Батьки практично всіх дітей мають коріння в країнах колишнього СРСР. Для юних ізраїльтян було розроблено програму знайомства з Україною - вони відвідали Київ, Хмельницький, Вінницю, Кам’янець-Подільський. Часто зустрічалися із українськими ровесниками, які відпочивали в сусідніх таборах.
Старші діти дуже неохоче згадують війну, молодші прагнуть якнайшвидше забути бомбування і задуху в сховищах. Але залюбки говорять про нові знайомства, забавки і свіжі, вже українські враження.
8-річна Лєкаль наймолодша серед дітей. В Україні їй дуже сподобалося. Каже, найбільше запам’ятала поїздку на Південний Буг. Їй зокрема сподобалося гратися з маленькими собачками.
Юлі, якій уже 10 років, найбільше сподобалося у поїздці в Україні свобода дій\. Виявляється, її вночі не зміушували спати. Вона на дискотеці познайомилася з однією дівчинкою, і вони цілу ніч танцювали .
У старших дітей враження від перебування в Україні доросліші. 15-річному Ілланові найбільше припали до душі українські дівчата. Він познайомився з Машею і вони також підігрівали п’ятки на дискотеці грали у футбол, з місцевою дитячою збірно та відвідували жіночий монастир, який знаходився поряд із табором.
Іллан зокрема згадує футбольний матч “Маккабі - Ліверпуль” на який вони спеціально приїхали до Києва.
Діти з Ізраїлю проходи реабілітацію також у Франції, Польщі, Італії, зазначає працівниця муніципалітету міста Нарії Анна Лахман. Однак, з пострадянського простору прийняти ізраїльських дітей зголосилася лише Україна, каже пані Лахман, попри те, що тисячі громадян Ізраїлю мають громадянство Росії. Багато хто з них голосував за Путіна, каже вона.
Ізраїльські російськомовні депутати написали російському президентові особистого листа, але відповіді не отримали.
Чому громадян з Лівану вивозили до Росії? У нас такі ж самі люди, каже Анна Лахман.
Ізраїльська група складалася з 70 осіб, 64 з них - діти від 8 до 17 років, переважно всі вони вихідці з колишнього Совєцького Союзу.