Гості Свободи: Ігор Коліушко - керівник Головної служби політики інституційного розвитку Секретаріату Президента; Олександр Лавринович - заступник міністра Кабінету міністрів.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: Сьогодні на своєму засіданні Кабмін ухвалив рішення змінити регламент уряду. Зокрема, тепер главу держави позбавляють права давати доручення Кабміну.
Ведучий: Кирило Булкін
Панове, найперше хотілося б почути ваші короткі оцінки цього рішення, а потім перейдемо до окремих юридичних нюансів.
Олександр Лавринович: Я хотів би, щоб зараз і взагалі якось коректніше ставилися до тих подій і до оцінок, які даються стосовно рішень, які ухвалюються державними органами, особливо, коли це стосується стосунків вищого державного керівництва.
Мова в даному випадку жодним чином не йде про кроки, які стосуються обмеження чи розширення повноважень глави держави. Це взагалі за своєю суттю постановка питання така є не просто некоректною, вона є трошки дивною, тому що Президент України має повноваження, які виключно виписані Конституцією нашої держави, і жодним чином вони не можуть бути звужені рішенням будь-якого органу. Тим більше, коли мова йде про регламент уряду, тобто про внутрішній процедурний документ, який регламентує діяльність Кабміну і його апарату, то говорити при цьому, що є обмеження повноважень глави держави... Якщо говорити дуже м’яко, то це некоректно.
Ігор Коліушко: Я можу погодитися з тим, що, без сумніву, повноваження Президента регулюються Конституцією України і ніяким чином ні регламент Кабміну, ні взагалі постанови Кабміну не можуть звузити чи розширити повноваження Президента України. Тому в даному випадку, звичайно, ми розглядаємо це рішення як технічне приведення у відповідність із тими змінами, які відбулися в Конституції тексту регламенту Кабміну.
Хоча, звичайно, якщо розглядати цю подію з політичної точки зору, то тут так само можна знайти певні підстави для розмірковування.
Я думаю, що та реакція, яку викликало це повідомлення про цей факт в ЗМІ впродовж сьогоднішнього дня (я можу сказати, що тільки до мене було більше 20 дзвінків від ЗМІ з проханням прокоментувати цю ситуацію), очевидно, це також відображає ту ситуацію очікувань в суспільстві розвитку подій, пов’язаних з підписаним універсалом місяць тому і з формуванням уряду, та очікувань щодо відносин між Кабміном і Президентом, хто і які пріоритети буде визначати для себе і з чого починати цю діяльність.
Кирило Булкін: Чи можна говорити про існування певного конфлікту або, принаймні, лінії напруги у стосунках між Президентом і урядом? Як ви оцінюєте ці стосунки сьогодні? Як вони далі розвиватимуться?
Олександр Лавринович: Я не можу говорити про те, що існує якась лінія конфлікту. Сьогодні існує, можливо, зміна технологій у стосунках, вирішенні різних питань малих і великих, які вирішуються спільно чи у взаємодії інститутів Президента, перш за все його секретаріату, і Кабміну, його апарату.
Якщо говорити про ефективність, про те, чи цей конфлікт буде зберігатися завжди, то, з моєї точки зору, ця модель, яка сьогодні є, не вирішила питання того, щоб у державі не було двох центрів, які будуть визначати лінію поведінки органів виконавчої влади. Тому, безумовно, потенційне поле для появи конфліктів зберігається.
Ігор Коліушко: Я з цього приводу хочу сказати, що у світовій історії відомо тільки, напевне, в Середньовіччі, в часи абсолютистських монархій був час, коли був один орган влади – це, власне, монарх, який робив усе, що хотів: приймав рішення з усіх можливих питань, і всі зобов’язані були ті рішення виконувати.
У сучасному світі у демократичних країнах ніде не існує такого, щоб хтось мав подібні повноваження: ні уряд, ні парламент, ні президент ніде не мають безмежних повноважень...
Кирило Булкін: Це зрозуміло. А як з порозумінням між урядом і Президентом?
Ігор Коліушко: Так от, порозуміння будується на тих повноваженнях, які визначені Конституцією. Якщо кожен орган: і Президент, і Кабмін, і парламент будуть діяти в межах Конституції України, то ніяких проблем і конфліктів, я думаю, виникати не буде.
Кирило Булкін: Сьогодні під час засідання Кабміну журналістам роздали проект програми діяльності Кабінету Міністрів, який з 2006 до 2011 року передбачає визнання російської мови другою державною, а також там говориться про "активацію роботи з формування і зміцнення Єдиного економічного простору як кардинально важливого напрямку для реалізації національних інтересів і забезпечення національної безпеки України". Водночас про НАТО та ЕС там нічого не говориться.
Чи не є це все-таки отією ознакою ескалації конфлікту, адже цим фактично порушуються умови універсалу?
Олександр Лавринович: Тут Ви задали таку загадку. Мені невідомо взагалі про існування цього документу і про те, що він міг бути комусь розданий.
Сьогодні було засідання Кабміну, і жоден член уряду, я думаю, не бачив цього документу. Хто його готував, і хто його кому роздавав, то це лишається...
Кирило Булкін: Принаймні, в ЗМІ і цитується цей документ, і показується...
Олександр Лавринович: В Кабміні такий документ не готувався.
Ігор Коліушко: Мені складно коментувати документ, бо я його також не бачив.
