Протягом вівторка президентський кабінет на Банковій по черзі відвідали Юрій Єхануров, Віктор Янукович, Юлія Тимошенко та Олександр Мороз. Говорили про коаліцію у новому парламенті:
“В нас має бути система цінностей, навколо якої формується коаліція, а не система крісел навколо яких іде “дєльош”. Це дуже важливо. Я не кажу, що розподіл влад є другорядним. Безумовно, ні. Але воно має бути вторинним,” – заявив Віктор Ющенко під час зустрічі з Юрієм Єхануровим.
Юлія Тимошенко після зустрічі з Президентом повідомила, що домовилася з Президентом розпочати консультації про створення коаліції. Вона каже, що вони однаково бачать з Президентом майбутнє України і майбутнє коаліції. Коаліцію мають формувати БЮТ, “Наша Україна” та СПУ, а Партія регіонів повинна йти в опозицію, вважає Юлія Тимошенко.
Лідер соціалістів Олександр Мороз також готовий підтримати меморандум про формування такої коаліції.
А прес-служба Віктора Януковича після його відвідин президентського кабінету заявила, що співрозмовники дійшли висновку про необхідність якнайшвидше завершити підрахунок голосів і після оголошення підсумків парламентських виборів в Україні розпочати переговори про створення парламентської коаліції.
Формувати коаліцію Президент доручив Юрію Єханурову, представнику політичної сили, яка на парламентських виборах зайняла третє місце, а не , скажімо, партії, котра здобула найбільше голосів. Україна, зрозуміло, не має традиції формування парламентських чи урядових коаліцій, і українське законодавство не пояснює, хто і на яких засадах це може та повинен робити.
За якими ж принципами парламентські коаліції формуються у країнах розвинутих демократій? У більшості європейських країн такі принципи схожі. Це визначення спільної платформи і принципів організації роботи та погодження позицій учасників коаліції, зазначає політолог Андрій Єрмолаєв:
“Є ще так звані традиції. Можемо це бачити на прикладі Німеччини. Лідер партії чи блоку, який став в основі коаліції, чи виграв в цілому і став одноосібним лідером парламенту, стає керівником виконавчої влади”.
Політолог Артем Біденко зазначає, що у багатьох європейських країна намагаються уникнути коаліційного уряду. Оскільки уряд сформований однією політичною силою є стабільнішим:
“Це підтверджується як англійською практикою, так і американською. Так само намагаються утворити однопартійний, або, принаймні уряд з партій з однаковими політичними настановами в Німеччині, Франції та Італії”.
Політологи-міжнародники одностайні: і світовий, і європейський досвід знає найвигадливіші коаліції і просто запаморочливі політичні комбінації. В урядах й парламентах поєднуються часом відверті антагоністи Але кожний національний випадок є по-своєму унікальним. Як, поза сумнівом, і український після виборів 2006.
“В нас має бути система цінностей, навколо якої формується коаліція, а не система крісел навколо яких іде “дєльош”. Це дуже важливо. Я не кажу, що розподіл влад є другорядним. Безумовно, ні. Але воно має бути вторинним,” – заявив Віктор Ющенко під час зустрічі з Юрієм Єхануровим.
Юлія Тимошенко після зустрічі з Президентом повідомила, що домовилася з Президентом розпочати консультації про створення коаліції. Вона каже, що вони однаково бачать з Президентом майбутнє України і майбутнє коаліції. Коаліцію мають формувати БЮТ, “Наша Україна” та СПУ, а Партія регіонів повинна йти в опозицію, вважає Юлія Тимошенко.
Лідер соціалістів Олександр Мороз також готовий підтримати меморандум про формування такої коаліції.
А прес-служба Віктора Януковича після його відвідин президентського кабінету заявила, що співрозмовники дійшли висновку про необхідність якнайшвидше завершити підрахунок голосів і після оголошення підсумків парламентських виборів в Україні розпочати переговори про створення парламентської коаліції.
Формувати коаліцію Президент доручив Юрію Єханурову, представнику політичної сили, яка на парламентських виборах зайняла третє місце, а не , скажімо, партії, котра здобула найбільше голосів. Україна, зрозуміло, не має традиції формування парламентських чи урядових коаліцій, і українське законодавство не пояснює, хто і на яких засадах це може та повинен робити.
За якими ж принципами парламентські коаліції формуються у країнах розвинутих демократій? У більшості європейських країн такі принципи схожі. Це визначення спільної платформи і принципів організації роботи та погодження позицій учасників коаліції, зазначає політолог Андрій Єрмолаєв:
“Є ще так звані традиції. Можемо це бачити на прикладі Німеччини. Лідер партії чи блоку, який став в основі коаліції, чи виграв в цілому і став одноосібним лідером парламенту, стає керівником виконавчої влади”.
Політолог Артем Біденко зазначає, що у багатьох європейських країна намагаються уникнути коаліційного уряду. Оскільки уряд сформований однією політичною силою є стабільнішим:
“Це підтверджується як англійською практикою, так і американською. Так само намагаються утворити однопартійний, або, принаймні уряд з партій з однаковими політичними настановами в Німеччині, Франції та Італії”.
Політологи-міжнародники одностайні: і світовий, і європейський досвід знає найвигадливіші коаліції і просто запаморочливі політичні комбінації. В урядах й парламентах поєднуються часом відверті антагоністи Але кожний національний випадок є по-своєму унікальним. Як, поза сумнівом, і український після виборів 2006.
