Доступність посилання

ТОП новини

"Спільний біль, спільні хрести"


Єва Поштар 13 травня колишні та нинішні мешканці села Павлокома, що біля Перемишля будуть поминати 366 своїх сусідів-українців, яких у 1945 р. замордували загони польських партизанів з Армії Крайової.

Три хрести, які символізують три братніх могили. Після посв'ячення у 1998 році.
Про село Павлокома, що розташоване напівдороги поміж Перемишлем та Ряшевом - столицею Прикарпатського регіону, офіційно почали говорити у Польщі місяць тому, після повернення президента Леха Качинського зі Львова. Представники президентської адміністрації почали заявляти про те, що крім Личаківського цвинтаря у Львові, існують також українські жертви, перепоховані в селі Павлокома. Анджей Пшевозьнік, секретар Ради охорони пам''яті місць боротьби і мучеництва (РОПМБіМ), заявив на польському телебаченні, що польська влада, незважаючи на протистояння певних середовищ, - рішуче хоче довести до кінця справу увічнення пам''яті українських жертв у Павлокомі. Про які польські середовища йдеться, секретар не вказав.
“.... Не було б Павлокоми, а тому і не було б символу мучеництва , якби не згубна ідеологія українського націоналізму....”


На думку місцевих спостерігачів, одним із тих, хто в Перемишлі стояли і стоять на непримиренних позиціях і у всьому звинувачують так званих "українських буржуазних націоналістів", є історик Здзіслав Конєчни. З ним, ще на початку року провела інтерв''ю польська газета "Новіни". Збігнєв Конєчни із Перемишля говорить - "Не було б Павлокоми, а тому і не було б символу мучеництва , якби не згубна ідеологія українського націоналізму, співпраця із німцями, різня (....) без пощади до жінок і дітей, закликів до переміщення поляків за Сян".
В містечку Ланцут біля Ряшева, ще до ІІ світової війни був пам''ятник Січовим Стрільцям, польським союзникам у війні з більшовиками.


Беручи до уваги, що такі погляди не є винятком - п''ять місяців пізніше журналістка ряшівського видання "Газети Виборчої" запитує: - "Чи жителі Павлокоми готові до примирення?"

Це питання виринуло після того, коли за участю митрополита УГКЦ в Польщі, архиєпископа Івана Мартиняка, було посвячено павлокомські хрести. Ніхто з польських жителів села, окрім одного, не взяв участі у вшануванні пам''яті своїх колишніх сусідів. Однак польські медіа схвально писали про молитву у Павлокомі та український крок до примирення.

Ряшівський щоденник " Супер Новосьці" у статті "Спільний біль, спільні хрести" нагадує про те, що в Прикарпатському регіоні існують ще подібні поруйновані українські кладовища. Варто пригадати містечко Ланцут біля Ряшева, де ще до ІІ світової війни був пам''ятник Січовим Стрільцям, польським союзникам у війні з більшовиками.

Сьогодні - напередодні відкриття президентами пам''ятника у Павлокомі, жителі села заявляють, що прийдуть на врочистість. "Треба пам''ятати, але і треба вибачити"- говорять вони журналістам. Для багатьох події 60- ти літньої давнини живі, але час для молодого покоління робить своє.
XS
SM
MD
LG