Аудіозапис програми:
Київ, 27 березня 2006 року.
Юлія Жмакіна
Добрий вечір, шановні слухачі!
У нас традиційна передача радіо “Свобода”, яка називається “Перед мікрофоном Свободи”. У ній ми завжди чекаємо людей, які відповідають за серйозні ділянки державної роботи і з яких ми будемо ( і маємо право) питати, що ж такого вони роблять у своїх кріслах.
І сьогодні – людина, яка відповідає за дуже, дуже важливу ділянку роботи в Україні - за Міністерство культури і туризму.
Я рада Вас знову вітати у студії радіо “Свобода”! Це пан Ігор Ліховий.
Веде сьогодні передачу Юлія Жмакіна.
Микита Моісеєв
Ігор Ліховий, 49 років. Уродженець Житомирщини. Інженер- електромеханік за освітою, плюс соціолог. За радянських часів працював на заводі. Згодом, як казали, пішов по партійній лінії.
Найбільш помітні кар’єрні кроки зробив на посаді генерального директора Національного Шевченківського заповідника у Каневі, якому віддав 15 років життя. Саме там його і пригледів нинішній Президент України.
У жовтні минулого року очолив Міністерство культури і туризму. Пишається, що за всі часи Україна має найкультурнішого Президента. Ліховий каже: Я - як Мауґлі: однієї групи крові з ним. Так само однієї групи крові з Ігорем Ліховим і його двоє дітей.
Донька - фахівець із музейної справи, син вчиться на спеціальність економіка культурних установ в Університеті культури.
Юлія Жмакіна
Усі говорять перш за все про команду, яка буде формувати після виборів уряд. Чи плекаєте Ви надію залишитись у своєму кріслі?
Ігор Ліховий
Я б не сказав, що б дуже переймався цією проблемою, бо насправді, чим я займаюся останніх, принаймні, півроку - це є продовженням попередніх десятиліть мого життя, коли я працював директором Шевченківського Національного заповідника.
Я займався проблемами охорони пам’яток, організацією музейної справи, науковими дослідженнями. І сподіваюся, що буду й надалі в цій сфері, знайду для себе знову ж примінення своїм здібностям, якщо вони в мене є, своєму досвіду, який уже, очевидно, є, і також хочеться мені впливати на життя в Україні.
Юлія Жмакіна
Що Вам вдалося за час своєї роботи?
Ігор Ліховий
Ну, вдалося мені і моїм колегам нормалізувати ситуації в Міністерстві культури і туризму.
Юлія Жмакіна
Але українці воліли б ходити на виставки, театральні події яскраві і дивитись своє українське кіно, крім західного. Це можна робити у кінотеатрах, виставкових залах і театрах, а не в Міністерстві культури, очевидно, перебудова міністерства - це питання важливе. А от що Вам вдалося за час Вашої роботи - саме здобутки такого плану?
Ігор Ліховий
Ви зачепили - українці хочуть бачити українське кіно. Насправді ціле покоління майже виросло, принаймні 15-17 років, які ніколи в кінотеатрі не чули української мови.
Так от, я можу віднести до того, що нам вдалося зробити: нам вдалося добитися обов’язкового дублювання і титрування фільмів зарубіжного походження. А це переважно такі йдуть в Україні тепер української мовою. Я сподіваюся, що спочатку там 20%, потім 40, 60 - до 70% будемо мати до наступного року.
Минулого року нам вдалося на 20 мільйонів гривень придбати українських видань. Це книг для бібліотек сільського рівня, районного, обласного - це також дуже високий показник. Це в два рази більше, ніж за 5 попередніх років разом узятих.
Кілька (слово нерозбірливе) Міністерство не виділяло кошти на організацію гастролей, для національних творчих колективів у межах України. Це також вдалося нам зробити. Піднята заробітна плата майже вдвічі, це вже немало.
Юля Жмакіна
Заробітна плата в творчих колективах столиці - як відомо, затримують зарплату, це є порушенням законодавства. Чи контролює Міністерство культури, і яким чином, цю ситуацію?
Ігор Ліховий
Сталося так. Популістськими рішеннями попередніх урядів по суті було зруйновано Пенсійний фонд. І початок року завжди дуже напружений є. Оскільки сьогодні пенсіонери і стипендії - на початку року це великі надходження із державного бюджету.
І Міністерство фінансів таким чином виходячи зі своїх можливостей зробило розподіл заробітної плати впродовж року таким чином, що, скажімо, в першому кварталі від 100% річного було 11% нараховано, а в останньому кварталі, коли мало бути 25, було 50% нараховано.
Я ініціював цю розмову на Кабінеті Міністрів. Прем’єр-міністр доручив виконувачу обов’язків міністра фінансів виправити цю ситуацію. І, скажімо, на сьогоднішній день вона нормалізується.
Юля Жмакіна
Що буде 2006-го року з участю держави знято, який проект починає режисер Олесь Санін, і яку суму грошей держава виділила на цей проект?
Ігор Ліховий
2006-го року передбачено майже 50 мільйонів гривень, майже в два рази більше, ніж було виділено минулого року. Що стосується конкретних проектів, я скажу, що майже три десятки фільмів - у перехідному процесі із минулого року в нинішній рік. Нам необхідно закінчити попередній проект. До речі, вони всі, крім одного фільму, знімаються державною мовою.
Той проект “Кобзарі”, який запропонував відомий в Україні молодий кінорежисер Олесь Санін, - держава підтримує цей проект. Але ж знову, в Україні має майбутнє тільки продюсерське кіно.
Юля Жмакіна
Ви дивилися останні фільми, наприклад, на тему Помаранчевої революції?
Ігор Ліховий
Дивився “Помаранчеве небо”. Я часто втрачав відчуття те, що я міністр, я дивився дуже зацікавлено, десь там і свою причетність відчував у тих подіях, у тих емоціях. Цей фільм я вважаю вартим, щоб бути відзнятим і щоб його бачили в Україні. На жаль, інші фільми я не бачив.
Юля Жмакіна
Проясніть ситуацію з проектом “Тарас Бульба”, яка позиція держави у цьому питанні - кому це робити: французу Депард’є, поляку Гофману чи українцю Грецю?
Ігор Ліховий
У Міністерстві культури і туризму діє експертна рада, яка і вносить той елемент творчості, а не чиновницького самодурства, перепрошую.
Те, що Ви зараз зачепили, насправді є досить актуальним в українському кінопросторі. Віктор Гресь запропонував сценарій, я також познайомився з цим сценарієм, він мені подобається. Я чув відгуки багатьох членів експертної ради, їм також подобається.
Але є й інші пропозиції, хоча сценарію ще, як такого, не було, наприклад, зі сторони Депард’є. Моя точка зору: задля того, щоб зробити прорив у кіно, нам уже мало покладатися тільки на свої сили. Нам справді необхідна знакова постать - актор, якого знають у світі.
У даному випадку такого проекту, про який іде мова, в нас ще не було. Але в українському бюджеті, принаймні, у передбаченому на 2006-й рік для Міністерства культури і туризму не вистачить коштів, отих 50 мільйонів гривень, для реалізації проекту за участю зарубіжних зірок.
Тому розмова йде, щоб мати інвестора, спонсорів, поєднати кошти. Я знаю, що є зацікавлені сторони в Європі, в США, які готові працювати в цій галузі.
Юля Жмакіна
А коли і ким може бути реалізований цей проект?
Ігор Ліховий
Я думаю, що може бути реалізований той сценарій, який запропонував Гресь. Але є ще інші варіанти, які мені поки що невідомі.
Юля Жмакіна
І міністерство поки не є лобістом якогось із варіантів?
Ігор Ліховий
Ні. Ні, абсолютно. Коли вони будуть обговорені, я думаю, буде ухвалене рішення.
Юля Жмакіна
Ви зачепили тему популяризації іміджу України за кордоном. Чому несильну позицію зайняла держава щодо організації підготовки участі України в міжнародному книжковому ярмарку у Лейпцигу? Чи не здається Вам слабкою позиція вашого міністерства саме у напрямку популяризації України за кордоном?
Ігор Ліховий
Ну, насамперед, це не наша бюджетна програма. Міністерство культури не займається випуском книг, для цього є інший центральний орган. Ми ведемо мовну політику віднедавна, тільки формується ця служба, кожний має робити свою справу. Хоча якісь культурні акції щодо поширення книг, книгодрукування ( але знову ж таки тільки специфічної, культурологічної літератури) ми можемо здійснювати.
Юля Жмакіна
У першому інтерв’ю радіо “Свобода” Ви сказали, що, наприклад, досі не оцінені колекції мистецтва кінця ХХ-го сторіччя, що добре б було взятися за складання взагалі реєстру культурної спадщини в Україні. Щось зроблено з цим?
Ігор Ліховий
Я відвідав Страсбург, Раду Європи, зустрівся з генеральним секретарем Ради Європи Террі Девісом, ми обговорили пропозицію Ради Європи надати технічну допомогу Україні щодо каталогізації об’єктів і предметів національної культурної спадщини.
Я одержав там велику підтримку. Оскільки Рада Європи надзвичайно зацікавлена в тому, щоб Україна зберегла і донесла до світової спільноти національну культурну спадщину. Щоб у цих процесах глобалізації, які зараз справді становлять загрозу для національних культур, щоб ми себе зберегли.
Є досить цікавий проект під видавництва “Родовід”, яке виступило ініціатором щодо вивчення і каталогізації музейних збірок, скажімо, в Чернігові, тут, у Києві, також і в інших містах. Перші кроки вже зроблені.
Юля Жмакіна
Хочу запропонувати послухати точку зору - чого ж не вистачає українським музеям від держави? Людина авторитетна, яку напевно Ви знаєте, – це Борис Григорович Возницький, директор Львівської галереї мистецтв.
Борис Візницький
Музеям дають тільки зарплату і електроносії. Все. Ми нічого не можемо купити, ремонт не можемо робити. Нічого. Все ми шукаємо своїх спонсорів. У музей не можуть купити речей, які творяться зараз художниками сучасними.
Всі речі художні, які роблять наші художники, всі вони десь пропадають закордоном. Нам приносять першокласні речі. Ось зараз нам вже пропонували купити Ікону Дмитрія Солунського 1640-го року. Так у мене грошей немає. Проблема хранилищ, проблема сигналізацій, охорони. В музеях страшно крадуть речі. В Україні кожний місяць є кражі.
Ігор Ліховий
Я дуже шаную Бориса Візницького, це дійсно один із патріархів українського музейництва. Але дуже песимістичний, я сказав би, суб’єктивний погляд на ситуацію.
Насправді, якщо говорити об’єктивно, минулого року тільки понад 300 тисяч гривень було виділено і реалізовано на придбання творів сучасних митців для поповнення картинної галереї музею. Можливо, це мала цифра, але вона є.
Пан Возницький представляє картинну галерею, яка є в підпорядкуванні Львівської обласної адміністрації. І дійсно, в регіонах значно гірша ситуація щодо фінансування. Коли б радіослухачі могли б відвідати те царство, яким опікується Борис Возницький, вони б побачили, що справи не такі погані. Просто дуже висока планка в нашого колеги. І, звісно, необхідно поповнювати колекції, але це є проблема для всіх музеїв світу.
Юля Жмакіна
Пане Ігорю, що з туризмом?
Ігор Ліховий
Минулого року була рекордна кількість іноземних туристів в Україні зареєстрованих - це понад 17 з половиною мільйонів. Дещо менше українців відвідали зарубіжні країни з туристичною метою.
Юля Жмакіна
Але ж це не означає, що держава щось таке спеціальне зробила?
Ігор Ліховий
Держава зробила минулого року дуже важливий крок. Насамперед, після Помаранчевої революції Україна стала більш цікавою для зарубіжних туристів. І минулого року, рішенням Президента, було тимчасово якось про це заявлено, ліквідовані візи для громадян України, Євросоюзу, США, Канади.
Нещодавно відбулася така безпрецедентна як для країни нарада щодо розвитку “зеленого туризму” на Івано-Франківщині - це також дуже перспективний напрямок розвитку туризму. І там є примінення своїх навиків, свого досвіду для багатьох місцевих жителів.
