Виступаючи по обіді в Будайській цитаделі, американський президент так визначив мету свого візиту: «Я прибув сюди, щоб відзначити річницю революції, яка проголосила принцип рівності усіх людей».
Іракська тема угорцям добре знайома, оскільки в Іраку побував батальйон угорських миротворців, а перед початком самої війни на військовій базі в Тасарі, що на півдні Угорщини, кількамісячну підготовку отримували майбутні іракські поліцейські і державні службовці. Імпонує угорцям і те, що, говорячи про непросту ситуаціяю в сьогоднішньому Іраку, Джорж Буш оперував такими поняттями як жертовність, терпіння в ім’я свободи, задля чого йшли на вуличні барикади угорські повстанці 1956 року.
«Молода іракська демократія в цей час протистоїть визначеному ворогові, людям, котрі намагаються застосовувати ненависть і брутальність, щоб зупинити рух до свободи. Щоб завдати поразку цим ворогам, ми потребуватимемо жертв і тривалого терпіння, що його добре проявили громадяни Угорщини після 1956 року», - сказав президент Буш.
Що ж до оцінок, яких не бракує ані в пресі, ані на вулиці серед пересічних людей, то можна почути різне. Буквально за кілька днів перед візитом американського президента до Будапешта в американській пресі з’явилася серія статей колишніх угорських політичних іммігрантів, яка прямо заявляють, що у 1956 році Америка полишила угорців напризволяще. Вони звинувачують офіційний Вашингтон у тому, що він не втрутився і не порушив проблему в ООН. Можливо, це, кажуть дисиденти, могло б спинити Москву від кровопролиття.
Не такими вже задоволеними виглядають і угорські політики. Наприклад, після зустрічі з Бушем угорський прем’єр Ференц Дюрчань не без розчарування відзначив, що тема скасування візового режиму між Угорщиною і США все ще залишається болючим питанням. Навіть президент Угорщини Ласло Шойом, до речі, доктор права, делікатно натякнув під час зустрічі з високим американським гостем, що дотримання прав людини у війні з тероризмом має бути безумовною умовою сторін. Угорська ліберальна партія, що входить до урядової коаліції, у середу критикувала Америку за її небажання виконувати домовленості Кіотської угоди.
Назагал, якщо не брати до уваги формальної частини візиту, то, на думку місцевих оглядачів, про великий поступ у важливих для Угорщини питаннях говорити не слід, адже Америка залишилася при своїх інтересах, попри те, що угорці чекали від неї набагато більшого. Націонал-патріотичні угорські об’єднання взагалі не почули від Буша ніякої критики на адресу Росії з приводу подій 50-літньої давнини.
Іракська тема угорцям добре знайома, оскільки в Іраку побував батальйон угорських миротворців, а перед початком самої війни на військовій базі в Тасарі, що на півдні Угорщини, кількамісячну підготовку отримували майбутні іракські поліцейські і державні службовці. Імпонує угорцям і те, що, говорячи про непросту ситуаціяю в сьогоднішньому Іраку, Джорж Буш оперував такими поняттями як жертовність, терпіння в ім’я свободи, задля чого йшли на вуличні барикади угорські повстанці 1956 року.
«Молода іракська демократія в цей час протистоїть визначеному ворогові, людям, котрі намагаються застосовувати ненависть і брутальність, щоб зупинити рух до свободи. Щоб завдати поразку цим ворогам, ми потребуватимемо жертв і тривалого терпіння, що його добре проявили громадяни Угорщини після 1956 року», - сказав президент Буш.
Що ж до оцінок, яких не бракує ані в пресі, ані на вулиці серед пересічних людей, то можна почути різне. Буквально за кілька днів перед візитом американського президента до Будапешта в американській пресі з’явилася серія статей колишніх угорських політичних іммігрантів, яка прямо заявляють, що у 1956 році Америка полишила угорців напризволяще. Вони звинувачують офіційний Вашингтон у тому, що він не втрутився і не порушив проблему в ООН. Можливо, це, кажуть дисиденти, могло б спинити Москву від кровопролиття.
Не такими вже задоволеними виглядають і угорські політики. Наприклад, після зустрічі з Бушем угорський прем’єр Ференц Дюрчань не без розчарування відзначив, що тема скасування візового режиму між Угорщиною і США все ще залишається болючим питанням. Навіть президент Угорщини Ласло Шойом, до речі, доктор права, делікатно натякнув під час зустрічі з високим американським гостем, що дотримання прав людини у війні з тероризмом має бути безумовною умовою сторін. Угорська ліберальна партія, що входить до урядової коаліції, у середу критикувала Америку за її небажання виконувати домовленості Кіотської угоди.
Назагал, якщо не брати до уваги формальної частини візиту, то, на думку місцевих оглядачів, про великий поступ у важливих для Угорщини питаннях говорити не слід, адже Америка залишилася при своїх інтересах, попри те, що угорці чекали від неї набагато більшого. Націонал-патріотичні угорські об’єднання взагалі не почули від Буша ніякої критики на адресу Росії з приводу подій 50-літньої давнини.