Роботодавці Італії вимагають надати право на роботу тим особам, які у них уже працюють. Відтак мова не йде про потребу у нових мігрантах. Зауважив професор Джорджіо Алессандріні. Ба більше того, італійський уряд найближчими роками не має наміру проводити легалізацію. Востаннє вона проведена у 2002 році і тоді документи на працю і проживання в Італії отримали майже 113 тисяч українців. Число законно присутніх українців в Італії після періоду легалізації збільшилось у десять разів.
Джорджіо Алессандріні: «На майбутнє, я не думаю, що коли небудь італійський уряд проводитиме так звану амністію, тобто досить бути в Італії аби отримати документи. Цього не буде».
Жоден з учасників міжнародної конференції, а це представники італійського уряду і християнських організацій українців в Італії, не змогли назвати точне число українців, які працюють сьогодні і Італії на чорно і легально. За даними самих мігрантів, українців в цій державі понад 600 тисяч. Найбільшу кількість становлять вихідці із Львівщини, їх приблизно 42 відсотки, далі із Тернопільщини( майже 17 відсотків) та Івано – Франківщини (11,5). 90 відсотків заробітчан в Італії це жінки. Вони у переважній більшості доглядають за хворими та перестарілими італійцями. Професор Джорджіо Алессандріні пояснив, що італійський уряд виділяє кожній родині, де хтось з її членів важкохворий, гроші на догляд за людиною. А тому італійські родини охоче наймають на роботу українок, які є добрими господинями, акуратними, привітними, працьовитими. Українки з вищими освітами –учорашні педагоги, економісти, бухгалтери, інженери, медики, фахівці з торгівлі, легкої промисловості і харчової, середній вік 45 років - це короткі біографії сучасних заробітчанок. За статистикою, їхнім дітям в Україні по 15-21 роки, саме задля їхньої освіти і виїжджають українки в Італію.
Керівник статистичного досьє «Іміграція» Карітас-Сігрантес Франко Піттау: «Лише 8 відсотків українців з''єднали свої родини. А це дуже мало. Пояснюється цей факт тим, що українки таки мають намір, з часом, повертатись на батьківщину, але головна проблема у тому, що заробітчани не подають документи на возз»єднання родини, що вони мешкають в італійських сім''ях, не мають власного кутка, тобто цілком залежні від роботодавця».
Кожен український емігрант своєю працею в Італії утримує 4 особи на батьківщині, мовилось на конференції. Українки дуже важко працюють, хоча сплачують податки, але соціально незахищені. Вони не мають місця, де можна було б відпочити, не мають права на медичне обслуговування, їхній робочий день ненормований. За словами представника італійського уряду Джорджіо Алессандріні, ці питання він обговорював у Києві з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком. Втім аби така двостороння угода про соціальний захист українців в Італії була підписана, українська сторона, як транзитна держава для нелегалів, має тих людей, які незаконно прибули в Італію, повертати назад на територію Україну.
Джорджіо Алессандріні: «На майбутнє, я не думаю, що коли небудь італійський уряд проводитиме так звану амністію, тобто досить бути в Італії аби отримати документи. Цього не буде».
Жоден з учасників міжнародної конференції, а це представники італійського уряду і християнських організацій українців в Італії, не змогли назвати точне число українців, які працюють сьогодні і Італії на чорно і легально. За даними самих мігрантів, українців в цій державі понад 600 тисяч. Найбільшу кількість становлять вихідці із Львівщини, їх приблизно 42 відсотки, далі із Тернопільщини( майже 17 відсотків) та Івано – Франківщини (11,5). 90 відсотків заробітчан в Італії це жінки. Вони у переважній більшості доглядають за хворими та перестарілими італійцями. Професор Джорджіо Алессандріні пояснив, що італійський уряд виділяє кожній родині, де хтось з її членів важкохворий, гроші на догляд за людиною. А тому італійські родини охоче наймають на роботу українок, які є добрими господинями, акуратними, привітними, працьовитими. Українки з вищими освітами –учорашні педагоги, економісти, бухгалтери, інженери, медики, фахівці з торгівлі, легкої промисловості і харчової, середній вік 45 років - це короткі біографії сучасних заробітчанок. За статистикою, їхнім дітям в Україні по 15-21 роки, саме задля їхньої освіти і виїжджають українки в Італію.
Керівник статистичного досьє «Іміграція» Карітас-Сігрантес Франко Піттау: «Лише 8 відсотків українців з''єднали свої родини. А це дуже мало. Пояснюється цей факт тим, що українки таки мають намір, з часом, повертатись на батьківщину, але головна проблема у тому, що заробітчани не подають документи на возз»єднання родини, що вони мешкають в італійських сім''ях, не мають власного кутка, тобто цілком залежні від роботодавця».
Кожен український емігрант своєю працею в Італії утримує 4 особи на батьківщині, мовилось на конференції. Українки дуже важко працюють, хоча сплачують податки, але соціально незахищені. Вони не мають місця, де можна було б відпочити, не мають права на медичне обслуговування, їхній робочий день ненормований. За словами представника італійського уряду Джорджіо Алессандріні, ці питання він обговорював у Києві з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком. Втім аби така двостороння угода про соціальний захист українців в Італії була підписана, українська сторона, як транзитна держава для нелегалів, має тих людей, які незаконно прибули в Італію, повертати назад на територію Україну.