Доступність посилання

ТОП новини

Авто страхування в Україні – спокій водіїв чи прибутки страховиків?


Ірина Біла З січня минулого року в Україні діє закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників авто. Наскільки водії охоче звертаються до страхових компаній і чи завжди їхні сподівання виправдовуються?

Слухати:

Київ, 7 вересня 2006 року.

Ірина Біла: Вітаю всіх шанувальників Радіо Свобода!

Автомобіль для українців розкіш чи засіб пересування? Судячи з порожніх полиць автосалонів, які не встигають задовольнити попит усіх охочих придбати залізного коня, необхідність.

Українці навіть здивували цього літа бувалих європейський ділерів – продаж нових авто збільшився майже вдвічі. Особливо спраглі до автотехніки кияни, які щомісяця реєструють близько 40 тисяч легковиків.

З іншого боку дедалі гучнішими і нестриманішими стають голоси водіїв, котрих вже неабияк дістало постійне дорожчання пального, мастил, техобслуговування, а тут ще й обов’язкове страхування.

У скільки воно обходиться? Чи можуть водії розраховувати на порядність страховиків? На що найбільше нарікають самі страхові компанії? Зрештою, автострахування - це спокій водіїв чи прибутки страховиків?

Про це і піде мова в сьогоднішній програмі Нова Україна, яку підготувала і вестиму я, Ірина Біла.

Бережливі до власних автотранспортних засобів, особливо після неодноразового перегляду фільму “Бережись автомобіля!” та знайомства з його героєм Юрієм Дєточкіним, українці впевнено торують стежки до страхових компаній. До тих, хто може їм гарантувати якщо не цілісність рідного авто, то, принаймні, забезпечить здоровий сон і бодай матеріальне відшкодування можливого збитку.

Загалом вітчизняні страховики пропонують уберегти автомобіль практично від усіх можливих ризиків.

Скажімо, якщо ви боїтесь, що вашу машину пошкрябають чи виб’ють фари, а то й вкрадуть, то для цього передбачене страхування від протиправних дій третіх осіб.

Якщо найбільше вас непокоїть наслідки можливої аварії, то існує страхування на випадок дорожньо-транспортної пригоди.

А якщо ви живете в сейсмічно небезпечній зоні або боїтеся, що блискавка влучить у авто, то можна застрахуватись і від стихійних лих.

Усі ці види страхування є добровільними. Але є й обов’язкові.

Скажімо, від січня 1995 року стало обов’язковим страхування цивільно-правової відповідальності власників авто.

Утім, докладніше про цей вид страхування ми поговоримо за кілька хвилин. А наразі пропоную послухати матеріал моєї колеги Наталки Мусієнко, яка цікавилася різними думками щодо загального автострахування в Україні.

Респондент: Автострахування – це дійсно допомога.

Респондент: Автомобільному українському ринку страхування я не довіряю.

Респондент: Страхувати – це обов’язково.

Респондент: За спокій треба платити.

Респондент: Ми ще діти порівняно зі страховими компаніями других країн.

Респондент: В першу чергу потрібно страхувати громадянську відповідальність.

Наталка Мусієнко: Скільки людей стільки й думок. І в кожного свій досвід, своя історія.

10 років за кермом. І лише три останні він їздить на застрахованому авто. Олег. Він каже що завжди мав сумніви щодо українського страхового ринку автомобілів, тому ніколи не звертався за послугами.

Лише тепер, коли життя на дорогах стало інтенсивнішим та ще й пересів за кермо дорого задоволення зрозумів: без страхування ніяк. За три роки спілкування з страховиками змінив вже три компанії

Олег: Основна причина в тому, що всі вони, коли приходить час розстатися з грошима, то це для них дуже тяжко. Як в анекдоті: чому я не люблю позичати гроші, бо береш чужі на деякий час, а віддаєш свої і на зовсім.

Наталка Мусієнко: А який найприємніший момент у спілкуванні з страховиками?

Олег: Мабуть, те, що коли ти приходиш платити страховий внесок, то до тебе ставляться, як до найкращої людини у світі.

А найнеприємніше моменти були, коли страхова компанія порадила не звертатися до незалежних експертів: вони сказали, що достатньо документів, які написав їх аварійний комісар, а на суді з’ясувалося, що без документів незалежної експертизи нічого не можна взагалі довести. Тобто, ми стали жертвою обману страхової компанії.

Наталка Мусієнко: Із власного досвіду цей молодий чоловік завважує: перед тим як підписувати будь-який договір про страхування, то папір слід уважно прочитати і з’ясувати всі незрозумілі моменти.

