Прорив творча громада Мелітополя здійснює на фронті історії й культури, водночас не відмовляючись і від почесного статусу “черешневої столиці”. Принаймні, депутати міської ради аж ніяк не проти проведення спеціальних “фруктових турів” до міста у час, коли дозріває черешня, – тоді і про історію вирощування її розповісти можна, і поласувати різними її сортами.
Але нині мова іде про перетворення Мелітопольського краєзнавчого музею у міський історико-культурний центр, таку собі творчу лабораторію. Ось що каже директорка Музею Валентина Сахацька: “Наш музей розташований у напрочуд гарній будівлі, їй понад сто років. А збудована вона на кошти багатого місцевого купця Чернікова, має великий двір, на якому тоді зупинялися приїжджі торговці з товаром. Тепер двір порожній, а ми хочемо там зробити маленькі майстерні – для художників і народних майстрів. Це буде такий своєрідний музей”.
Від музею – до туристичної столиці
Від музею починатиметься знайомство з Мелітополем. Територія довкола нього заселялася кілька тисячоліть тому, і були ці землі знані як скіфські терени. А за легендами, десь поруч із сучасним Мелітополем жили амазонки.
Допомогти Мелітополю стати туристичною столицею регіону має намір і Культурний парламент Європи. Його експерт Олександр Буценко шкодує, що в Україні залишається різниця між центром і провінцією, між великим містом і маленьким. “Але у сучасному світі уже не можна казати про провінційність будь-якого музею. Музей існує в одному вимірі з усім світом, він пов‘язаний технологічно. Інформаційно з усіма іншими музеями. Якщо музей відкритий до світу – до світу стає відкрита і місцева громада”, – каже експерт.
Місцева громада Мелітополя готова підтримати починання музейників, адже розвиток культури і туризму – це нові можливості, нові робочі місця, нове бачення світу.
Але нині мова іде про перетворення Мелітопольського краєзнавчого музею у міський історико-культурний центр, таку собі творчу лабораторію. Ось що каже директорка Музею Валентина Сахацька: “Наш музей розташований у напрочуд гарній будівлі, їй понад сто років. А збудована вона на кошти багатого місцевого купця Чернікова, має великий двір, на якому тоді зупинялися приїжджі торговці з товаром. Тепер двір порожній, а ми хочемо там зробити маленькі майстерні – для художників і народних майстрів. Це буде такий своєрідний музей”.
Від музею – до туристичної столиці
Від музею починатиметься знайомство з Мелітополем. Територія довкола нього заселялася кілька тисячоліть тому, і були ці землі знані як скіфські терени. А за легендами, десь поруч із сучасним Мелітополем жили амазонки.
Допомогти Мелітополю стати туристичною столицею регіону має намір і Культурний парламент Європи. Його експерт Олександр Буценко шкодує, що в Україні залишається різниця між центром і провінцією, між великим містом і маленьким. “Але у сучасному світі уже не можна казати про провінційність будь-якого музею. Музей існує в одному вимірі з усім світом, він пов‘язаний технологічно. Інформаційно з усіма іншими музеями. Якщо музей відкритий до світу – до світу стає відкрита і місцева громада”, – каже експерт.
Місцева громада Мелітополя готова підтримати починання музейників, адже розвиток культури і туризму – це нові можливості, нові робочі місця, нове бачення світу.