Відомий німецький ядерний експерт із «Ґрінпіс» Тобіас Мюнхмаєр назвав в інтерв’ю німецькому часописові «Шпіґель» конференцію донорів із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у Києві «проявом шизофренії». Парадоксальність цієї конференції, на думку німецького експерта, у тому, що, з одного боку, вона ухвалює рішення про нові кошти на захист зруйнованого реактора в Чорнобилі, не знаючи про його справжню небезпеку, а з іншого – підтримує курс на розширення ядерної енергетики і погоджується з тим, що вона є «повністю безпечна». Мюнхмаєр також вважає, що світ не засвоїв головного уроку Чорнобиля, котрий повторно висунула японська АЕС «Фукусіма-1». Експерт наголосив тут, що головний урок Чорнобиля для світу полягає у повній відсутності хоча б якихсь реальних рецептів ліквідації наслідків таких катастроф. У світі не знають, що робити з ядерним паливом із Чорнобиля, з інших аварій, як його краще зберігати, як воно поводитиметься через сто, двісті років, зауважує Мюнхмаєр, тоді як Європа стимулює, наприклад, енергетичні ядерні амбіції Києва і спонукає до посилення експерту електроенергії з українських АЕС до Європи. Експерт «Ґрінпісу» попереджає тут, що і через 25 років після аварії в Чорнобилі посеред Європи стоїть зруйнований ядерний реактор із майже 95 відсотками ядерного палива всередині, з яким світ не знає, як вчинити. Наприклад, період напіврозпаду плутонію, якого в руїнах 4-го енергоблоку ЧАЕС понад 300 кілограмів, складає 24 тисячі років, а новий саркофаг, котрий ще треба збудувати, розрахований лише на 100 років. Мюнхмаєр наголошує в цій розмові зі «Шпіґелем», що «фактично нічого не було зроблено за минулі 25 років, щоб хоча б пом’якшити, якщо вже не ліквідувати, наслідки аварії». Особливе занепокоєння цього німецького ядерного експерта викликає приблизно 800 захоронень радіоактивних матеріалів із Чорнобильської АЕС, «котрі були поспіхом закопані в ямах, і люди навіть сьогодні точно не знають, де саме є ці незаплановані ядерні сховища». Експерт також вважає, що Україні необхідна істотна допомога всього світу у ліквідації наслідків Чорнобильського лиха, бо інакше важко навіть сподіватися, коли ж цей унікальний саркофаг, як його характеризує Тобіас Мюнхмаєр, буде збудований, чи у 2015 році, чи пізніше.
Ще одне німецьке видання – «Таґесшпіґель» попереджає, що на сьогодні світ так і не знає достеменно про масштаби впливу на людей і природу такої аварії, як на ЧАЕС. Обережно називають кілька смертей ліквідаторів, які отримали найвищі дози опромінення на ЧАЕС. Потім кажуть, що на рак щитовидної залози захворіло близько 7 тисяч осіб. На боротьбу з аварією було кинуто до 600 тисяч ліквідаторів. У середньому вони отримували до 117 мікрозівертів опромінення, тоді як негативні наслідки радіації для людини проявляються вже при 100 мікрозівертах, каже німецькому виданню професор Крістоф Гешен із Центру імені Гельмгольца в Мюнхені. Понад 300 тисяч були переселені із небезпечної зони, мільйони живуть у страху перед радіацією і потерпають від психічних розладів, котрі часто ведуть до самогубств, наголошується в статті «Таґесшпіґель».