А якщо те, що Ви сказали, дійсно відповідає реаліям, і уряд збирається підготувати програму діяльності Кабміну, яка міститиме те, про що Ви сказали, то це, звичайно, є прямим порушенням домовленостей, закріплених в Універсалі національної єдності.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: Сьогодні на своєму засіданні Кабмін ухвалив рішення змінити регламент уряду. Зокрема, тепер главу держави позбавляють права давати доручення Кабміну.
Ведучий: Кирило БулкінОлександр Лавринович: Я хотів би, щоб зараз і взагалі якось коректніше ставилися до тих подій і до оцінок, які даються стосовно рішень, які ухвалюються державними органами, особливо, коли це стосується стосунків вищого державного керівництва.
Мова в даному випадку жодним чином не йде про кроки, які стосуються обмеження чи розширення повноважень глави держави. Це взагалі за своєю суттю постановка питання така є не просто некоректною, вона є трошки дивною, тому що Президент України має повноваження, які виключно виписані Конституцією нашої держави, і жодним чином вони не можуть бути звужені рішенням будь-якого органу. Тим більше, коли мова йде про регламент уряду, тобто про внутрішній процедурний документ, який регламентує діяльність Кабміну і його апарату, то говорити при цьому, що є обмеження повноважень глави держави... Якщо говорити дуже м’яко, то це некоректно.
Ігор Коліушко: Я можу погодитися з тим, що, без сумніву, повноваження Президента регулюються Конституцією України і ніяким чином ні регламент Кабміну, ні взагалі постанови Кабміну не можуть звузити чи розширити повноваження Президента України. Тому в даному випадку, звичайно, ми розглядаємо це рішення як технічне приведення у відповідність із тими змінами, які відбулися в Конституції тексту регламенту Кабміну.
Хоча, звичайно, якщо розглядати цю подію з політичної точки зору, то тут так само можна знайти певні підстави для розмірковування.
Я думаю, що та реакція, яку викликало це повідомлення про цей факт в ЗМІ впродовж сьогоднішнього дня (я можу сказати, що тільки до мене було більше 20 дзвінків від ЗМІ з проханням прокоментувати цю ситуацію), очевидно, це також відображає ту ситуацію очікувань в суспільстві розвитку подій, пов’язаних з підписаним універсалом місяць тому і з формуванням уряду, та очікувань щодо відносин між Кабміном і Президентом, хто і які пріоритети буде визначати для себе і з чого починати цю діяльність.
Кирило Булкін: Чи можна говорити про існування певного конфлікту або, принаймні, лінії напруги у стосунках між Президентом і урядом? Як ви оцінюєте ці стосунки сьогодні? Як вони далі розвиватимуться?
Олександр Лавринович: Я не можу говорити про те, що існує якась лінія конфлікту. Сьогодні існує, можливо, зміна технологій у стосунках, вирішенні різних питань малих і великих, які вирішуються спільно чи у взаємодії інститутів Президента, перш за все його секретаріату, і Кабміну, його апарату.
Якщо говорити про ефективність, про те, чи цей конфлікт буде зберігатися завжди, то, з моєї точки зору, ця модель, яка сьогодні є, не вирішила питання того, щоб у державі не було двох центрів, які будуть визначати лінію поведінки органів виконавчої влади. Тому, безумовно, потенційне поле для появи конфліктів зберігається.
Ігор Коліушко: Я з цього приводу хочу сказати, що у світовій історії відомо тільки, напевне, в Середньовіччі, в часи абсолютистських монархій був час, коли був один орган влади – це, власне, монарх, який робив усе, що хотів: приймав рішення з усіх можливих питань, і всі зобов’язані були ті рішення виконувати.
У сучасному світі у демократичних країнах ніде не існує такого, щоб хтось мав подібні повноваження: ні уряд, ні парламент, ні президент ніде не мають безмежних повноважень...
Кирило Булкін: Це зрозуміло. А як з порозумінням між урядом і Президентом?
Ігор Коліушко: Так от, порозуміння будується на тих повноваженнях, які визначені Конституцією. Якщо кожен орган: і Президент, і Кабмін, і парламент будуть діяти в межах Конституції України, то ніяких проблем і конфліктів, я думаю, виникати не буде.
Кирило Булкін: Сьогодні під час засідання Кабміну журналістам роздали проект програми діяльності Кабінету Міністрів, який з 2006 до 2011 року передбачає визнання російської мови другою державною, а також там говориться про "активацію роботи з формування і зміцнення Єдиного економічного простору як кардинально важливого напрямку для реалізації національних інтересів і забезпечення національної безпеки України". Водночас про НАТО та ЕС там нічого не говориться.
Чи не є це все-таки отією ознакою ескалації конфлікту, адже цим фактично порушуються умови універсалу?
Олександр Лавринович: Тут Ви задали таку загадку. Мені невідомо взагалі про існування цього документу і про те, що він міг бути комусь розданий.
Сьогодні було засідання Кабміну, і жоден член уряду, я думаю, не бачив цього документу. Хто його готував, і хто його кому роздавав, то це лишається...
Кирило Булкін: Принаймні, в ЗМІ і цитується цей документ, і показується...
Олександр Лавринович: В Кабміні такий документ не готувався.
Ігор Коліушко: Мені складно коментувати документ, бо я його також не бачив.
А якщо те, що Ви сказали, дійсно відповідає реаліям, і уряд збирається підготувати програму діяльності Кабміну, яка міститиме те, про що Ви сказали, то це, звичайно, є прямим порушенням домовленостей, закріплених в Універсалі національної єдності.
