У Любешівському, Ратнівському і Камінь-Каширському районах поліські ріки й болота досі розлиті вище нормального рівня – адже за якийсь тиждень на кожен квадратний метр землі тут випало до півтисячі літрів води. Волинське Полісся не нало подібних осінніх катаклізмів більше століття – повідомив начальник управління водних ресурсів Юрій Бахмачук:
“Буде дуже складно відсіятися восени, тому що ця вода ще стоятиме на заплавах, на полях ще близько місяця. Ще гірша ситуація буде навесні, тому що якщо ми ввійдемо в зиму з насиченою землею і повними річками- весняна повінь буде такою ж катастрофічною, як у 89-му і 99-му роках…”
Узимку справою екологів і «надзвичайників» стане максимальне звільнення заплав для проходження весняних повеневих вод. А ось аграрії хапаються за голову вже нині , адже у багатьох сільгосппідприємствах і селянських господарствах просто немає чим сіяти. Виробники зерна стримують його продаж , знаючи про його недобір на полях та чекаючи підвищення ціни… Тож якщо врахувати цю обставину, то, як повідомив начальник управління агропромислового розвитку Волині Анатолій Аршулік:
“Вартість недобраного з них врожаю ще в кілька разів вища, ніж загибель на посівах… В цілому по області втрати зерна складають понад 210-215 тисяч тонн. Середня ціна на біржі зросла з 700 гривень до 770-и гривень за тонну…”
Разом з тим, хлібопекарські підприємства терміново сформували трьохмісячний запас зерна. Цікаво, що поліські села здавна будувалися там, де вода не діставала городи й житло. Тому думки представників влади стосовно ролі людського фактору у затопленні різняться – якщо перший заступник Голови Волинської ОДА Віталій Заремба нарікає на несправність гідротехнічних споруд, то екологи впевнені – сприяло затопленню недбале ставлення до землі самих селян:
“Увесь світ сьогодні бореться з повінню одним способом – не забруднює, не засмічує і не забудовує заплав річок. А майже все наше полісся сьогоднішні посадки розмістило на заплавних зонах і торф’яниках…”
Тож поряд із пошуками насіннєвого матеріалу волинянам доведеться думати про те, як поновити гідробаланс затоплених територій. Минулого тижня Голова Волинської ОДА Володимир Бондар з приводу подолання наслідків стихії зустрічався з першим віце-прем’єром Миколою Азаровим Адже у той час, як на розчищення річкових русел щороку виділяється мільйон гривень, нині на ліквідацію наслідків стихії Волині необхідні усі двісті мільйонів – не лише внаслідок примхливої погоди, а й через недогляд за найбільшим власним багатством – поліською землею.
“Буде дуже складно відсіятися восени, тому що ця вода ще стоятиме на заплавах, на полях ще близько місяця. Ще гірша ситуація буде навесні, тому що якщо ми ввійдемо в зиму з насиченою землею і повними річками- весняна повінь буде такою ж катастрофічною, як у 89-му і 99-му роках…”
Узимку справою екологів і «надзвичайників» стане максимальне звільнення заплав для проходження весняних повеневих вод. А ось аграрії хапаються за голову вже нині , адже у багатьох сільгосппідприємствах і селянських господарствах просто немає чим сіяти. Виробники зерна стримують його продаж , знаючи про його недобір на полях та чекаючи підвищення ціни… Тож якщо врахувати цю обставину, то, як повідомив начальник управління агропромислового розвитку Волині Анатолій Аршулік:
“Вартість недобраного з них врожаю ще в кілька разів вища, ніж загибель на посівах… В цілому по області втрати зерна складають понад 210-215 тисяч тонн. Середня ціна на біржі зросла з 700 гривень до 770-и гривень за тонну…”
Разом з тим, хлібопекарські підприємства терміново сформували трьохмісячний запас зерна. Цікаво, що поліські села здавна будувалися там, де вода не діставала городи й житло. Тому думки представників влади стосовно ролі людського фактору у затопленні різняться – якщо перший заступник Голови Волинської ОДА Віталій Заремба нарікає на несправність гідротехнічних споруд, то екологи впевнені – сприяло затопленню недбале ставлення до землі самих селян:
“Увесь світ сьогодні бореться з повінню одним способом – не забруднює, не засмічує і не забудовує заплав річок. А майже все наше полісся сьогоднішні посадки розмістило на заплавних зонах і торф’яниках…”
Тож поряд із пошуками насіннєвого матеріалу волинянам доведеться думати про те, як поновити гідробаланс затоплених територій. Минулого тижня Голова Волинської ОДА Володимир Бондар з приводу подолання наслідків стихії зустрічався з першим віце-прем’єром Миколою Азаровим Адже у той час, як на розчищення річкових русел щороку виділяється мільйон гривень, нині на ліквідацію наслідків стихії Волині необхідні усі двісті мільйонів – не лише внаслідок примхливої погоди, а й через недогляд за найбільшим власним багатством – поліською землею.