Про це згадує і Лілія Онуфрійчук. Вона, щоправда, по інший бік - працює в одній з найавторитетніших страхових компаній України понад 10 років.

Лілія Онуфрійчук: З мого досвіду, перша проблема в тому, що багато людей не знають умов своїх договорів, не вичитують документи, не задають питання, які їх цікавлять. Бувають такі парадоксальні випадки, коли застрахував цивільну відповідальність, а думає, що застрахована своя машина.

Вже багато клієнтів розуміють, що таке страхування, і негативу дійсно менше.

Наталка Мусієнко: “Менше негативу у клієнтів і інше, більш довірливе ставлення, як це ще було років 3-4 тому,” - каже представниця страхової компанії. Вважає, що люди до процесу страхування стали підходити більш усвідомлено.

Одним із клієнтів, які усвідомлюють те, за що платять, є Павло. За кермом понад 7 років і каже, що з першого дня їздить лише на застрахованій машині.

Павло: Вважаю, що будь-які гроші, заплачені у вигляді страховки, варті спокою власника автомобіля.

Думаю, що немає підстав особливо непокоїтися з приводу українського ринку страхування і того, що українські страхові компанії відмовлятимуться платити. Належним чином оформлена пригода може бути запорукою того, що ти отримаєш ці гроші. Досвід багато в чому є позитивним.

Наталка Мусієнко: “І хоча є багато клієнтів, які задоволені послугами страховиків, все ж компанії працюють на себе, а не на клієнта,” - переконаний Володимир. За кермом вже 20 років. Страхується понад 5.

Володимир: Це потрібна річ. Згоден. Але в державі, де закони не виконуються, то це просто-на-просто грабунок.

Я стикався з випадками, коли страхові компанії всіма засобами намагаються “об’єгорити” своїх клієнтів і мінімізувати виплати. Бюрократичні процедури у нас задано проблемні.

Наталка Мусієнко: В будь-якій справі, особливо, коли це стосується соціальної сфери, присутній людський фактор, в якому не останню роль відіграє внутрішній рівень культури людини.

До речі, на що нарікають і страховики, і клієнти, і водії на дорогах.

Ірина Біла: 70 % українських водіїв порушують правила дорожнього руху, - стверджує статистика. Тож чи варто дивуватись частим аваріям на дорогах. І тут, здавалося б, вельми актуальним стає обов’язкове страхування, що в народі зветься як “автоцивілка”.

„Автоцивілка” - це страхування відповідальності водія перед третіми особами. Себто у разі нанесення збитку потерпілим платить не водій, а страхова компанія. Цей страховий поліс дає постраждалим впевненість у тому, що збиток буде відшкодований, а винному – звільнення від тягаря грошової компенсації, від спілкування з потерпілою стороною, ходіння по експертних установах і судах, витрат на послуги адвоката, узгодження вартості ремонту і вибору СТО.

Здавалося б, платиш в залежності від авто, водійського стажу, місця страхування від 150 до 550 гривень і спиш спокійно.

“Але не так все просто,” - стверджує харківська кореспондента Радіо Свобода Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич: Харків’янка, яка за кермом більше 10 років, яка попросила називати себе Ольгою, після того, як потрапила в ДТП на власному авто, зрозуміла, що Закон про автоцивільну відповідальність в Україні не працює.

250 гривень вона заплатила на початку року, придбавши поліс страхової компанії на рік, а власник авто, який був винним, за висновком ДАІ, не був клієнтом страхової компанії.

В результаті їй запропонували у судовому порядку довести, що такий випадок на дорозі був страховим.

Оскільки судова тяганина не дешева розвага, то Ольга від неї відмовилася.

Ольга: У нас дуже важко отримати страхові виплати – все рівно потрібно викликати ДАІ. Не так, як закордоном: обмінялися страховими полісами і спокійно роз’їхалися. А тут ще й потрібно довести, що це був страховий випадок, а не щось інше.

Вікторія Маренич: За словами гендиректора Асоціації страхувальників України Леоніда Хоріна, за поточний рік страхові компанії України зібрали 417 мільйонів гривень, а виплатили постраждалим, тобто третій стороні, 33 мільйона.

У Харківській області показник виплат становить 8% від суми страхових внесків.

Леонід Хорін: Ми вважаємо, що це результати загальнонаціональної афери.

Говорячи про обов’язкове страхування, потрібно говорити про двосторонню відповідальність клієнта і страхової компанії. У нас перше є, а другого немає.

Вікторія Маренич: Представники страхових компаній не погоджуються із таким ставленням автомобілістів до своєї роботи. Адже, за їх словами, потрібно лише знати правила.

Мовить Людмила Временко, президент Асоціації страхових компаній.