Юля Жмакіна
Коли, до речі, туризм зможе стати помітною частиною прибутку держави? Як це сталося, феномен цей стався, в Туреччині або в Ізраїлі і так далі.
Ігор Ліховий
Нам важко стартувати - попри те, що в нас унікальні природні умови для розвитку туризму і курортів, що в нас хороші пам’ятки. Стан їх, інфраструктура не відповідають поки що вимогам європейському туризму.
Але, Ви пам’ятаєте, Україна в складі Радянського Союзу тривалий час була закритою державою. Туризмом дозволялося займатися тільки тим, кого контролювали спецоргани. Має відбутися зміна свідомості, насамперед. Всі ми пишалися тим, що в тому чи іншому регіоні є великі заводи. І таким чином готувалося керівництво регіонів - що, насамперед, це індустрія.
Тепер треба абсолютно по-іншому мислити, по-європейськи. Я от був нещодавно на одному із дипломатичних раутів. Посол Турецької республіки, коли заходили міністри, він мене привітав вигуком, мовляв, заходить найголовніший в Україні міністр - міністр культури і туризму! Народ розсміявся з цього приводу.
Він наголосив, що усвідомили його громадяни те, що туризм може давати такі прибутки, які він тепер має і може стати однією із центральних галузей в розвитку економіки.
Юля Жмакіна
Але поки що це все гіпотетично на українських теренах.
Пане Ігорю, останнє запитання. Чого бракує Вам, міністру, і Міністерству культури і туризму? Грошей чи ідей? Чи людський фактор?
Ігор Ліховий
Я думаю, що і того, і того, і іншого.
Юля Жмакіна
А більше?
Ігор Ліховий
Очевидно, грошей і людей не вистачає, спеціалістів у цій галузі, які прийдуть у Міністерство культури, коли повірять, що Міністерство культури – це орган, який живе не минулим, який не займається лишень організацією концертів до державних свят. А що це одне із передових і сучасних міністерств.
Юля Жмакіна
Дякую.
Нагадаю, гість студії “Перед мікрофоном “Свободи” – міністр культури і туризму України Ігор Ліховий.
Розмову з ним провела Юля Жмакіна.
Київ, 27 березня 2006 року.
Юлія Жмакіна
Добрий вечір, шановні слухачі!
У нас традиційна передача радіо “Свобода”, яка називається “Перед мікрофоном Свободи”. У ній ми завжди чекаємо людей, які відповідають за серйозні ділянки державної роботи і з яких ми будемо ( і маємо право) питати, що ж такого вони роблять у своїх кріслах.
І сьогодні – людина, яка відповідає за дуже, дуже важливу ділянку роботи в Україні - за Міністерство культури і туризму.
Я рада Вас знову вітати у студії радіо “Свобода”! Це пан Ігор Ліховий.
Веде сьогодні передачу Юлія Жмакіна.
Микита Моісеєв
Ігор Ліховий, 49 років. Уродженець Житомирщини. Інженер- електромеханік за освітою, плюс соціолог. За радянських часів працював на заводі. Згодом, як казали, пішов по партійній лінії.
Найбільш помітні кар’єрні кроки зробив на посаді генерального директора Національного Шевченківського заповідника у Каневі, якому віддав 15 років життя. Саме там його і пригледів нинішній Президент України.
У жовтні минулого року очолив Міністерство культури і туризму. Пишається, що за всі часи Україна має найкультурнішого Президента. Ліховий каже: Я - як Мауґлі: однієї групи крові з ним. Так само однієї групи крові з Ігорем Ліховим і його двоє дітей.
Донька - фахівець із музейної справи, син вчиться на спеціальність економіка культурних установ в Університеті культури.
Юлія Жмакіна
Усі говорять перш за все про команду, яка буде формувати після виборів уряд. Чи плекаєте Ви надію залишитись у своєму кріслі?
Ігор Ліховий
Я б не сказав, що б дуже переймався цією проблемою, бо насправді, чим я займаюся останніх, принаймні, півроку - це є продовженням попередніх десятиліть мого життя, коли я працював директором Шевченківського Національного заповідника.
Я займався проблемами охорони пам’яток, організацією музейної справи, науковими дослідженнями. І сподіваюся, що буду й надалі в цій сфері, знайду для себе знову ж примінення своїм здібностям, якщо вони в мене є, своєму досвіду, який уже, очевидно, є, і також хочеться мені впливати на життя в Україні.
Юлія Жмакіна
Що Вам вдалося за час своєї роботи?
Ігор Ліховий
Ну, вдалося мені і моїм колегам нормалізувати ситуації в Міністерстві культури і туризму.
Юлія Жмакіна
Але українці воліли б ходити на виставки, театральні події яскраві і дивитись своє українське кіно, крім західного. Це можна робити у кінотеатрах, виставкових залах і театрах, а не в Міністерстві культури, очевидно, перебудова міністерства - це питання важливе. А от що Вам вдалося за час Вашої роботи - саме здобутки такого плану?
Ігор Ліховий
Ви зачепили - українці хочуть бачити українське кіно. Насправді ціле покоління майже виросло, принаймні 15-17 років, які ніколи в кінотеатрі не чули української мови.
Так от, я можу віднести до того, що нам вдалося зробити: нам вдалося добитися обов’язкового дублювання і титрування фільмів зарубіжного походження. А це переважно такі йдуть в Україні тепер української мовою. Я сподіваюся, що спочатку там 20%, потім 40, 60 - до 70% будемо мати до наступного року.
Минулого року нам вдалося на 20 мільйонів гривень придбати українських видань. Це книг для бібліотек сільського рівня, районного, обласного - це також дуже високий показник. Це в два рази більше, ніж за 5 попередніх років разом узятих.
Кілька (слово нерозбірливе) Міністерство не виділяло кошти на організацію гастролей, для національних творчих колективів у межах України. Це також вдалося нам зробити. Піднята заробітна плата майже вдвічі, це вже немало.
Юля Жмакіна
Заробітна плата в творчих колективах столиці - як відомо, затримують зарплату, це є порушенням законодавства. Чи контролює Міністерство культури, і яким чином, цю ситуацію?
Ігор Ліховий
Сталося так. Популістськими рішеннями попередніх урядів по суті було зруйновано Пенсійний фонд. І початок року завжди дуже напружений є. Оскільки сьогодні пенсіонери і стипендії - на початку року це великі надходження із державного бюджету.
І Міністерство фінансів таким чином виходячи зі своїх можливостей зробило розподіл заробітної плати впродовж року таким чином, що, скажімо, в першому кварталі від 100% річного було 11% нараховано, а в останньому кварталі, коли мало бути 25, було 50% нараховано.
Я ініціював цю розмову на Кабінеті Міністрів. Прем’єр-міністр доручив виконувачу обов’язків міністра фінансів виправити цю ситуацію. І, скажімо, на сьогоднішній день вона нормалізується.
Юля Жмакіна
Що буде 2006-го року з участю держави знято, який проект починає режисер Олесь Санін, і яку суму грошей держава виділила на цей проект?
Ігор Ліховий
2006-го року передбачено майже 50 мільйонів гривень, майже в два рази більше, ніж було виділено минулого року. Що стосується конкретних проектів, я скажу, що майже три десятки фільмів - у перехідному процесі із минулого року в нинішній рік. Нам необхідно закінчити попередній проект. До речі, вони всі, крім одного фільму, знімаються державною мовою.
Той проект “Кобзарі”, який запропонував відомий в Україні молодий кінорежисер Олесь Санін, - держава підтримує цей проект. Але ж знову, в Україні має майбутнє тільки продюсерське кіно.
Юля Жмакіна
Ви дивилися останні фільми, наприклад, на тему Помаранчевої революції?
Ігор Ліховий
Дивився “Помаранчеве небо”. Я часто втрачав відчуття те, що я міністр, я дивився дуже зацікавлено, десь там і свою причетність відчував у тих подіях, у тих емоціях. Цей фільм я вважаю вартим, щоб бути відзнятим і щоб його бачили в Україні. На жаль, інші фільми я не бачив.
Юля Жмакіна
Проясніть ситуацію з проектом “Тарас Бульба”, яка позиція держави у цьому питанні - кому це робити: французу Депард’є, поляку Гофману чи українцю Грецю?
