Цього тижня у Празі вийшла збірка поезій Олега Ольжича «Загибель Ікара» – над перекладами працювала група чеських україністів на чолі з професором Карлового університету Аленою Моравковою. Дбайливо, з метою охопити найширший спектр творчості поета, сформована ця книжечка. У вибраних творах пізнаємо юного Олега Ольжича, який народився в Житомирі, його шлях до поетичних вершин і людську долю, яка складалась у Відні, Берліні й Празі, і врешті трагічну загибель поета в нацистському концтаборі Заксенхаузен.
Колись у листі до батька, поета Олександра Олеся Олег Ольжич написав: «Все, що роблю, може бути історичне». Пророцтво поета збулось, його слово потрібне і нині, вважає перекладачка, упорядник збірки «Загибель Ікара» Алена Моравкова.
«Думаю, що появою таких публікацій ми сприяємо розкриттю історії українсько-чеських відносин, а це має для нас дуже велике значення. Також, наскільки я знаю думки наших студентів – і українців, і чехів, – то історія поетів української діаспори їх дуже цікавить. Студентів зворушують і до них промовляють їхні трагічні долі. А тому вважаю, що ми не даремно оживляємо ці імена. Крім цього, такі поети, як Олесь, належать до образу української Праги, а українська Прага є частиною загального образу Праги», – каже перекладач.
Найбільша за останнє століття виставка творів Едуарда Мане
А в Парижі у відому музеї D’Orsay відкрили виставку творів Едуарда Мане, якого ще називають батьком імпресіонізму. Пошуки нового в боротьбі з традиційним мистецтвом, яке, однак, поважав – так не просто прямував Мане до своєї мети. Він не боявся йти проти течії, часом навіть погрожував збурити традиційний Париж. Із хвилюванням, із вигуками «Я їм покажу!» Мане працював цілу зиму 1863 року. Тоді народились перші найвідоміші шедеври Едуарда Мане – «Сніданок на траві» та «Олімпія».
Оголена жіноча натура у траві в чоловічому товаристві, засипана мерехтливими різнокольоровими відблисками світла, і справді мала силу вибуху. Паризький Салон 1863 року, де твори були показані вперше, вважається часом народження нового модерного мистецтва. Сьогодні в Музеї D’Orsay представлено 140 творів митця, виставка відкрита до 3 липня.
Колись у листі до батька, поета Олександра Олеся Олег Ольжич написав: «Все, що роблю, може бути історичне». Пророцтво поета збулось, його слово потрібне і нині, вважає перекладачка, упорядник збірки «Загибель Ікара» Алена Моравкова.
«Думаю, що появою таких публікацій ми сприяємо розкриттю історії українсько-чеських відносин, а це має для нас дуже велике значення. Також, наскільки я знаю думки наших студентів – і українців, і чехів, – то історія поетів української діаспори їх дуже цікавить. Студентів зворушують і до них промовляють їхні трагічні долі. А тому вважаю, що ми не даремно оживляємо ці імена. Крім цього, такі поети, як Олесь, належать до образу української Праги, а українська Прага є частиною загального образу Праги», – каже перекладач.
Найбільша за останнє століття виставка творів Едуарда Мане
А в Парижі у відому музеї D’Orsay відкрили виставку творів Едуарда Мане, якого ще називають батьком імпресіонізму. Пошуки нового в боротьбі з традиційним мистецтвом, яке, однак, поважав – так не просто прямував Мане до своєї мети. Він не боявся йти проти течії, часом навіть погрожував збурити традиційний Париж. Із хвилюванням, із вигуками «Я їм покажу!» Мане працював цілу зиму 1863 року. Тоді народились перші найвідоміші шедеври Едуарда Мане – «Сніданок на траві» та «Олімпія».
Оголена жіноча натура у траві в чоловічому товаристві, засипана мерехтливими різнокольоровими відблисками світла, і справді мала силу вибуху. Паризький Салон 1863 року, де твори були показані вперше, вважається часом народження нового модерного мистецтва. Сьогодні в Музеї D’Orsay представлено 140 творів митця, виставка відкрита до 3 липня.
