виробництва в сусідні країни. В основному це три напрямки – Калінінградська область, Білорусь та Україна. Прикладом можуть слугувати наміри литовського підприємства деревообробного та меблевого виробництва Vakaru medienos grupe відкрити своє підприємство в Чернігівській області.
Що стосується сусідніх з Литвою Латвії та Естонії, то тут також збільшився наплив ґастарбайтерів з третіх країн. Зокрема, в минулому році до Латвії приїхали 242 громадянина України, які, в основному, працюють у сфері будівництва, переробної промисловості та суднобудування. Проте якщо в Естонії обговорюється можливість спрощення процедури імміграції для ґастарбайтерів, то в Латвії поки що цього не збираються робити – латвійські чиновники вважають, що необхідно більш ефективно задіяти місцеві трудові ресурси, яких, однак, з кожним роком стає все менше.
