Катастрофічно не встигаю читати нові публікації за фахом, - поскаржилася колега. Проблема знайома, мабуть, кожному. Тонуть у бурхливих хвилях інформаційного потоку школярі та студенти, науковці, юристи і навіть бухгалтери. Та, попри високі технології, основним способом здобуття інформації і досі лишається така архаїчна річ, як читання. І навіть якщо ви зовсім не берете до рук книжки, вам всеодно потрібно вміти читати швидко. Хоча б для того, щоби швидко знахоти потрібну інформацію в Інтернеті.
Метод швидкого читання почали розробляти західні психологи у минулому столітті. Цікаво, що першими ним зацікавилися спецслужби. У Радянському Союзі до нього поставилися досить скептично. Перша школа швидкого читання виникла тут понад тридцять років тому. Нині існує безліч напрямків і методик, навчитися швидкочитання можна у спеціальних школах і на курсах, за підручниками-самовчителями і комп’ютерними програмами.
Найкраще про цей метод можуть розповісти цифри. Вважається, що якщо людина читає до 900 знаків за хвилину – це приблизно 150 слів – то це дуже повільне читання, понад 900 знаків – повільне, понад 1500 знаків (250 слів) – нормальне, а от понад 3 тисячі – швидке. Можливе і надщвидке панорамне читання - 10 тисяч і більше знаків за хвилину.
Але всі ці цифри – річ дуже умовна. До того ж тексти різняться інформативністю і читабельністю. Навряд чи варто швидко читати підрчник з іноземної мови, та й будь-якитй підручник взагалі. Окрема тема і читання художньої літератури. А от для повторення матеріалу, знайомства з якимось питанням, гадаю, цей метод цілком підходить. Та проблема не лише у швидкості. Навчити швидко читати можна багатьох людей. Сучасні методики дозволяють збільшити швидкість читання у три-чотири, а то і у десять разів. Проте, швидке „ковтання” тексту не самоціль. На думку психологів, ми не зможемо добре засвоювати швидко прочитане, якщо не зможемо швидко думати. То, можливо, просто краще з дитинства розвивати інтелект? Але ті ж психологи вважають, що найкраще розвиває розум саме читання. А прибічники техніки швидкочитання стверджують, що вона розвиває пам’ять, увагу, розумові здібності, дозволяє швидко орієнтуватися у великих об’ємах інформації. Тобто, вчить не лише швидко читати, але й швидко мислити.
Звучить спокусливо. Тож про головні принципи методу, а також про деякі застереження у його застосуванні ми поговоримо наступного разу. Як кажуть, далі буде...
Метод швидкого читання почали розробляти західні психологи у минулому столітті. Цікаво, що першими ним зацікавилися спецслужби. У Радянському Союзі до нього поставилися досить скептично. Перша школа швидкого читання виникла тут понад тридцять років тому. Нині існує безліч напрямків і методик, навчитися швидкочитання можна у спеціальних школах і на курсах, за підручниками-самовчителями і комп’ютерними програмами.
Найкраще про цей метод можуть розповісти цифри. Вважається, що якщо людина читає до 900 знаків за хвилину – це приблизно 150 слів – то це дуже повільне читання, понад 900 знаків – повільне, понад 1500 знаків (250 слів) – нормальне, а от понад 3 тисячі – швидке. Можливе і надщвидке панорамне читання - 10 тисяч і більше знаків за хвилину.
Але всі ці цифри – річ дуже умовна. До того ж тексти різняться інформативністю і читабельністю. Навряд чи варто швидко читати підрчник з іноземної мови, та й будь-якитй підручник взагалі. Окрема тема і читання художньої літератури. А от для повторення матеріалу, знайомства з якимось питанням, гадаю, цей метод цілком підходить. Та проблема не лише у швидкості. Навчити швидко читати можна багатьох людей. Сучасні методики дозволяють збільшити швидкість читання у три-чотири, а то і у десять разів. Проте, швидке „ковтання” тексту не самоціль. На думку психологів, ми не зможемо добре засвоювати швидко прочитане, якщо не зможемо швидко думати. То, можливо, просто краще з дитинства розвивати інтелект? Але ті ж психологи вважають, що найкраще розвиває розум саме читання. А прибічники техніки швидкочитання стверджують, що вона розвиває пам’ять, увагу, розумові здібності, дозволяє швидко орієнтуватися у великих об’ємах інформації. Тобто, вчить не лише швидко читати, але й швидко мислити.
Звучить спокусливо. Тож про головні принципи методу, а також про деякі застереження у його застосуванні ми поговоримо наступного разу. Як кажуть, далі буде...