Три університети в Чеській Республіці — відомий Карлів університет у Празі, університет імені Палацького в Оломоуці і Масариківський університет у Брні — найважливіші центри україністики в Чехії.
Традиція вивчення української мови та літератури в празькому Карловому університеті найдавніша. На початку 1920-х років її започаткував відомий мовознавець Іван Панькевич.
В університетах Брна та Оломоуца україністика започаткована відносно недавно, та за останнє десятиліття саме ці вищі школи зосереджують у себе значний науковий потенціал.
Зацікавленість не зменшується
На думку україністки з Карлового університету Терези Хланьової, і цього року не зменшився інтерес чеської молоді до української літератури і культури. Чехів і вихідців з України в цьому університеті приблизно порівну.
Зараз, каже Тереза Хланьова, чеські україністи працюють над тим, щоб програми трьох згаданих університетів різнились, щоб перед студентами розширити можливості вибору курсів чи то з вивчення мови, чи історії, чи літератури.
У Словаччині головним центром україністики є університет у місті Пряшів. У ньому, розповідає Любіца Баботова, доцент філософського факультету цього університету, можна вивчати українську мову як самостійну мову, можна вивчати перекладацтво двомовне, тобто з якоюсь іншою мовою, а також можна вивчати педагогічний напрям. У цьому закладі переважають студенти — вихідці з родин етнічних українців, однак є й словаки.
Підтримка дуже різна
Любіца Баботова з Пряшівського університету має великий досвід праці й добре знає проблеми, з якими зустрічаються вчені-україністи поза Україною. Зокрема, зауважила вона, своїм значним успіхом словацькі україністи завдячують тій підтримці, яку вони мають від українського дипломатичного відомства у Словаччині, зокрема від Генерального консульства України у Пряшеві.
Натомість у Празі чеські україністи не можуть похвалитись підтримкою посольських працівників, каже Тереза Хланьова: «У всякому разі, за час моєї кількалітньої роботи на факультеті я з ними якось не зустрілась. Так що стосовно підтримки –– я сказала б, що її немає».
Доцент Чернівецького університету Оксана Івасюк має досвід викладання української мови в Карловому університеті. На її думку, роль української держави в підтримці вивчення й популяризації української мови, історії, літератури за кордоном значна: «Тут немає нічого нового: це відкриття добре обладнаних кабінетів україністики в усіх університетах, де вивчається українська мова і література. Це, безперечно, і контакти між науковцями. Ми маємо в Чехії прекрасних науковців, які займаються україністикою, тож це і активне введення їх до наукового життя України».
У науковому, культурному і громадському житті роль чеських і словацьких україністів у Чехії та Словаччині зростає. Майбутнє цього процесу сьогодні тримають у своїх руках студенти-україністи з чеських та словацьких університетів.
Традиція вивчення української мови та літератури в празькому Карловому університеті найдавніша. На початку 1920-х років її започаткував відомий мовознавець Іван Панькевич.
В університетах Брна та Оломоуца україністика започаткована відносно недавно, та за останнє десятиліття саме ці вищі школи зосереджують у себе значний науковий потенціал.
Зацікавленість не зменшується
На думку україністки з Карлового університету Терези Хланьової, і цього року не зменшився інтерес чеської молоді до української літератури і культури. Чехів і вихідців з України в цьому університеті приблизно порівну.
Зараз, каже Тереза Хланьова, чеські україністи працюють над тим, щоб програми трьох згаданих університетів різнились, щоб перед студентами розширити можливості вибору курсів чи то з вивчення мови, чи історії, чи літератури.
У Словаччині головним центром україністики є університет у місті Пряшів. У ньому, розповідає Любіца Баботова, доцент філософського факультету цього університету, можна вивчати українську мову як самостійну мову, можна вивчати перекладацтво двомовне, тобто з якоюсь іншою мовою, а також можна вивчати педагогічний напрям. У цьому закладі переважають студенти — вихідці з родин етнічних українців, однак є й словаки.
Підтримка дуже різна
Любіца Баботова з Пряшівського університету має великий досвід праці й добре знає проблеми, з якими зустрічаються вчені-україністи поза Україною. Зокрема, зауважила вона, своїм значним успіхом словацькі україністи завдячують тій підтримці, яку вони мають від українського дипломатичного відомства у Словаччині, зокрема від Генерального консульства України у Пряшеві.
Натомість у Празі чеські україністи не можуть похвалитись підтримкою посольських працівників, каже Тереза Хланьова: «У всякому разі, за час моєї кількалітньої роботи на факультеті я з ними якось не зустрілась. Так що стосовно підтримки –– я сказала б, що її немає».
Доцент Чернівецького університету Оксана Івасюк має досвід викладання української мови в Карловому університеті. На її думку, роль української держави в підтримці вивчення й популяризації української мови, історії, літератури за кордоном значна: «Тут немає нічого нового: це відкриття добре обладнаних кабінетів україністики в усіх університетах, де вивчається українська мова і література. Це, безперечно, і контакти між науковцями. Ми маємо в Чехії прекрасних науковців, які займаються україністикою, тож це і активне введення їх до наукового життя України».
У науковому, культурному і громадському житті роль чеських і словацьких україністів у Чехії та Словаччині зростає. Майбутнє цього процесу сьогодні тримають у своїх руках студенти-україністи з чеських та словацьких університетів.