Людмила Временко: Ніякий вид обов’язкового страхування не можна назвати аферою у державних масштабах.

Афера – це, наприклад, страхування добровільних пожежних дружин, де виплати взагалі ніколи не відбуваються, інші види, які були придумані ще 10 років тому, аби заробити грошей.

Ірина Біла: Страхова прикмета для водіїв. Якщо ви їхали у машині і вас сильно трусонуло, то вийдіть і подивіться на бампери: якщо погнувся передній - до втрати грошей, якщо задній - до прибутку!

Утім, останньо прибутки автостраховиків скоротились, а виплати по відшкодуванню збільшились майже в 13 разів. Такі вражаючі результати роботи страхових компаній з обов’язкового страхування цивільної відповідальності водіїв оприлюднило Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Однак чимало українських автовласників здивувалися б, почувши про такий звитяжний захист їхніх інтересів.

Тему продовжує Оксана Гребіневич.

Оксана Гребіневич: Обов’язкове страхування цивільної відповідальності водіїв або в народі просто “автоцивілка” поширене в багатьох країнах. В Україні воно має “підмочену” репутацію. Причина у невисокому відсотку виплат у 2005 році, після того, як страхування автовідповідальності стало обов’язковим, як стверджують фахівці.

За офіційними даними, інша тенденція намітилась у цьому році. Результати роботи автостраховиків за перші півріччя 2005 і 2006 років порівнює прес-секретар Моторного бюро Антон Авдєєв.

Антон Авдєєв: Зібрано премій страховиками було менше на 12 мільйонів гривень, це 4,8 %. Виплачено відшкодувань було в 13 разів більше в 2006 році, і різниця складає 43 мільйони гривень. І кількість виданих полісів у 2006 році на 13 тисяч полісів більше, ніж за той самий період у січні-червні 2005 року.

Оксана Гребіневич: Але й більшість цих полісів мають короткий термін дії – лише 15 днів. Водії їх купують для того, щоб пройти технічний огляд. Тому із 6 мільйонів автовласників, за словами експертів, страхуються лише 15-20 %.

Нехіть водіїв до послуг автострахування викликана ще й складністю процесу отримання відшкодування. Щоправда, тут велика частка провини припадає на самих автовласників.

На що саме треба звернути увагу автолюбителям при укладанні договору автострахування? Порада голови правління страхової компанії “Партнер” Олександра Бондара.

Олександр Бондар: Перше. Умови виплати страхового відшкодування, збитку. При виникненні збитку якусь певну частину страхова компанія не відшкодовує, а це повинен робити сам власник автомобіля.

Друге. На яку територію розповсюджується договір страхування? Чи діє він на території тих держав, куди планує подорожувати клієнт?

Третє. Які документи повинен надавати клієнт при настанні страхового випадку? І найголовніше. Що він повинен робити, куди він повинен телефонувати? В якому випадку він повинен викликати ДАЇ, а в якому випадку він не повинен викликати ДАЇ?

Оксана Гребіневич: То ж насамперед треба поцікавитися репутацією фірми, де купується страховий поліс і старанно вивчити умови, на яких ви купуєте цей поліс, адже йдеться про чималі для пересічної людини кошти.

Ірина Біла: Заступитися за незаможних власників авто і зберегти в їхньому сімейному бюджеті чималі кошти вирішив новопризначений міністр транспорту і зв’язку Микола Рудьковський. Він каже, що обов’язкові страхові платежі надто обтяжливі для українців, середній рівень доходів яких продовжує лишатися низьким.

Микола Рудьковський: Частина людей, особливо малозабезпечених, категорично виступають проти того, щоб страхувати відповідальність і транспортні засоби.

Я думаю, що депутати при розгляді цього закону на друге читання знайдуть разом з урядом якийсь баланс. Можливо, ми навіть для частини людей передбачимо якісь відповідні компенсації.

Але примусити зараз мільйоннозабезпечених людей із-за автомобіля піти пішки, я думаю, що це теж буде нелогічно.

Ірина Біла: Багато років українські водії обходилися без обов’язкового страхування. І нікого це не засмучувало. Тому необхідні важливі аргументи, аби переконати власників авто платити за те, що раніше було безкоштовним, а саме: можливість їздити даром без страхового полісу, не боячись штрафних санкцій.

Хоча західний світ вже переконався, що вигідніше витратити невеличку суму, аби потім не мати головного болю у разі ДТП. Але ж там, схоже, відповідь на питання про машину як розкіш чи засіб пересування більш однозначна.

Це була програма “Нова Україна” та її ведуча Ірина Біла.

Шануймося!

Говорить Радіо Свобода!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG