Грузія - родини працівників російського
посольства готуються до евакуації з
Грузії, Тбілісі, 29 вересня 2006р.Зейно Баран: Гадаю, що до воєнного конфлікту між Грузією і Росією не дійде, але я можу передбачити розвиток ситуації в цьому напрямку між Грузією і Південною Осетією, яку підтримуватиме Росія.
М. Щ.: Але Грузія намагається показати, що насправді вона має конфлікт не з власними сепаратистськими регіонами, а з Кремлем?
З. Б.: Так, але це буде важко довести, бо Росія намагатиметься діяти таким чином, щоб її не вважали агресором супроти Грузії. Це їй би було вкрай невигідно, бо Грузія має велику міжнародну підтримку, і міжнародна спільнота вважає, що Росія діє агресивно щодо Грузії. Російський міністр закордонних справ та інші офіційні особи наполягають, що вони мусять цікавитися тим, що відбувається у Південній Осетії та Абхазії, бо більшість з тих людей, що там живуть, є російськими громадянами. Але всім відомо, що цим людям навмисно роздавали російські паспорти, щоб Росія мала підстави втручатися у справи цих регіонів.
Тому, на мою думку, Грузія має підстави для протестів, але міжнародна спільнота починає нервувати, коли керівництво в Тбілісі роблять заяви, які можна розцінити як провокаційні.
М. Щ.: Сьогодні російський посол при ООН Віталій Чуркін закликав Раду Безпеки ООН вгамувати Грузію. Якої підтримки може очікувати Росія від цієї головної міжнародної інституції, яка може діяти не лише заявами, але вживати реальні санкції?
З. Б.: На мою думку, Росія переконана, що вона має сильний козир в Раді Безпеки ООН, і це – Іран. Бо США та європейські країни потребують допомоги Росії у вирішенні іранського питання. Це відбувається вже не вперше. Ми це бачили тоді, коли відбувалися голосування щодо Іраку перед війною, коли Росія намагалася виторгувати підтримку своєї позиції щодо Грузії. Тож Росія може довести цю справу до розгляду Ради Безпеки.
Але якщо Грузія зможе довести, що вона дійсно затримала російських шпигунів, то як суверенна країна вона має повне право вирішувати цю проблему, як вважає за потрібне.
До того ж, проблема шпигунів не нова. Протягом років було відомо, що на території Грузії діють російські агенти. Це був секрет полішинеля. Але Грузія вирішила діяти зараз, бо вона хоче привернути увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми. Тож ми бачимо зараз зростання політичної конфронтації, яку можна було очікувати напередодні Ризького саміту НАТО.