Голоси на Майдані: «Ющенко! Ющенко! Ющенко!»
Голос Ющенка: «Сьогодні в Україні розпочинається новий політичний рік. У минуле відходить ера Кучми , Медведчука і Януковича».
Вигуки: «Ура!»
Ці слова звучали у Києві в останні дні Помаранчевої революції рік тому. Революція стала не лише тріумфом демократичних сил України, в ній вбачали також перемогу Заходу, який підтримав повстання. Для Росії це була принизлива поразка. Але нині виглядає на те, що доля України знову викликає сумнів. Адже партія Віктора Януковича, а не Ющенка , з його реформами західного зразка, веде перед. Президент неурядової організації - Американсько- Українська фундація, котра міститься у Вашінґтоні, Надія Макконел каже , що хоча результати виборів наразі неясні, вона певна: Україна не збочить зі шляху, на який стала 2004-го року:
"Я думаю, нині всі стежать за виборами, бо Помаранчева революція викликала таке захоплення. Але час дається взнаки, незалежно від результатів виборів. Адже українці нарешті підвелися і сказали, що їм набридло те, що відбувалося. Вони просунулися вперед і громадянське суспільство набувало міці. Ті, хто працюють з Україною, не бачать відступу. Можливо рух вперед не такий швидкий і динамічний, як під час Помаранчевої революції але вони йдуть вперед". Проте опитування громадської думки свідчать, що Партія реґіонів випереджає партії конкурентів і колишніх партнерів по революції Ющенка та Тимошенко. Блоки двох останніх мали б об"єднати зусилля, аби наздогнати або трохи випередити нинішній рейтинґ партії Януковича. Для того, щоб мати здорову парламентську більшість, Ющенку треба було б об"єднатися з Януковичем. Це було б дивним продовженням подій 2004 року, яке могло б повернути Україну до російської сфери впливу. Російський фахівць з інституту СНД Владімір Жаріхін каже, що перемога Януковича, хоча не ґарантує безхмарних стосунків між Росією і Сполученими Штатами, але це було б краше, ніж те, що він називає "мрійливими пропозиціями Заходові".
"Якщо український уряд орієнтуватиметься нарешті не на міфологеми і на те , як вступити до Європейської унії за 3 місяці, а на реальні проблеми України, тоді з"явиться досить складна дискусія щодо всього спектру українсько-російських стосунків, передусім - економічних проблем. Але це значно краще для Росії, аніж мати справу з людьми, які займаються міфологією та ідеями, далекими від реальності в усіх аспектах, відносин з Росією, Європою, Сполученими Штатами і так далі".
Проте Надія Макконел оптимістична щодо того, що Україна не повернеться до російської сфери впливу. Але ж чи тиснутиме Росія на Україну й надалі?
"Так. Вони стали на шлях повернення собі того, що вважають втраченим, і вони не діють витончено. Подивіться на заяви їхніх офційних осіб, які цитуються. Вони надалі намагатимуться втручатися в українську політику. Вони це й роблять. Цьому є безліч прикладів".
Тож чи стане Україна центром боротьби за вплив між Росією і Заходом? Брюссель, котрий залежить від російських енергоносіїв, може не захотіти втручатися. Що ж до Москви і Вашинґтона, то згаданий уже Владімір Жіріхін вважає, що вони мусять бути обережними, щоб не розірвати Україну на Захід і Схід. Проте сам Янукович, може, найкраще відчуває, як дати собі раду з поділом України на Схід і на Захід.Кінець кінцем лідер Партії реґіонів замінив собі російських радників на групу фахівців Пола Манафорта з Республіканської партії США.
Голос Ющенка: «Сьогодні в Україні розпочинається новий політичний рік. У минуле відходить ера Кучми , Медведчука і Януковича».
Вигуки: «Ура!»
Ці слова звучали у Києві в останні дні Помаранчевої революції рік тому. Революція стала не лише тріумфом демократичних сил України, в ній вбачали також перемогу Заходу, який підтримав повстання. Для Росії це була принизлива поразка. Але нині виглядає на те, що доля України знову викликає сумнів. Адже партія Віктора Януковича, а не Ющенка , з його реформами західного зразка, веде перед. Президент неурядової організації - Американсько- Українська фундація, котра міститься у Вашінґтоні, Надія Макконел каже , що хоча результати виборів наразі неясні, вона певна: Україна не збочить зі шляху, на який стала 2004-го року:
"Я думаю, нині всі стежать за виборами, бо Помаранчева революція викликала таке захоплення. Але час дається взнаки, незалежно від результатів виборів. Адже українці нарешті підвелися і сказали, що їм набридло те, що відбувалося. Вони просунулися вперед і громадянське суспільство набувало міці. Ті, хто працюють з Україною, не бачать відступу. Можливо рух вперед не такий швидкий і динамічний, як під час Помаранчевої революції але вони йдуть вперед". Проте опитування громадської думки свідчать, що Партія реґіонів випереджає партії конкурентів і колишніх партнерів по революції Ющенка та Тимошенко. Блоки двох останніх мали б об"єднати зусилля, аби наздогнати або трохи випередити нинішній рейтинґ партії Януковича. Для того, щоб мати здорову парламентську більшість, Ющенку треба було б об"єднатися з Януковичем. Це було б дивним продовженням подій 2004 року, яке могло б повернути Україну до російської сфери впливу. Російський фахівць з інституту СНД Владімір Жаріхін каже, що перемога Януковича, хоча не ґарантує безхмарних стосунків між Росією і Сполученими Штатами, але це було б краше, ніж те, що він називає "мрійливими пропозиціями Заходові".
"Якщо український уряд орієнтуватиметься нарешті не на міфологеми і на те , як вступити до Європейської унії за 3 місяці, а на реальні проблеми України, тоді з"явиться досить складна дискусія щодо всього спектру українсько-російських стосунків, передусім - економічних проблем. Але це значно краще для Росії, аніж мати справу з людьми, які займаються міфологією та ідеями, далекими від реальності в усіх аспектах, відносин з Росією, Європою, Сполученими Штатами і так далі".
Проте Надія Макконел оптимістична щодо того, що Україна не повернеться до російської сфери впливу. Але ж чи тиснутиме Росія на Україну й надалі?
"Так. Вони стали на шлях повернення собі того, що вважають втраченим, і вони не діють витончено. Подивіться на заяви їхніх офційних осіб, які цитуються. Вони надалі намагатимуться втручатися в українську політику. Вони це й роблять. Цьому є безліч прикладів".
Тож чи стане Україна центром боротьби за вплив між Росією і Заходом? Брюссель, котрий залежить від російських енергоносіїв, може не захотіти втручатися. Що ж до Москви і Вашинґтона, то згаданий уже Владімір Жіріхін вважає, що вони мусять бути обережними, щоб не розірвати Україну на Захід і Схід. Проте сам Янукович, може, найкраще відчуває, як дати собі раду з поділом України на Схід і на Захід.Кінець кінцем лідер Партії реґіонів замінив собі російських радників на групу фахівців Пола Манафорта з Республіканської партії США.