Ігор Ліховий
У Міністерстві культури і туризму діє експертна рада, яка і вносить той елемент творчості, а не чиновницького самодурства, перепрошую.
Те, що Ви зараз зачепили, насправді є досить актуальним в українському кінопросторі. Віктор Гресь запропонував сценарій, я також познайомився з цим сценарієм, він мені подобається. Я чув відгуки багатьох членів експертної ради, їм також подобається.
Але є й інші пропозиції, хоча сценарію ще, як такого, не було, наприклад, зі сторони Депард’є. Моя точка зору: задля того, щоб зробити прорив у кіно, нам уже мало покладатися тільки на свої сили. Нам справді необхідна знакова постать - актор, якого знають у світі.
У даному випадку такого проекту, про який іде мова, в нас ще не було. Але в українському бюджеті, принаймні, у передбаченому на 2006-й рік для Міністерства культури і туризму не вистачить коштів, отих 50 мільйонів гривень, для реалізації проекту за участю зарубіжних зірок.
Тому розмова йде, щоб мати інвестора, спонсорів, поєднати кошти. Я знаю, що є зацікавлені сторони в Європі, в США, які готові працювати в цій галузі.
Юля Жмакіна
А коли і ким може бути реалізований цей проект?
Ігор Ліховий
Я думаю, що може бути реалізований той сценарій, який запропонував Гресь. Але є ще інші варіанти, які мені поки що невідомі.
Юля Жмакіна
І міністерство поки не є лобістом якогось із варіантів?
Ігор Ліховий
Ні. Ні, абсолютно. Коли вони будуть обговорені, я думаю, буде ухвалене рішення.
Юля Жмакіна
Ви зачепили тему популяризації іміджу України за кордоном. Чому несильну позицію зайняла держава щодо організації підготовки участі України в міжнародному книжковому ярмарку у Лейпцигу? Чи не здається Вам слабкою позиція вашого міністерства саме у напрямку популяризації України за кордоном?
Ігор Ліховий
Ну, насамперед, це не наша бюджетна програма. Міністерство культури не займається випуском книг, для цього є інший центральний орган. Ми ведемо мовну політику віднедавна, тільки формується ця служба, кожний має робити свою справу. Хоча якісь культурні акції щодо поширення книг, книгодрукування ( але знову ж таки тільки специфічної, культурологічної літератури) ми можемо здійснювати.
Юля Жмакіна
У першому інтерв’ю радіо “Свобода” Ви сказали, що, наприклад, досі не оцінені колекції мистецтва кінця ХХ-го сторіччя, що добре б було взятися за складання взагалі реєстру культурної спадщини в Україні. Щось зроблено з цим?
Ігор Ліховий
Я відвідав Страсбург, Раду Європи, зустрівся з генеральним секретарем Ради Європи Террі Девісом, ми обговорили пропозицію Ради Європи надати технічну допомогу Україні щодо каталогізації об’єктів і предметів національної культурної спадщини.
Я одержав там велику підтримку. Оскільки Рада Європи надзвичайно зацікавлена в тому, щоб Україна зберегла і донесла до світової спільноти національну культурну спадщину. Щоб у цих процесах глобалізації, які зараз справді становлять загрозу для національних культур, щоб ми себе зберегли.
Є досить цікавий проект під видавництва “Родовід”, яке виступило ініціатором щодо вивчення і каталогізації музейних збірок, скажімо, в Чернігові, тут, у Києві, також і в інших містах. Перші кроки вже зроблені.
Юля Жмакіна
Хочу запропонувати послухати точку зору - чого ж не вистачає українським музеям від держави? Людина авторитетна, яку напевно Ви знаєте, – це Борис Григорович Возницький, директор Львівської галереї мистецтв.
Борис Візницький
Музеям дають тільки зарплату і електроносії. Все. Ми нічого не можемо купити, ремонт не можемо робити. Нічого. Все ми шукаємо своїх спонсорів. У музей не можуть купити речей, які творяться зараз художниками сучасними.
Всі речі художні, які роблять наші художники, всі вони десь пропадають закордоном. Нам приносять першокласні речі. Ось зараз нам вже пропонували купити Ікону Дмитрія Солунського 1640-го року. Так у мене грошей немає. Проблема хранилищ, проблема сигналізацій, охорони. В музеях страшно крадуть речі. В Україні кожний місяць є кражі.
Ігор Ліховий
Я дуже шаную Бориса Візницького, це дійсно один із патріархів українського музейництва. Але дуже песимістичний, я сказав би, суб’єктивний погляд на ситуацію.
Насправді, якщо говорити об’єктивно, минулого року тільки понад 300 тисяч гривень було виділено і реалізовано на придбання творів сучасних митців для поповнення картинної галереї музею. Можливо, це мала цифра, але вона є.
Пан Возницький представляє картинну галерею, яка є в підпорядкуванні Львівської обласної адміністрації. І дійсно, в регіонах значно гірша ситуація щодо фінансування. Коли б радіослухачі могли б відвідати те царство, яким опікується Борис Возницький, вони б побачили, що справи не такі погані. Просто дуже висока планка в нашого колеги. І, звісно, необхідно поповнювати колекції, але це є проблема для всіх музеїв світу.
Юля Жмакіна
Пане Ігорю, що з туризмом?
Ігор Ліховий
Минулого року була рекордна кількість іноземних туристів в Україні зареєстрованих - це понад 17 з половиною мільйонів. Дещо менше українців відвідали зарубіжні країни з туристичною метою.
Юля Жмакіна
Але ж це не означає, що держава щось таке спеціальне зробила?
Ігор Ліховий
Держава зробила минулого року дуже важливий крок. Насамперед, після Помаранчевої революції Україна стала більш цікавою для зарубіжних туристів. І минулого року, рішенням Президента, було тимчасово якось про це заявлено, ліквідовані візи для громадян України, Євросоюзу, США, Канади.
Нещодавно відбулася така безпрецедентна як для країни нарада щодо розвитку “зеленого туризму” на Івано-Франківщині - це також дуже перспективний напрямок розвитку туризму. І там є примінення своїх навиків, свого досвіду для багатьох місцевих жителів.
Юля Жмакіна
Коли, до речі, туризм зможе стати помітною частиною прибутку держави? Як це сталося, феномен цей стався, в Туреччині або в Ізраїлі і так далі.
Ігор Ліховий
Нам важко стартувати - попри те, що в нас унікальні природні умови для розвитку туризму і курортів, що в нас хороші пам’ятки. Стан їх, інфраструктура не відповідають поки що вимогам європейському туризму.
Але, Ви пам’ятаєте, Україна в складі Радянського Союзу тривалий час була закритою державою. Туризмом дозволялося займатися тільки тим, кого контролювали спецоргани. Має відбутися зміна свідомості, насамперед. Всі ми пишалися тим, що в тому чи іншому регіоні є великі заводи. І таким чином готувалося керівництво регіонів - що, насамперед, це індустрія.
Тепер треба абсолютно по-іншому мислити, по-європейськи. Я от був нещодавно на одному із дипломатичних раутів. Посол Турецької республіки, коли заходили міністри, він мене привітав вигуком, мовляв, заходить найголовніший в Україні міністр - міністр культури і туризму! Народ розсміявся з цього приводу.
Він наголосив, що усвідомили його громадяни те, що туризм може давати такі прибутки, які він тепер має і може стати однією із центральних галузей в розвитку економіки.
Юля Жмакіна
Але поки що це все гіпотетично на українських теренах.
Пане Ігорю, останнє запитання. Чого бракує Вам, міністру, і Міністерству культури і туризму? Грошей чи ідей? Чи людський фактор?
Ігор Ліховий
Я думаю, що і того, і того, і іншого.
Юля Жмакіна
А більше?
Ігор Ліховий
Очевидно, грошей і людей не вистачає, спеціалістів у цій галузі, які прийдуть у Міністерство культури, коли повірять, що Міністерство культури – це орган, який живе не минулим, який не займається лишень організацією концертів до державних свят. А що це одне із передових і сучасних міністерств.
Юля Жмакіна
Дякую.
Нагадаю, гість студії “Перед мікрофоном “Свободи” – міністр культури і туризму України Ігор Ліховий.
Розмову з ним провела Юля Жмакіна.
