
-Це внутрішнє питання етики.
Журналіст Микола Савельєв ніколи не звертає увагу на зовнішній вигляд депутатів чи держслужбовців облради та адміністрації. Він не розуміє, чому депутати виступають суддями щодо зовнішнього вигляду журналістів.
- Йому не подобаються непоголені чоловічі ноги, а завтра вони почнуть нормувати декольте у жінок і довжину суконь. Це не їхня справа.
Люба Сорокіна, тележурналістка, зазначила, що перш аніж робити зауваження, депутатам і держслужбовцям варто подивитись на себе у люстерко і з’ясувати, куди ж вони зібрались: на пляж чи таки на державну службу. Люба переконана, що іспит з правил етикету ані обранці, ані службовці Львівщини не здали б.
-Бачимо в сесійних залах як у депутатів і чиновників замість високих шкарпеток короткі і виглядають їхні голі ноги, водночас вони хизуються дорогими телефонами і годинниками. Вони звертають увагу саме на це. Як і жінки - працівниці ОДА чи ради, які носять дорогу біжутерію і ходять в приміщенні з голими ногами і в коротких спідницях чи пляжних майках. Те, що чимало працівниць обласної адміністрації і ради одягаються на державну службу, як на пляж, кореспондент радіо Свобода пересвідчилась з фотокамерою у руках. Щодо чоловіків - працівників адміністрації та ради, а також депутатів, то розстібнутий ґудзик під краваткою, навіть у голови ОДА, білі шкарпетки до чорних штанів, непочищені мешти – це звичне явище. А чоловічі підколінки – справа далекого майбутнього для галицьких мужчин при портфелях.
За керування областю, нині уже покійним, Степаном Сенчуком, було внутрішнє розпорядження, що в адміністрацію охоронці не пропускали людей у пляжних костюмах. Журналісти у шортах зайти в приміщення державної установи теж не могли. Це норма цивілізованих держав, де зовнішній вигляд державної особи – діловий. Втім, можна закинути, мовляв, не порівняти зарплати простих посадовців Львівщини і західного світу, але внутрішня культура не вимагає великих фінансових затрат. До слова, немає розуміння у стінах обласної влади, що кондиціонери мають бути встановлені не лише у власних помешканнях та кабінетах високих посадовців, але й у кімнатах адміністрації, де приймають офіційні делегації і проводять наради та брифінги для преси. Так, про всяк випадок, щоб не приліплюватись до стільця…