Корінне українське населення впродовж століть будувало православні та греко-католицькі храми на сході Польщі. Тепер разом з поляками їх будуть відновлювати. У прикордонних районах, де історія наших відносин ще досі болюча, відроджується дух співпраці.
В околицях Томашова Люблінського, у люблінському воєводстві, яке межує із Україною, місцева влада вирішила відновити українські церкви. У порозумінні з владою Белза, Угнова, Варяжа і Угринова та за сприяння фондів ЄС, українці та поляки хочуть утворити транскордонні туристичні маршрути до старих церков.
Про плани співпраці у цій ділянці розповідає для Радіо Свобода секретар районної ради в місцевості Долгобичів, Станіслав Стащук.
- Після розмов із українськими властями з другого боку кордону, ми уклали договори, щоб разом зберігати архітектурні пам''ятки. Між іншим, в Долгобичеві за допомогою фондів ЄС в українській церкві хочемо утворити Музей сакрального мистецтва.
Польське Міністерство культури фінансово підтримує плани відновлення українських церков вздовж українсько-польського кордону. Лише на ремонт найбільшої у Польщі дерев"яної церкви, у Длужневі біля Томашова виділено біля сто тисяч євро.
Самоврядні власті не хочуть пасти задніх. «В рамках своїх фінансових можливостей ми допомогли у відновленні каплички в Белзі», - із гордістю заявляє пан Станіслав Стащук.
Нещодавно перемисько-варшавський митрополит УГКЦ Іван Мартиняк нагородив церковною відзнакою римо-католицького пароха малої місцевості біля Грубешова за те, що він відновив українську церкву, зберігаючи її східну архітектуру та іконостас. Справа у тому, що більшість церков, які залишилися там, де жили українці, тепер у володінні римо-католицьої церкви.
В містечку Балигород у Прикарпатті, де у сорокових роках було гостре українсько-польське протистояння, громадське товариство поляків відновляє і цю українську церкву.
Польсько-українське порозуміння зміцнюється і через інші спільні проекти. В університетах таких міст, як Холм чи Перемишль, що на польсько-українському пограниччі, відкриваються кафедри української філології. У місцевості Дуб''єнце, що поблизу Холма, в рамках програми "Пізнання і приязнь" за участю влади Луцька ліцеїсти вивчатимуть українську мову.
У всіх цих місцях, так як у Павлокомі, люди зазнали горя у післявоєнні роки. Однак нова дійсність у відносинах Польщі та України, клімат Помаранчевої революції, жести, започатковані президентами Віктором Ющенком та Лехом Качинським, приносять реальні зрушення в українсько-польському зближенні.
В околицях Томашова Люблінського, у люблінському воєводстві, яке межує із Україною, місцева влада вирішила відновити українські церкви. У порозумінні з владою Белза, Угнова, Варяжа і Угринова та за сприяння фондів ЄС, українці та поляки хочуть утворити транскордонні туристичні маршрути до старих церков.
Про плани співпраці у цій ділянці розповідає для Радіо Свобода секретар районної ради в місцевості Долгобичів, Станіслав Стащук.
- Після розмов із українськими властями з другого боку кордону, ми уклали договори, щоб разом зберігати архітектурні пам''ятки. Між іншим, в Долгобичеві за допомогою фондів ЄС в українській церкві хочемо утворити Музей сакрального мистецтва.
Польське Міністерство культури фінансово підтримує плани відновлення українських церков вздовж українсько-польського кордону. Лише на ремонт найбільшої у Польщі дерев"яної церкви, у Длужневі біля Томашова виділено біля сто тисяч євро.
Самоврядні власті не хочуть пасти задніх. «В рамках своїх фінансових можливостей ми допомогли у відновленні каплички в Белзі», - із гордістю заявляє пан Станіслав Стащук.
Нещодавно перемисько-варшавський митрополит УГКЦ Іван Мартиняк нагородив церковною відзнакою римо-католицького пароха малої місцевості біля Грубешова за те, що він відновив українську церкву, зберігаючи її східну архітектуру та іконостас. Справа у тому, що більшість церков, які залишилися там, де жили українці, тепер у володінні римо-католицьої церкви.
В містечку Балигород у Прикарпатті, де у сорокових роках було гостре українсько-польське протистояння, громадське товариство поляків відновляє і цю українську церкву.
Польсько-українське порозуміння зміцнюється і через інші спільні проекти. В університетах таких міст, як Холм чи Перемишль, що на польсько-українському пограниччі, відкриваються кафедри української філології. У місцевості Дуб''єнце, що поблизу Холма, в рамках програми "Пізнання і приязнь" за участю влади Луцька ліцеїсти вивчатимуть українську мову.
У всіх цих місцях, так як у Павлокомі, люди зазнали горя у післявоєнні роки. Однак нова дійсність у відносинах Польщі та України, клімат Помаранчевої революції, жести, започатковані президентами Віктором Ющенком та Лехом Качинським, приносять реальні зрушення в українсько-польському зближенні.