Доступність посилання

ТОП новини

Мовне питання. Як за нових політичних умов парламент і уряд вирішуватимуть його? Чи докладатимуть зусиль для популяризації державної мови?


           Слухайте:

Гості Свободи: депутат Верховної Ради України 4-го скликання Володимир Цибулько та письменник Михайло Шевченко.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Юлія Жмакіна: - Отже, від минулого тижня політичні реалії в Україні змінилися, а тому багато базових речей вимагають обговорень. Зокрема, мовне питання.

Змінам формату коаліції, уряду передувала низка ухвал обласних і міських рад Сходу і Півдня країни щодо російської мови як регіональної.

Чому по завершенню 15 року незалежності України мові Пушкіна і Достоєвського став потрібний окремий статус? Яку концепцію вирішення мовного питання принесе нова конфігурація влади? Що може зняти пробуксовування мовного питання на Сході і Півдні? Про це ми сьогодні говоритимемо у “Вечірній Свободі” з нашими гостями.

Моє перше запитання таке. Чому за Кучми мовне питання не оголялося? Володимир Цибулько: - Саме за часів, скажімо так, просунутого кучмізму припав час переділу майна в Україні. За цим переділом такі ідеологічні блощиці, як мова, національна ідентичність не потрапляли в поле зору, тому на них неможливо було спекулювати. Спекулювати треба було на величезних транзитних потоках газу, на величезних підприємствах, на родовищах і на всьому.

Зараз це в принципі розподілено. І на сьогоднішній день не стільки дражливих інструментів є для того, щоб зачепити кожного громадянина, а особливо в такий дражливий час, як вибори, де будь-яка маленька “блошка” може бути роздута до вселенської проблеми.

Михайло Шевченко: - На період кучмізму або на період правління Кучми випав справді головний процес розподілу або розграбування століттями напрацьованого державного майна. Саме тоді проблема мови була висунута для того, щоб не говорити ні про газ, ні про заводи, ні про які багатства, щоб їх погасити. І саме тоді, як ви пам’ятаєте, була створена Комісія захисту мови.

Це типово, це нормально, це так у нас було завжди: як тільки з’являлися складнощі у нашій економіці, тільки на певному етапі по-різному пограбовувався або поневолювався наш народ, одразу скресало спровоковане питання мовних проблем.

Мовні проблеми насправді у нас існують постійно.

- Пане Михайло, це проблема політиків чи проблема країни?

Михайло Шевченко: - Сама проблема мов в Україні існує завжди, бо існують мови. Доки є мови, доти є проблеми. Але політики висмикують це у той момент, коли їм вигідно. І в цей момент, коли вони висмикують це діло на гребінь політичний, вони загострюють ці проблеми і спрямовують у тому напрямку, в якому їм вигідно, щоб погасити, прикрити свою шкоду, яка наноситься народові.

Володимир Цибулько: - Я хочу проілюструвати цю думку. Згадаймо 2000 рік, скандал з плівками Мельниченка. Як він гаситься? Вкидається тема нового правопису... І як переорієнтовується увага пересічного громадянина!

- Пане Шевченко, Ваша партія, СПУ, приєдналася до Партії регіонів...

Володимир Цибулько: - Яка декларувала і розпалювала мовну ситуацію і декларувала федералізм.

- Скажіть, будь ласка, що Ви знаєте про подальші кроки “регіоналів” вкупі з соціалістами саме у мовному питанні? Наприклад, чи поступить якийсь сигнал до місцевих рад, які нещодавно ухвалили рішення щодо статусу російської як регіональної?

Михайло Шевченко: - Якщо ми сьогодні будемо вести мову про роль певних сил у розвитку проблеми наших мов, тоді це окремий напрямок, бо нам потрібен час для того, щоб цю тему розвинути. Якщо ми просто так, як кажуть в Україні, галопом проскачемо, то це зовсім інше питання.

Ніколи СПУ не була ініціатором розпалу якихось проблем між українською і російською мовами.

- Але партія приєдналася до тих людей, які займають чітку позицію щодо мови.

Михайло Шевченко: - Ми приєдналися, по-моєму, якщо Ви точно стежили за подіями, не на базі мовної позиції. Позиції двох політичних сил достатньо сильних, яскравих виражаються на дуже багатьох напрямках. В тому числі, в поле співдії цих двох партій, цих двох сил потрапляє і мовна політика. І саме в цей момент вдалося так чи інакше пригасити цю напругу, яку було створено до того, коли було підписано.

Володимир Цибулько: - Є практики внутрішньополітичні, тобто коридорні, коли зусиллями політиків всередині можна загасити певне питання і не виводити це питання або проблему на вулицю.

Якщо О.Морозу з приходом у цю ситуативну більшість вдалося привнести якусь українську складову, бо СПУ все-таки це партія, яка базована на центральній Україні, і її виборець - це свідомий, щирий українець, такий господарник в першу чергу, поміркований, не той, хто кидається в крайнощі, то в цьому сенсі це варто вітати.

Але мені здається, що це лише процес, це тільки крок зроблений, тобто маятник хитнувся в бік загашення цієї теми чи проблеми. Але я думаю, що маятник скоро знову вилетить на новий виток.

- Тобто, чогось слід очікувати від місцевих громад?

Володимир Цибулько: - По-перше, поява в уряді такої одіозної фігури, як Дмитро Табачник рано чи пізно породить ще черговий виток протистояння саме в мовній царині.

По-друге, нинішнє ялове Мінкультури, яке відповідає за українізацію, не в стані продовжувати... Якщо навіть, скажімо, з’явилася тенденція до певного загашення проблеми, то до поступу в українізації, на жаль, не проглядається ніякого руху.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG