Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 14:51

Тисячі прочан з’їхалися до Єрусалима за Благодатним вогнем


Біля входу в храм Христа Спасителя, Єрусалим, 21 квітня 2011 року

Єрусалим – Тисячі прочан з’їхалися в ці дні до Єрусалима. Місця перед храмом Гробу Господнього займають від третьої години ночі. Люди бажають побачити хресний хід і сходження Благодатного вогню. За словами Єрусалимського патріарха Теофіла Третього, люди, які приїжджають сюди на Великдень, фактично стають свідками Воскресіння Христового і позбуваються усіх сумнівів щодо віри.

Кількість людей у Старому місті Єрусалима просто вражає. Деякі гіди навіть відмовляються у Великодні свята від екскурсій, ті ж, хто береться водити туристів святими місцями, порівнюють це із Голгофою. У готелях майже немає вільних місць, так само нема місця й на вулицях.

Паломники і туристи з різних країн, прибувши до Єрусалима, перш за все поспішають до храму Гробу Господнього. Тут у суботу відбудеться таїнство сходження Благодатного вогню. Під час церемонії вогонь дивним чином сходить до Єрусалимського патріарха, якого буде замкнено в кувуклії храму. Коли він вийде із запаленими свічками, вогонь почнуть передавати від однієї людини до іншої, а після – розвезуть на святкові великодні богослужіння до різних країн, в тому числі й до України.

Деякі з вірян переконані: якщо Благодатний вогонь не зійде – настане початок кінця. Однак Єрусалимський патріарх Теофіл Третій заспокоює: це лише легенда, утім, чи зійде вогонь цього року, відомо лише Богові. «Господь – це минуле, теперішнє і майбутнє. Він володар часу», – зауважив патріарх.

Віа Долороза – Дорога Скорботи

У п’ятницю, напередодні сходження Благодатного вогню, дорогою Скорботи – Віа Долороза – відбулася Хресна хода. Цим самим шляхом Ісус, за переказами, йшов від місця вироку на Голгофу. 14 зупинок Христа на цьому маршруті позначені капличками чи церквами. Перша зупинка – це місце, де Ісус був засуджений до страти Понтієм Пілатом, друга – де він прийняв хрест, третя – місце його першого падіння, потім – зустріч із матір’ю, згодом – із Веронікою.

«Це будинок Вероніки… Це та жінка, яка непомітно доторкнулася до країв одягу Ісуса і вилікувалася. На знак подяки вона йому винесла хустинку, доторкнулася до його обличчя і витерла кров. Його лик відбився на цій хустинці, і так з’явилася в західній церкві традиція вшанування Нерукотворного Спаса з терновим вінком, на православній іконі він без тернового вінка», – розповідає екскурсовод Михайло Маламуд.

Пройтися цим шляхом мріють мільйони християн. 66-річна пані Зінаїда, попри проблему зі здоров’ям, спеціально приїхала з Одеси. «Звичайно, дуже важко. Ну, що поробиш, заради Христа можна й пройти. Ось я йду із перев’язаною ногою. Вчора я впала, мені наклали пов’язку і я приїхала сюди», – зауважила літня одеситка.

Прохання до Бога у записках у Стіні плачу

Тисячі людей стікаються і до ще одного святого місця – Стіни плачу. Євреї тут оплакують Перший та Другий храми, що були зруйновані в один день, але в різні роки, і моляться за відродження колишньої могутності Ізраїлю.

Неєвреї також можуть підійти до Стіни. Чоловіки моляться з лівого боку, жінки – з правого.

Люди вкладають між камінням Стіни записки з проханням до Бога, а потім моляться або просто мовчать. Прохання різні – від простих життєвих до миру для всіх народів.

Раз на місяць усі записки збирають та закопують в спеціальних ємностях на Масничній горі, так що всі послання до Бога ніколи не щезнуть.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG