Після заяв Туркменістану про неможливість напряму постачати в Україну природний газ, Україна вирішила спорядити до Туркменістану делегацію. До Ашгабаду українська делегація має їхати вже у четвер. Принаймні у середу під час відвідин Запоріжжя про це заявив керівник українського уряду Юрій Єхануров. Він заявив також, що проблеми поставок і розрахунків за туркменський газ Україна хоче розглядати у контексті підготовки до підписання нової довгострокової угоди.
Тим часом, у “Нафтогазі” не знають чи вирушить українська делегація до Ашгабаду у четвер. Речник “Нафтогазу” Едуард Занюк кореспондентці “Свободи” сказав:
“Я ж сказав вам, Олексій Григорович сказав вчора, що найближчим часом українська делегація поїде, а коли поїде, ми вам підкажемо”.
Голова парламентського підкомітету з питань газової промисловості Олександр Гудима вважає, що поїздка до туркменської столиці може бути відкладеною на невизначений час:
“Мені це все вже осточортіло, ці всі поїздки тимчасового уряду туди-сюди. Це така собі гра в “кошки-мишки”. Туркменбаші щось скаже, Плачков щось скаже, Івченко щось скаже. В результаті виходить, що глухий розмовляє з незрячим. Допоки не матимемо нового уряду і Верховної Ради, Туркменбаші з Україною розмовляти не буде. Я думаю, що домовленостей на серйозному рівні не буде, Туркменбаші навіть не буде нікого приймати”.
Експертка Ради з енергетичної політики Секретаріату Президента України Олена Вітер вважає, що візит української делегації до Туркменістану може стати першим кроком до налагодження конструктивного діалогу. Оскільки заяви, які робить Київ і Ашгабат, поки що нагадують обмін кпинами. Разом з тим, пані Вітер зазначає, що українсько-туркменські перемовини важко назвати двосторонніми, вони є радше тристоронніми:
“В українсько-туркменських стосунках потужно присутня російська складова. Росія веде дуже тісний діалог з Туркменістаном. Росія потрібна Туркменістану, як мінімум у двох ключових напрямках. Перший – це політична підтримка. Другий момент – транзит. Росія є чи не єдиною країною, яка транспортує туркменський газ, її труба для Туркменістану є стратегічним об’єктом. Ці два фактори роблять Росію надзвичайно потужною в діалозі з Туркменістаном і дозволяють впливати на діалог української та туркменської сторони”.
Олена Вітер каже, що навіть якщо Україні зараз вдасться домовитися з Туркменістаном, то гарантії, що скажімо, через кілька місяців ця проблема знову не постане – немає. Тож Києву слід думати не лише про короткострокові домовленості, але й про довгострокові:
“Це можуть бути проекти спільно з Європейським Союзом по будівництву нових газопроводів і транспортування туркменського газу в Європу”.
Такою була думка представниці Секретаріату Президента. А директор енергетичних програм імені Разумкова Володимир Саприкін сказав ось що:
“Ну, якось ще можна пояснити погіршення стосунків з Росією у газові сфері. Проте зовсім незрозуміле таке погіршення з Туркменістаном, яке тягнеться ще з минулого року. Така неорганізованість, зокрема, якщо не буде української делегації в Туркменістані, то будуть певні ускладнення. Як відомо у квітні планувався візит Туркменбаші до України. Однак він був скасований. Мені здається, що буде скасований і наступний візит Туркменбаші до України, якщо ситуація, насамперед з боргами, не буде вирішена”– зазначив Володимир Саприкін.
Угоду про поставки туркменського газу Україна та Росія підписали у грудня 2005 року - після заяв Ашхабаду про підвищення ціни із 44 до 60 доларів за тисячу кубів. Однак 10 лютого Президент Туркменістану Сапармурат Ніязов заявив, що хоче збільшити ціни до 100 доларів.
