Більшість із майже 40 запланованих фестивальних концертів уже відбулися. Сьогодні очікується один із найцікавіших і про вокативних заходів „Київ –Музик – Фесту”. Організатори назвали його Великий електроакустичний перформанс. Це театралізоване дійство, що твориться у присутності слухачів і є ознакою сучасного мистецтва.
Для фестивального перформансу українські музиканти обрали крім інструментів різні електронні пристрої. Скажімо, звучатиме твір Івана Небесного для кларнета і електронного запису, який має назву „Повітряна музика”. Або ж опус Алли Загайкевич „Прозорість” – для скрипки, електронного запису та обробки, яку авторка буде створювати в реальному часі.
70 років небесних звуків
Електроніка, як стверджують фахівці, справді несе звуки, подібні до космічних, небесних. Саме так сказав про неї кореспонденту Радіо Свобода львівський піаніст Мирослав Драган: „У цій музиці, дійсно, є щось надзвичайно просторове, спілкування з якимись космічними сферами, з особливо духовними, які ідуть через так звану мертву електроніку. Вона дає дуже цікаві ефекти акустичні і разом з тим будить фантазію слухача”.
У музиці електроніка застосовується вже понад 70 років. Один з перших синтезаторів, що імітував хвилі неба, космосу мав назву „Хвилі Мартена”. У 30-х роках у Паризькій консерваторії була відкрита кафедра електроінструментів.
У Національній музичній академії України електроакустичною творчістю займаються лише кілька років, але розвивається вона досить стрімко. В Україні існує навіть фестиваль електроакустичної музики, і на світових форумах цього напрямку теж звучать твори українських композиторів.
Для фестивального перформансу українські музиканти обрали крім інструментів різні електронні пристрої. Скажімо, звучатиме твір Івана Небесного для кларнета і електронного запису, який має назву „Повітряна музика”. Або ж опус Алли Загайкевич „Прозорість” – для скрипки, електронного запису та обробки, яку авторка буде створювати в реальному часі.
70 років небесних звуків
Електроніка, як стверджують фахівці, справді несе звуки, подібні до космічних, небесних. Саме так сказав про неї кореспонденту Радіо Свобода львівський піаніст Мирослав Драган: „У цій музиці, дійсно, є щось надзвичайно просторове, спілкування з якимись космічними сферами, з особливо духовними, які ідуть через так звану мертву електроніку. Вона дає дуже цікаві ефекти акустичні і разом з тим будить фантазію слухача”.
У музиці електроніка застосовується вже понад 70 років. Один з перших синтезаторів, що імітував хвилі неба, космосу мав назву „Хвилі Мартена”. У 30-х роках у Паризькій консерваторії була відкрита кафедра електроінструментів.
У Національній музичній академії України електроакустичною творчістю займаються лише кілька років, але розвивається вона досить стрімко. В Україні існує навіть фестиваль електроакустичної музики, і на світових форумах цього напрямку теж звучать твори українських композиторів.