Студентів із Луганської, Одеської, Запорізької, Донецької областей я зустріла в Українському католицькому університеті на майстер-класах. Більшість з них вперше писали писанки і вчились в’язати ляльки-мотанки.
Власноруч зроблені сувеніри повезуть додому рідним. «Але, на жаль, у мене нічого не виходить, я зовсім не вмію малювати», – журилась Яна із Запоріжжя.
Молодь у вишиванках на вулицях вразила гостей
Протягом великодніх свят молоді люди зі Сходу та Півдня України мали екскурсії містом, відвідали Богослужіння, побували на святковому сніданку. Їх вразило те, як львів’яни бережуть свої традиції, що молодь і діти ходять у церкву, одягають вишиванки.
Молоді люди з Алчевська, Мелітополя, Запоріжжя рлділилися своїми враженнями з Радіо Свобода:
– Тут у Львові більше відображено це свято, ніж у нас в Мелітополі. Святкується зовсім по-іншому. Тут більше ходять у вишиванках і святкують масово.
– У нас просто освячують паску, яйця, ми робимо крашанки. Потім збираємось вдома за столом і все. Немає забав, гаївок.
– Нас дуже добре прийняли у Львові, люди привітні, і коли ми між собою спілкувались російською, то не бачили поганих поглядів у свій бік. Мені і друзям сподобався Львів. Дуже велика різниця між Львовом і Алчевськом. Мене вразило, що молодь носить вишиванки. Я навіть собі планую купити вишиту сорочку.
– У нас так весело і масово Великдень не святкують.
– Спершу мені важко було розмовляти українською, бо вдома ми говоримо російською, але тепер мені подобається, я вчилась в українській школі.
«Ми хотіли поділитись духом свята»
Акція «Великдень разом» має сприяти єднанню Сходу та Заходу України, а ще розвіяти надумані міфи про ці регіони. Львів’яни хотіли поділитись духом свята зі своїми ровесниками.
«Ми дуже хотіли створити святковий настрій для наших ровесників, щоб відчули Великдень у Львові, перейняли традиції», – каже представник студентського братства УКУ Данило Підцерковний.
«Все старались так організувати, щоб було цікаво. Багатьох студентів я вже знав, бо торік був в Одесі і познайомився з багатьма молодими людьми. Найвеселіше було водити нам усім гаївки», – зауважив співорганізатор акції «Великдень у Львові» Любомир Лещук.
Саме водінням гаївок чи не найбільше були захоплені молоді люди. «Я б дуже хотіла традицію водити гаївки на Великдень започаткувати в Алчевську», – зазначила Тетяна. А ще у Шевченківському гаю вони могли навчитись танцювати автентичні танці – гречаники, горлицю, голубку, коломийки, аркан, молодичку, почути давні веснянки. Цікаво, що львівські етнографи побували в експедиції на Луганщині і записали чимало автентичних пісень та танців. Навіть у прикордонних селах нинішньої Росії співають давні українські пісні, але про це молодь із Луганщини не знала.
Власноруч зроблені сувеніри повезуть додому рідним. «Але, на жаль, у мене нічого не виходить, я зовсім не вмію малювати», – журилась Яна із Запоріжжя.
Молодь у вишиванках на вулицях вразила гостей
Протягом великодніх свят молоді люди зі Сходу та Півдня України мали екскурсії містом, відвідали Богослужіння, побували на святковому сніданку. Їх вразило те, як львів’яни бережуть свої традиції, що молодь і діти ходять у церкву, одягають вишиванки.
Молоді люди з Алчевська, Мелітополя, Запоріжжя рлділилися своїми враженнями з Радіо Свобода:
– Тут у Львові більше відображено це свято, ніж у нас в Мелітополі. Святкується зовсім по-іншому. Тут більше ходять у вишиванках і святкують масово.
– У нас просто освячують паску, яйця, ми робимо крашанки. Потім збираємось вдома за столом і все. Немає забав, гаївок.
– Нас дуже добре прийняли у Львові, люди привітні, і коли ми між собою спілкувались російською, то не бачили поганих поглядів у свій бік. Мені і друзям сподобався Львів. Дуже велика різниця між Львовом і Алчевськом. Мене вразило, що молодь носить вишиванки. Я навіть собі планую купити вишиту сорочку.
– У нас так весело і масово Великдень не святкують.
– Спершу мені важко було розмовляти українською, бо вдома ми говоримо російською, але тепер мені подобається, я вчилась в українській школі.
«Ми хотіли поділитись духом свята»
Акція «Великдень разом» має сприяти єднанню Сходу та Заходу України, а ще розвіяти надумані міфи про ці регіони. Львів’яни хотіли поділитись духом свята зі своїми ровесниками.
«Ми дуже хотіли створити святковий настрій для наших ровесників, щоб відчули Великдень у Львові, перейняли традиції», – каже представник студентського братства УКУ Данило Підцерковний.
«Все старались так організувати, щоб було цікаво. Багатьох студентів я вже знав, бо торік був в Одесі і познайомився з багатьма молодими людьми. Найвеселіше було водити нам усім гаївки», – зауважив співорганізатор акції «Великдень у Львові» Любомир Лещук.
Саме водінням гаївок чи не найбільше були захоплені молоді люди. «Я б дуже хотіла традицію водити гаївки на Великдень започаткувати в Алчевську», – зазначила Тетяна. А ще у Шевченківському гаю вони могли навчитись танцювати автентичні танці – гречаники, горлицю, голубку, коломийки, аркан, молодичку, почути давні веснянки. Цікаво, що львівські етнографи побували в експедиції на Луганщині і записали чимало автентичних пісень та танців. Навіть у прикордонних селах нинішньої Росії співають давні українські пісні, але про це молодь із Луганщини не знала.