Московське видання «Коммерсант» вважає, що ухвалення Верховною Радою України заяви «До 65-річчя Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями» було направлене нібито на засудження спроб реабілітації та героїзації «колабораціоністів – поплічників гітлерівців» та копіювало подібну заяву російських депутатів Дерджуми, але до заспокоєння бурхливих пристрастей в Україні довкола підсумків Другої світової війни ця заява депутатів не привела. Навпаки, населення і влада низки західних областей України, як зауважує «Коммерсант», не лише обурені діями Верховної Ради, а взагалі проти святкування Дня Перемоги і закликають Президента України відзначати у цей день пам’ять мільйонів українських жертв у минулій війні. Московська газета цитує оцінки цієї заяви українськими істориками, коли деякі з них обурюються копіюванням українськими депутатами ідентичного документу Держдуми Росії, що свідчить не лише про синхронізацію дій українських політиків із російськими, але й є намаганнями чинити тиск на вивчення української історії, «відродити політичну основу для повернення радянської практики порушення прав людини у сучасне українське життя».
Ще одне видання з Москви – «Нєзавісімая газета» – розмірковує над імовірними наслідками легалізації грального бізнесу в Україні, що має намір здійснити Верховна Рада на догоду Президентові України. Тут також наголошено, що з запереченнями у доцільності такого кроку звернулася до депутатів Українська православна церква (Московського патріархату), котра проти будь-яких форм «легалізації цього гріха» в Україні. Однак ініціатори легалізації казино, картярських клубів кажуть, що краще це все тримати під контролем відкрито, аніж миритися з підпільними формами існування такого бізнесу, у яких залучені понад 10 мільйонів українців, і держава втрачає щорічно таким чином мільярди доларів надходжень до казни.
Ще одне німецьке видання – «Таґесшпіґель» попереджає, що на сьогодні світ так і не знає достеменно про масштаби впливу на людей і природу такої аварії, як на ЧАЕС. Обережно називають кілька смертей ліквідаторів, які отримали найвищі дози опромінення на ЧАЕС. Потім кажуть, що на рак щитовидної залози захворіло близько 7 тисяч осіб. На боротьбу з аварією було кинуто до 600 тисяч ліквідаторів. У середньому вони отримували до 117 мікрозівертів опромінення, тоді як негативні наслідки радіації для людини проявляються вже при 100 мікрозівертах, каже німецькому виданню професор Крістоф Гешен із Центру імені Гельмгольца в Мюнхені. Понад 300 тисяч були переселені із небезпечної зони, мільйони живуть у страху перед радіацією і потерпають від психічних розладів, котрі часто ведуть до самогубств, наголошується в статті «Таґесшпіґель».
Московське видання «Коммерсант» вважає, що ухвалення Верховною Радою України заяви «До 65-річчя Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями» було направлене нібито на засудження спроб реабілітації та героїзації «колабораціоністів – поплічників гітлерівців» та копіювало подібну заяву російських депутатів Дерджуми, але до заспокоєння бурхливих пристрастей в Україні довкола підсумків Другої світової війни ця заява депутатів не привела. Навпаки, населення і влада низки західних областей України, як зауважує «Коммерсант», не лише обурені діями Верховної Ради, а взагалі проти святкування Дня Перемоги і закликають Президента України відзначати у цей день пам’ять мільйонів українських жертв у минулій війні. Московська газета цитує оцінки цієї заяви українськими істориками, коли деякі з них обурюються копіюванням українськими депутатами ідентичного документу Держдуми Росії, що свідчить не лише про синхронізацію дій українських політиків із російськими, але й є намаганнями чинити тиск на вивчення української історії, «відродити політичну основу для повернення радянської практики порушення прав людини у сучасне українське життя».
Ще одне видання з Москви – «Нєзавісімая газета» – розмірковує над імовірними наслідками легалізації грального бізнесу в Україні, що має намір здійснити Верховна Рада на догоду Президентові України. Тут також наголошено, що з запереченнями у доцільності такого кроку звернулася до депутатів Українська православна церква (Московського патріархату), котра проти будь-яких форм «легалізації цього гріха» в Україні. Однак ініціатори легалізації казино, картярських клубів кажуть, що краще це все тримати під контролем відкрито, аніж миритися з підпільними формами існування такого бізнесу, у яких залучені понад 10 мільйонів українців, і держава втрачає щорічно таким чином мільярди доларів надходжень до казни.
