Сьогодні у Парижі була оприлюднена доповідь комітету Ради Європи з юридичних справ і прав людини, в якій вказано, що деякі європейські країни активно сприяли секретним операціям ЦРУ або просто закривали на це очі. Звіт, який є наслідком шестимісячного розслідування, презентував депутат парламенту Швейцарії Дік Марті. Швейцарський юрист Марті визначив два головних напрямки звіту.
Дік Марті зазначив, що сім країн, включно з Македонією, дозволяли транспортувати через свою територію підозрюваних у тероризмі і таким чином ці країни відповідальні за порушення прав людини. Всупереч спростуванням Польщі та Румунії, є очевидні факти про існування секретних в’язниць на території цих країн, мовиться у звіті. Крім того, в документі такі країни, як Туреччина, Кіпр, Ірландія, Португалія та Греція обвинувачені у співпраці з ЦРУ.
Європейський парламент також проводить своє подібне розслідування і депутат з Данії Коталіне Боутенвек, яка є членом спеціальної тимчасової комісії, стверджує, що очевидним доказом у цій справі є те, що нині європейські уряди відмовчуються, таким чином вони пасивно визнають свою вину.
Британський прем’єр Тоні Блєр, відреагував на звіт комісії Ради Європи заявививши, що в ньому немає нічого нового. А польський прем’єр Казімієж Марцінкєвіч назвав твердження висунуті проти Польщі наклепницькими. Раніше американська влада категорично заперечувала, що її структури незаконно перевозили підозрюваних у тероризмі, утримували їх на території інших країн та застосовували тортури.
Навряд чи в цьому питанні можна ставити крапку. В кінці червня доповідь Діка Марті будуть обговорювати на Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Чи існують у Європі таємні тюрми ЦРУ? Чи члени Ради Європи допомагали США нелегально перевозити підозрюваних в тероризмі?
Ірина Халупа
Досьє
1 листопада 2005 Після публікацій в газеті «Вашингтон Пост», в якій правозахисна організація Human Rights Watch звинувачує США у нелегальному перевезенні підозрюваних в тероризмі та в утриманні таємних тюрем в Румунії та Польщі, Рада Європи призначає швейцарського парламентаря, колишнього прокурора сенатора Діка Марті провести розслідування у цій справі.
17 листопада 2005 Президент Паламентської Асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден закликає всіх 46 членів Ради Європи співпрацювати у цьому розслідуванні.
21 листопада 2005 Використовуючи юридичні повноваження, закладені в 52-ій статті Європейської конвенції з прав людини, генеральний секретар Ради Європи Террі Дейвіс просить 45 європейських урядів пояснити, як їхнє законодавство запобігає «невизнаному позбавленню волі» та допомагає іноземним агентствам здійснювати саме це.
25 листопада 2005 Дік Марті заявляє, що вимагатиме від Євроконтролю, європейської агенції повітряного руху сателітні картини підозрюваних таємних тюрем, а також деталі про рейси літаків ЦРУ. Віце президент Європейської Комісії Франко Фраттіні обіцяє повністю підтримати цю справу.
13 грудня 2005 Дік Марті заявляє, що інформація, яку він поки що зібрав, підсилює твердження про незаконне перевезення і затримання підозрюваних в європейських країнах, що відбувалося без юридичного підґрунтя. Він також нагадує, що США ніколи формально не спростували ці звинувачення.
15 грудня 2005 Венеціанській комісії, групі юридичних експертів Ради Європи доручено вивчити легальність таємних затримань у світлі міжнародних правових зобов’язань країн - членів Ради Європи, зокрема Європейської конвенції з прав людини.
13 січня 2006 Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден вітає створення тимчасової комісії Європейського парламенту для розслідування можливих нелегальних перевезень та існування таємних тюрем, а також висловлює впевненість, що спільними зусиллями буде розкрита правда у цій справі.
24 січня 2006 Дік Марті викладає свої попередні результати розслідування у меморандумі. ПАРЄ проводить перші дебати у цій справі.
17 березня 2006 Венеціанська Комісія оприлюднює свою юридичну оцінку щодо легальності таємних затримань та перевезень підозрюваних.
