Цього року Ризька та Лієпайська мерії ухвалили рішення заборонити проведення будь-яких мітингів та пікетів, пов’язаних з днем пам’яті латиських легіонерів, щоб уникнути зіткнень.Однак радикальні організації як правого, так і лівого спрямування мають намір оскаржити рішення міської влади і вимагати компенсації за обмеження конституційного права на свободу зібрання. Місцева преса не виключає можливості, що місцеві радикали можуть порушити заборону і провести вуличні акції.
Минулого року представники місцевих російських ліворадикальних партій „Батьківщина” та „За права людини в єдиній Латвії”, одягнувшись у смугасті роби в’язнів з нашитими зірками Давида, зробили спробу блокувати хід процесії ветеранів латиського легіону. Деяких з них затримала поліція. На тлі політичного протистояння з Латвією з приводу святкування Дня Перемоги в Москві російське телебачення широко висвітлювало ці події.
Латвійський уряд вважає, що радикали різного спрямування своїми діями можуть зашкодити іміджу країни на міжнародному рівні. Прем’єр-міністр Латвії Айгарс Калвітіс закликав мешканців країни не піддаватися на провокації, оскільки, за його словами, як у самій країні, так і за кордоном існують сили, які використовують цю дату для дискредитації Латвії.
Айнарс Калвітіс: „Цю дату використовують для провокацій як внутрішні, так і зовнішні екстремісти. Тому ми закликаємо буди спокійними і не піддаватися на провокації, які можуть призвести до масових заворушень. Слід зазначити, що місцеві служби безпеки контролюють ситуацію, і ми забезпечимо порядок у цей день. Водночас, наголошую, що цю дату можуть нечесно використати для очорнення Латвії”.
Доктор історичних наук Латвії Ерік Єкабсонс в інтерв”ю РС розповів, що наприкінці Другової світової війни в Латвії були сформовані дві девізії легіонерів. Вони формувалися за рахунок насильницького залучення колишніх громадян Латвії – як латишів, так і представників інших національностей. Для того, щоб відкрито не порушувати конвенції, які Німеччина підписала стосовно мобілізації населення з окупованих країн, до назви цих девізій було приєднано слово “добровільні” та букви SS . Загалом в латиському легіоні несли службу приблизно 140 тисяч осіб, з яких значна частина загинула на війні, або вмерли в засланні після відновлення в Латвії радянської влади.
Ерік Єкабсонс: „Латвія була окупована Радянською владою в 1940 році. За цей рік десятки тисяч людей були репресовані, вивезені у Сибір і там насильницьки загинули. Одразу після приходу німецьких військ частина латишів збиралась боротися з Радянською Армією, деякі з них потрапили до поліцейських загонів, але це не було масовим явищем. У 1943 році німці за рахунок насильницької мобілізації створили дві дивізіїі латиських легіонерів – 19-у та 15-у. Однак, незважаючи на заяви російських засобів масової інформації, за існуючою у нас інформацією, ці дивізії не брали участі у каральних операціях проти мирного населення. З березня 1943 по 9 травня 1945 року їх використовували у військових операціях проти регулярних військ Радянської Армії. Безумовно, це трагедія латиського народу, який потрапив у жорна військового конфлікту двох тоталітарних держав”.
З’ясувати досі невідомі історичні факти щодо існування та діяльності латиського легіону допоможе архів 15-ї девізії Waffen SS, який Латвія за 65 тис. євро купила у голландського колекціонера. Значну увагу до архіву проявляють не лише історики, але і політики. Зацікавленість до ознайомлення з документами архіву латиського легіону висловила і Росія.
Минулого року представники місцевих російських ліворадикальних партій „Батьківщина” та „За права людини в єдиній Латвії”, одягнувшись у смугасті роби в’язнів з нашитими зірками Давида, зробили спробу блокувати хід процесії ветеранів латиського легіону. Деяких з них затримала поліція. На тлі політичного протистояння з Латвією з приводу святкування Дня Перемоги в Москві російське телебачення широко висвітлювало ці події.
Латвійський уряд вважає, що радикали різного спрямування своїми діями можуть зашкодити іміджу країни на міжнародному рівні. Прем’єр-міністр Латвії Айгарс Калвітіс закликав мешканців країни не піддаватися на провокації, оскільки, за його словами, як у самій країні, так і за кордоном існують сили, які використовують цю дату для дискредитації Латвії.
Айнарс Калвітіс: „Цю дату використовують для провокацій як внутрішні, так і зовнішні екстремісти. Тому ми закликаємо буди спокійними і не піддаватися на провокації, які можуть призвести до масових заворушень. Слід зазначити, що місцеві служби безпеки контролюють ситуацію, і ми забезпечимо порядок у цей день. Водночас, наголошую, що цю дату можуть нечесно використати для очорнення Латвії”.
Доктор історичних наук Латвії Ерік Єкабсонс в інтерв”ю РС розповів, що наприкінці Другової світової війни в Латвії були сформовані дві девізії легіонерів. Вони формувалися за рахунок насильницького залучення колишніх громадян Латвії – як латишів, так і представників інших національностей. Для того, щоб відкрито не порушувати конвенції, які Німеччина підписала стосовно мобілізації населення з окупованих країн, до назви цих девізій було приєднано слово “добровільні” та букви SS . Загалом в латиському легіоні несли службу приблизно 140 тисяч осіб, з яких значна частина загинула на війні, або вмерли в засланні після відновлення в Латвії радянської влади.
Ерік Єкабсонс: „Латвія була окупована Радянською владою в 1940 році. За цей рік десятки тисяч людей були репресовані, вивезені у Сибір і там насильницьки загинули. Одразу після приходу німецьких військ частина латишів збиралась боротися з Радянською Армією, деякі з них потрапили до поліцейських загонів, але це не було масовим явищем. У 1943 році німці за рахунок насильницької мобілізації створили дві дивізіїі латиських легіонерів – 19-у та 15-у. Однак, незважаючи на заяви російських засобів масової інформації, за існуючою у нас інформацією, ці дивізії не брали участі у каральних операціях проти мирного населення. З березня 1943 по 9 травня 1945 року їх використовували у військових операціях проти регулярних військ Радянської Армії. Безумовно, це трагедія латиського народу, який потрапив у жорна військового конфлікту двох тоталітарних держав”.
З’ясувати досі невідомі історичні факти щодо існування та діяльності латиського легіону допоможе архів 15-ї девізії Waffen SS, який Латвія за 65 тис. євро купила у голландського колекціонера. Значну увагу до архіву проявляють не лише історики, але і політики. Зацікавленість до ознайомлення з документами архіву латиського легіону висловила і Росія.
