Р.С.: Рішення Європейської комісії відкласти ухвалу про можливе приєднання Румунії та Болгарії до ЄС 2007 року вказує на те, що стихає захоплення з приводу приєднання нових держав до ЄС. А Комісар з питань розширення Оллі Рен навіть сказав, що Хорватія, ймовірно, не вступить до ЄС до 2010-го року. Пане прем’єре, чи Вас не турбує те, що приєднання Хорватії може опинитися під загрозою у зв’язку з так званим „виснаженням ЄС у справі розширення”?
І. С.: Я впевнений, що Хорватія не стане жертвою цього „виснаження розширенням”, яке існує в ЄС і чого ми не заперечуємо. Однак слід узяти до уваги опитування Євробарометра, згідно з яким понад 50% громадян ЄС підтримують вступ Хорватії до Євросоюзу. Це дуже підбадьорює і вказує на те, що Хорватія не підлягає цьому „виснаженню розширенням”.
Р.С.: Минулого тижня чотири хорвати напали на домівки деяких сербських біженців, які повернулися до села Біляні Доні на півдні Хорватії. Президент Стіпе Месіч заявив, що йшлося не про націоналістів, а про нападників - п’яниць. Однак представник Європейської комісії в Хорватії сказав, що цей злочин суперечить „цінностям верховенства права ЄС та толерантності” і закликав владу ухвалити нові, суворіші закони покарання таких злочинів. Як Ви ставитеся до цієї критики та до самого злочину?
І. С.: Зовсім неприпустимим є те, на мою думку, що сталося раніше в цій частині Хорватії. Та йдеться про один інцидент, який не вплине на нашу політику. Я відвідав два роки тому цю місцевість і зустрівся із сербськими сім’ями, які повернулися. Я підтримую усіх, хто бажає повернутися. У цьому немає жодних змін, хоча важко очікувати стовідсоткову підтримку усіх і в кожній справі. Ми продовжимо цю нашу політику. Адже повна нормалізація відносин між Хорватією та Сербією, між хорватами та сербами є передумовою для стабільного майбутнього в цій частині Європи.
Р.С.: Чи Ви гадаєте, що Хорватія може бути прикладом для інших балканських країн, зокрема Сербії, яка намагається вирішити справи довкола підозрюваних у воєнних злочинах, котрих вимагає видати Гаазький трибунал?
І. С.: На мою думку, Хорватія довела, що немає альтернативи для повної співпраці з Міжнародним кримінальним трибуналом у справах колишньої Югославії. Це входить до процесу, який ми називаємо верховенством права. Йдеться безпосередньо про верховенство права. Отож я вважаю, що поява плану дії Сербії стосовно підозрюваних Младіча та Караджіча і передача їх до Гаазького трибуналу - це найкращий шлях вирішення цієї проблеми. І я цього бажаю Сербії.
І. С.: Я впевнений, що Хорватія не стане жертвою цього „виснаження розширенням”, яке існує в ЄС і чого ми не заперечуємо. Однак слід узяти до уваги опитування Євробарометра, згідно з яким понад 50% громадян ЄС підтримують вступ Хорватії до Євросоюзу. Це дуже підбадьорює і вказує на те, що Хорватія не підлягає цьому „виснаженню розширенням”.
Р.С.: Минулого тижня чотири хорвати напали на домівки деяких сербських біженців, які повернулися до села Біляні Доні на півдні Хорватії. Президент Стіпе Месіч заявив, що йшлося не про націоналістів, а про нападників - п’яниць. Однак представник Європейської комісії в Хорватії сказав, що цей злочин суперечить „цінностям верховенства права ЄС та толерантності” і закликав владу ухвалити нові, суворіші закони покарання таких злочинів. Як Ви ставитеся до цієї критики та до самого злочину?
І. С.: Зовсім неприпустимим є те, на мою думку, що сталося раніше в цій частині Хорватії. Та йдеться про один інцидент, який не вплине на нашу політику. Я відвідав два роки тому цю місцевість і зустрівся із сербськими сім’ями, які повернулися. Я підтримую усіх, хто бажає повернутися. У цьому немає жодних змін, хоча важко очікувати стовідсоткову підтримку усіх і в кожній справі. Ми продовжимо цю нашу політику. Адже повна нормалізація відносин між Хорватією та Сербією, між хорватами та сербами є передумовою для стабільного майбутнього в цій частині Європи.
Р.С.: Чи Ви гадаєте, що Хорватія може бути прикладом для інших балканських країн, зокрема Сербії, яка намагається вирішити справи довкола підозрюваних у воєнних злочинах, котрих вимагає видати Гаазький трибунал?
І. С.: На мою думку, Хорватія довела, що немає альтернативи для повної співпраці з Міжнародним кримінальним трибуналом у справах колишньої Югославії. Це входить до процесу, який ми називаємо верховенством права. Йдеться безпосередньо про верховенство права. Отож я вважаю, що поява плану дії Сербії стосовно підозрюваних Младіча та Караджіча і передача їх до Гаазького трибуналу - це найкращий шлях вирішення цієї проблеми. І я цього бажаю Сербії.