Червень, 2006 Дік Марті представляє свій звіт перед ПАРЄ.
- чи дійсно могли існувати в Європі секретні центри ЦРУ для підозрюваних у тероризмі. чи знали європейські уряди, що американські спецслужби транспортують підозрюваних до країн, де затриманих катували і чи допомагали вони США у цьому?
Дік Марті зазначив, що сім країн, включно з Македонією, дозволяли транспортувати через свою територію підозрюваних у тероризмі і таким чином ці країни відповідальні за порушення прав людини. Всупереч спростуванням Польщі та Румунії, є очевидні факти про існування секретних в’язниць на території цих країн, мовиться у звіті. Крім того, в документі такі країни, як Туреччина, Кіпр, Ірландія, Португалія та Греція обвинувачені у співпраці з ЦРУ.
Європейський парламент також проводить своє подібне розслідування і депутат з Данії Коталіне Боутенвек, яка є членом спеціальної тимчасової комісії, стверджує, що очевидним доказом у цій справі є те, що нині європейські уряди відмовчуються, таким чином вони пасивно визнають свою вину.
Британський прем’єр Тоні Блєр, відреагував на звіт комісії Ради Європи заявививши, що в ньому немає нічого нового. А польський прем’єр Казімієж Марцінкєвіч назвав твердження висунуті проти Польщі наклепницькими. Раніше американська влада категорично заперечувала, що її структури незаконно перевозили підозрюваних у тероризмі, утримували їх на території інших країн та застосовували тортури.
Навряд чи в цьому питанні можна ставити крапку. В кінці червня доповідь Діка Марті будуть обговорювати на Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Чи існують у Європі таємні тюрми ЦРУ? Чи члени Ради Європи допомагали США нелегально перевозити підозрюваних в тероризмі?
Ірина Халупа
Досьє
1 листопада 2005 Після публікацій в газеті «Вашингтон Пост», в якій правозахисна організація Human Rights Watch звинувачує США у нелегальному перевезенні підозрюваних в тероризмі та в утриманні таємних тюрем в Румунії та Польщі, Рада Європи призначає швейцарського парламентаря, колишнього прокурора сенатора Діка Марті провести розслідування у цій справі.
17 листопада 2005 Президент Паламентської Асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден закликає всіх 46 членів Ради Європи співпрацювати у цьому розслідуванні.
21 листопада 2005 Використовуючи юридичні повноваження, закладені в 52-ій статті Європейської конвенції з прав людини, генеральний секретар Ради Європи Террі Дейвіс просить 45 європейських урядів пояснити, як їхнє законодавство запобігає «невизнаному позбавленню волі» та допомагає іноземним агентствам здійснювати саме це.
25 листопада 2005 Дік Марті заявляє, що вимагатиме від Євроконтролю, європейської агенції повітряного руху сателітні картини підозрюваних таємних тюрем, а також деталі про рейси літаків ЦРУ. Віце президент Європейської Комісії Франко Фраттіні обіцяє повністю підтримати цю справу.
13 грудня 2005 Дік Марті заявляє, що інформація, яку він поки що зібрав, підсилює твердження про незаконне перевезення і затримання підозрюваних в європейських країнах, що відбувалося без юридичного підґрунтя. Він також нагадує, що США ніколи формально не спростували ці звинувачення.
15 грудня 2005 Венеціанській комісії, групі юридичних експертів Ради Європи доручено вивчити легальність таємних затримань у світлі міжнародних правових зобов’язань країн - членів Ради Європи, зокрема Європейської конвенції з прав людини.
13 січня 2006 Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден вітає створення тимчасової комісії Європейського парламенту для розслідування можливих нелегальних перевезень та існування таємних тюрем, а також висловлює впевненість, що спільними зусиллями буде розкрита правда у цій справі.
24 січня 2006 Дік Марті викладає свої попередні результати розслідування у меморандумі. ПАРЄ проводить перші дебати у цій справі.
17 березня 2006 Венеціанська Комісія оприлюднює свою юридичну оцінку щодо легальності таємних затримань та перевезень підозрюваних.
Червень, 2006 Дік Марті представляє свій звіт перед ПАРЄ.
