Ідея виконати «Реквієм» українською належить диригентові оркестру, американцеві Роджеру Макмерріну: він працює з колективом понад десять років, виконує з музикантами і хором церковну та українську народну музику.
Напередодні прем’єри Макмеррін розповів Радіо Свобода: реквієм – заупокійну месу – Брамс почав писати після смерті матері, взимку 1865–66 років. Робота тривала упродовж трьох років: композитор творчо опрацював церковну та народну музику, біблійні тексти.
Як стверджує диригент, цього вечора у Києві звучатиме перший реквієм «нового стилю»: «До Брамса реквієми виконувались на слова вірша, написаного ще у восьмому сторіччі, латиною. Брамс представляв нове – реформаторське – покоління творців церковної музики, які писали народною мовою, використовували народні музичні традиції. Тобто Брамс та його однодумці намагались донести Святе письмо звичайним людям».
Виконавці сольних партій – Тетяна Ганіна та Павло Баранський – стверджують: «Реквієм» Брамса українською мовою звучить фантастично. На їхню думку, мелодика української мови передає усі нюанси твору: від суму за загибеллю матері до очікування на вічне життя у царстві небесному.
«Реквієм» українською відповідає задумові Брамса
За словами Павла Баранського, у Німеччині Брамса вважають «народним композитором»: «Він вивчав і добре знав народну пісенну традицію, до того ж музикознавці стверджують, що він тримав біля свого ліжка Біблію, щовечора читав Святе письмо, а отже, його «Реквієм» є унікальним сплавом церковної музики та народної традиції».
На українську мову «Реквієм» переклала Тетяна Островська, яка використала українськомовну Біблію; переклад схвалено Українським Біблійним товариством, повідомив Радіо Свобода керівник Київського симфонічного оркестру та хору Сергій Басараб.
«Справа не в тому, що ми не можемо заспівати «Реквієм» німецькою мовою, ми вже це робили. Але, на мою думку, виконання цього твору по-українськи відповідає задумові композитора. До Брамса реквієми виконувались латиною, а Брамс належав до того славетного руху: люди, які були залучені у нього, вважали за необхідне використовувати народну мову», – зазначає Басараб.
Напередодні прем’єри Макмеррін розповів Радіо Свобода: реквієм – заупокійну месу – Брамс почав писати після смерті матері, взимку 1865–66 років. Робота тривала упродовж трьох років: композитор творчо опрацював церковну та народну музику, біблійні тексти.
Як стверджує диригент, цього вечора у Києві звучатиме перший реквієм «нового стилю»: «До Брамса реквієми виконувались на слова вірша, написаного ще у восьмому сторіччі, латиною. Брамс представляв нове – реформаторське – покоління творців церковної музики, які писали народною мовою, використовували народні музичні традиції. Тобто Брамс та його однодумці намагались донести Святе письмо звичайним людям».
Виконавці сольних партій – Тетяна Ганіна та Павло Баранський – стверджують: «Реквієм» Брамса українською мовою звучить фантастично. На їхню думку, мелодика української мови передає усі нюанси твору: від суму за загибеллю матері до очікування на вічне життя у царстві небесному.
«Реквієм» українською відповідає задумові Брамса
За словами Павла Баранського, у Німеччині Брамса вважають «народним композитором»: «Він вивчав і добре знав народну пісенну традицію, до того ж музикознавці стверджують, що він тримав біля свого ліжка Біблію, щовечора читав Святе письмо, а отже, його «Реквієм» є унікальним сплавом церковної музики та народної традиції».
На українську мову «Реквієм» переклала Тетяна Островська, яка використала українськомовну Біблію; переклад схвалено Українським Біблійним товариством, повідомив Радіо Свобода керівник Київського симфонічного оркестру та хору Сергій Басараб.
«Справа не в тому, що ми не можемо заспівати «Реквієм» німецькою мовою, ми вже це робили. Але, на мою думку, виконання цього твору по-українськи відповідає задумові композитора. До Брамса реквієми виконувались латиною, а Брамс належав до того славетного руху: люди, які були залучені у нього, вважали за необхідне використовувати народну мову», – зазначає Басараб.
