
„Ми вибрали тенму „Легенди й історія Брюгге”. Спочатку люди відвідують фестиваль піщаних скульптур, а потім вони йдуть до центра міста, де можуть у реальності побачити те, що було зображено нашими скульптурами. На спорудження виставки цього року знадобилося п’ять тижнів, на скульптури пішло чотири тонни піску”.
Завдяки піщаним фігурам в кілька метрів заввишки відвідувачі можуть познайомитися з міфами і реальними історіями Брюгге. Так, скульптури розповідають нам про Озеро кохання – за легендою, на його дні поховали дівчину Мінну, яка померла, не дочекавшись свого коханого з війни. А ось пісок розказує про реальну історію на ринковій площі Брюгге: на початку 14 сторіччя мешканці містечка вбили французів, які окупували Брюгге. Аби розрізнити французів від місцевих фламандців, жителі Брюгге організували своєрідний мовний тест: кожен, хто не зміг сказати певну фразу фламандською мовою, відправився на страту. Піщані фігури розповідають і про історію славнозвісного мережива з Брюгге – мовляв, одна дівчина заснула в лісі, а на її обличчі павук сплів чарівне павутиння, яке ця дівчина й повторила потім у мереживі.
Фестивалі піщаних скульптур спочатку проводилися у Сполучених Штатах, а 1991 року експозицію з піску вперше організували в Європі – в голландському містечку Схевенінген. Європейцям видовище сподобалося, і піщані фігури почали хід по Європі. Фестивалі скульптур у Бельгії – спочатку у Зеебрюгге, а цього року вперше в Брюгге – вважаються одними з найпрестижніших. У Брюгге над шедеврами з піску трудилися цього року і двоє українських майстрів. За даними організатора виставки, українець Андрій Кудрін належить до першої двадцятки піщаних скульпторів світу. Одеситка Євгенія Колот, студентка мистецтва в Гамбарзі, почала працювати з піском не так давно, це її друга експозиція. Вона вважає, що це мистецтво є цікавим і для неї, і для інших людей:

В середині вересня бульдозер зрівняє з землею з такими зусиллями створене піщане містечко Брюгге. Організатор виставки Александер Деман каже, що митцям залишиться тільки пам’ять від їхніх творінь, але це нормально, адже піщані скульптури – це тимчасове явище, і наступного року Бельгія побачить уже нові фігури з піску.