Доступність посилання

ТОП новини

Політична біографія Олександра Мороза.


Віктор Міняйло Київ, 7 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Під час обговорення кандидатури Олександра Мороза на посаду голови Верховної ради України одні називали його “моральним політиком”, інші використовували дещо інші епітети.

“Якщо ніхто не відновить комуністичну партію – це зроблю Я”, - заявив восени 1991 року після заборони КПУ тодішній лідер парламентських більшості або так званої “групи 239” Олександр Мороз. Щоправда на установчому з''їзді, після дискусій, нову організацію назвали Соціалістична партія України. У першій програмі СПУ сказано, що вона є спадкоємцем ленінської партії комуністів.
“У мене доля перекотиполем
І не була, і бути не могла.
Бо серцем, бо за правду щирим болем
Вона до України приросла”.


Ще одна знаменита фраза Олександра Мороза звучить так: “Хто не жалкує за Радянським Союзом не має серця, а хто сподівається на його відродження – не має голови”.

Але про все по порядку. 62-річний Олександр Мороз син столяра і колгоспниці. Закінчив факультет механізації Української сільгоспакадемії. У восьмидесятих роках секретар Київської облпрофради, перший секретар райкому КПУ, завідувач сільгоспвідділом обкому КПУ.

У 1990 році Олександра Мороза вперше обрали народним депутатом України. Він входив до групи аграрників, очолював комуністичну більшість – знамениту групу 239.

Через чотири роки Олександра Мороза обирають головою Верховної Ради. Як стверджує у своїй книжці колишній Президент України Леонід Кучма, його соратники підтримали Мороза в обмін на підтримку самого Кучми на президентських виборах. Мороз подібні домовленості заперечує.

На виборах 1994 року він посів 3-те місце.

Під його керівництвом в ніч на 28 червня, незважаючи на протидію адміністрації президента, парламент ухвалив Конституцію України. Саме конституційний процес, на думку спостерігачів, повністю розсварив Олександра Мороза з Леонідом Кучмою.

Перший розкол в Соцпартії стався в 1996 році, коли її лави залишили харизматичні політики Наталія Вітренко і Олексій Марченко. Але, незважаючи на втрати, через 2 роки СПУ проходить до парламенту у блоці з Селянською партією.

У 1999 році Олександр мороз знову бере участь в президентський виборах. Він був одним з активістів “канівської четвірки”. Коли четвірки висунула єдиним кандидатом Євгена Марчука Мороз всупереч домовленостям знову не знімає своєї кандидатури і знову посідає третє місце.

Далі черговий розкол. З партії виходить група товаришів на чолі з Іваном Чижем і Василем Арестовим. Тоді політологи стверджували, що Мороз програв майже все.

Повертається беззмінний лідер соціалістів на політичну арену у листопаді 2000 року, коли оголошує записи Миколи Мельниченко з кабінету Президента України. Далі були акції “Україна без кучми”, “Повстань Україно”, які не привели до зміни влади, але у 2002 році знову привели Соціалістичну партію з Олександром Морозом до парламенту.

Він активно підтримав, запропоновану Адміністрацією Президента Кучми політ реформу, перетворення України з президентської в парламентську республіку.

У останніх президентських виборах Олександр Мороз знову посідає третє місце, підтримує Віктора Ющенка і соціалісти отримують три міністерські портфелі плюс голову фонду Держмайна.

І ось після 8 років, за підтримки Партії регіонів, Олександр Мороз повертається в крісло голови Верховної ради.

Чи підтримають соціалісти Віктора Януковича, як кандидата на посаду голови уряду? У листопаді 2002 року Мороз так оцінював цю кандидатуру:

“Віктор Янукович яскравий приклад моделі управління, створеної Кучмою. Моделі, доведеної в Україні з одного боку, до повної досконалості, з іншого, до абсурду. Виходячи з політичних переконань, фракція не може підтримати кандидатуру Віктора Януковича”.

Але нині Олександр Мороз доводить, що у політиці немає вічних ворогів, а є вічні інтереси:

“За складом, за програмними цілями, за ідеологією і Партія регіонів, і “Наша Україна” і Блок Юлії Тимошенко відрізняються надзвичайно мало. Це принципова річ, яку треба мати на увазі”.

А ще Олександр Мороз пише вірші:

“У мене доля перекотиполем І не була, і бути не могла. Бо серцем, бо за правду щирим болем Вона до України приросла”.
XS
SM
MD
LG