Туркменістан є найбільшим постачальником газу в Україну. У 2004 році Україна отримала 36 мільярдів кубів туркменського газу – це 45% від річної потреби. 20 березня Туркменістан офіційно визнав, що не може напряму постачати газ до України. Туркменістан продав газу більше, ніж його можна постачати за межі цієї країни через пропускну спроможність газотранспортної системи.
Тим часом, у “Нафтогазі” не знають чи вирушить українська делегація до Ашгабаду у четвер. Речник “Нафтогазу” Едуард Занюк кореспондентці “Свободи” сказав:
“Я ж сказав вам, Олексій Григорович сказав вчора, що найближчим часом українська делегація поїде, а коли поїде, ми вам підкажемо”.
Голова парламентського підкомітету з питань газової промисловості Олександр Гудима вважає, що поїздка до туркменської столиці може бути відкладеною на невизначений час:
“Мені це все вже осточортіло, ці всі поїздки тимчасового уряду туди-сюди. Це така собі гра в “кошки-мишки”. Туркменбаші щось скаже, Плачков щось скаже, Івченко щось скаже. В результаті виходить, що глухий розмовляє з незрячим. Допоки не матимемо нового уряду і Верховної Ради, Туркменбаші з Україною розмовляти не буде. Я думаю, що домовленостей на серйозному рівні не буде, Туркменбаші навіть не буде нікого приймати”.
Експертка Ради з енергетичної політики Секретаріату Президента України Олена Вітер вважає, що візит української делегації до Туркменістану може стати першим кроком до налагодження конструктивного діалогу. Оскільки заяви, які робить Київ і Ашгабат, поки що нагадують обмін кпинами. Разом з тим, пані Вітер зазначає, що українсько-туркменські перемовини важко назвати двосторонніми, вони є радше тристоронніми:
“В українсько-туркменських стосунках потужно присутня російська складова. Росія веде дуже тісний діалог з Туркменістаном. Росія потрібна Туркменістану, як мінімум у двох ключових напрямках. Перший – це політична підтримка. Другий момент – транзит. Росія є чи не єдиною країною, яка транспортує туркменський газ, її труба для Туркменістану є стратегічним об’єктом. Ці два фактори роблять Росію надзвичайно потужною в діалозі з Туркменістаном і дозволяють впливати на діалог української та туркменської сторони”.
Олена Вітер каже, що навіть якщо Україні зараз вдасться домовитися з Туркменістаном, то гарантії, що скажімо, через кілька місяців ця проблема знову не постане – немає. Тож Києву слід думати не лише про короткострокові домовленості, але й про довгострокові:
“Це можуть бути проекти спільно з Європейським Союзом по будівництву нових газопроводів і транспортування туркменського газу в Європу”.
Такою була думка представниці Секретаріату Президента. А директор енергетичних програм імені Разумкова Володимир Саприкін сказав ось що:
“Ну, якось ще можна пояснити погіршення стосунків з Росією у газові сфері. Проте зовсім незрозуміле таке погіршення з Туркменістаном, яке тягнеться ще з минулого року. Така неорганізованість, зокрема, якщо не буде української делегації в Туркменістані, то будуть певні ускладнення. Як відомо у квітні планувався візит Туркменбаші до України. Однак він був скасований. Мені здається, що буде скасований і наступний візит Туркменбаші до України, якщо ситуація, насамперед з боргами, не буде вирішена”– зазначив Володимир Саприкін.
Угоду про поставки туркменського газу Україна та Росія підписали у грудня 2005 року - після заяв Ашхабаду про підвищення ціни із 44 до 60 доларів за тисячу кубів. Однак 10 лютого Президент Туркменістану Сапармурат Ніязов заявив, що хоче збільшити ціни до 100 доларів.
Туркменістан є найбільшим постачальником газу в Україну. У 2004 році Україна отримала 36 мільярдів кубів туркменського газу – це 45% від річної потреби. 20 березня Туркменістан офіційно визнав, що не може напряму постачати газ до України. Туркменістан продав газу більше, ніж його можна постачати за межі цієї країни через пропускну спроможність газотранспортної системи.
