Доступність посилання

ТОП новини

Переговори про ціну на газ у Москві Україна має вести разом із Європою – експерт.


Марія Щур Прага, 20 вересня 2006 (RadioSvoboda.ua) – У п’ятницю прем’єр-міністр України Віктор Янукович вирушає до Москви на переговори про газ. Це має бути перша зустріч із керівництвом Росії та «Ґазпрому» з того моменту, коли Росія і Туркменистан домовилися про подвоєння ціни на туркменський газ. Як ці нові обставини вплинуть на українсько-російські переговори і чого від них очікувати?

Зейно Баран
Уже майже ніхто не сумнівається, що з нового року за газ українцям доведеться платити більше. Але як український уряд може гарантувати, що Україна не заплатить надто високої ціни за постачання газу?

Зейно Баран, дослідниця вашинґтонського Інституту Гадсона:
Уже упродовж майже року ми знаємо, що «Ґазпром» має намір рано чи пізно підняти ціну на газ. За формулою, досягненою на початку цього року, ціна газу для України виводилася через додавання дешевшого газу з Туркменистану до дорожчого російського газу. Тепер Росія платитиме дорожче за туркменський газ, і це вплине на доходи «Ґазпрому». Що ж до України, то, гадаю, зараз навіть самі українці усвідомлюють, що вони платять за газ нижчі ціни, ніж ринкові.

Проте невирішеною залишається проблема з розрахунком цієї ринкової ціни. На нашу думку, вона має коливатися між 110-130 доларів за тисячу кубометрів. Але для того, щоб мати впевненість у тому, що вони платять справедливу ціну, українці мали б залучити до переговорів із Росією Європейський Союз – щоб мати впевненість у тому, що ціна відповідає правилам Європейської енергетичної хартії та правилам ринкової економіки, так як їх розуміють у європейських країнах.

Чи не стане перешкодою до залучення європейських країн існування такої компанії, як «РосУкрЕнрего», яка досі гарантувала нижчу ціну на газ для України, але викликала багато запитань на Заході?

Гадаю, участь європейських країн є в найкращих інтересах України, бо Україна хоче тіснішої інтеграції з європейськими ринками та енергетичними ринками сусідніх країн. Але присутність «РосУкрЕнерго» як головного постачальника газу завжди ховає в собі небезпеку, що завдяки своєму контролеві над цією компанією «Ґазпром» намагатиметься виторгувати в України її газотранспортну систему чи інші стратегічні енергетичні активи в обмін на дешевші ціни.

Новому урядові варто переконати світову інвестиційну спільноту в тому, що газові справи будуть вирішуватися прозоро, і продемонструвати більшу відкритість, щоб завоювати довіру європейських енергетичних ринків.

Прикладом могли б бути балтійські країни, які мали схожі проблеми: залежність від російських енергоносіїв, ціни і навіть припинення постачання енергоносіїв. Але вони зуміли пристосуватися до вищої ціни і при цьому зберегли свою суверенність, незалежність та контроль над своїми важливими активами.

Зейно Баран (Zeyno Baran) – директор Центру євразійської політики й дослідниця Інституту Гадсона в Вашинґтоні (США), фахівець із питань енергетичної геополітики.
XS
SM
MD
LG