
“Існують основні принципи лікування туберкульозу. Перш за все, воно має бути добре організоване і складатися з ліків, які мають бути вжиті належним чином. Якщо лікарі призначають не відповідні ліки, або пацієнт не вживає їх як слід, тоді неминучі наслідки: з часом розвинеться стійка до ліків форма туберкульозу”.
Росія, Україна та Середня Азія – країни, в яких туберкульоз поширюється особливо в місцях позбавлення волі - невдовзі можуть опинитися перед загрозою невиліковної форми бактерії. До того ж фахівці застерігають, що ця форма туберкульозу особливо небезпечна для ВІЛ інфікованих. Про сиутацію в Україні говрить доктор медичних наук, заступник директора Київського інституту фтизіатрії і пульманології імені Яновського професор Василь Мельник.
“Серед 38 тисях хворих, яких ми виявляємо протягом року, близько 40-ка відсотків виділяють мікобактерії туберкульозу, і від тих хворих, що виділяють, вже в кінці лікування їх буває навіть і до 70-ти резистентності.
Ці хворі виліковуються теж, але в меншій кількості. Помирає серед них найбільше, близько 10-ти тисяч щороку помирає від туберкульозу (10-11 тисяч). Майже всі ті, що померли мали резистентність.
Додатково застосовують хірургічне лікування, але виліковується десь близько половини від усіх хворих.
Якщо, лікування одного хворого, вперше виявленого, не резистентного, коштує на препарати близько 700 гривень, то для лікування резистентного туберкульозу треба близько 50-ти тисяч гривень”.
Щоб уникнути поширення надстійкої до ліків форми туберкульозу, Всесвітня організація охорони здоров’я намагається переконати фармацевтичні компанії пропонувати дешевші ліки країнам, які їх потребують. Крім цього, потрібні нові дослідження, а для цього - значні кошти. Раніше цього року відомий американський промисловий магнат Білл Ґейтс подарував 600 мільйонів доларів на розвиток протитуберкульозних програм у всьому світі.