Одна із співзасновниць Вільного театру, драматург Наталя Коляда, каже, що репресії щодо театру в Білорусі стали звичними. Вона розповідає про залякування з боку білоруської влади на адресу акторів і драматургів, що співпрацюють з ним. Також про звільнення акторів державних театрів, котрі інколи грали ролі у Вільному театрі.
Після публікації про театр у впливовій газеті Нью-Йорк Таймс, за словами Коляди, до них прийшла лавина листів та електронних послань зі Сполучених Штатів. Наталя, котра заснувала театр разом зі своїм чоловіком Мікалаєм Халезіним, каже, що минулого тижня отримали навіть теплого листа від Нобелівського лауреата, англійського драматурга Гарольда Пінтера.
Головне, щоб нас почули, дізналися, що діється у Білорусі
Для нас завжди найважливіше, щоб сказане у п‘єсах, було почуте у всьому світі, наголошує Наталя Коляда: "Тому що те, що в них мовиться, воно якраз зачіпає всі ті теми, котрі важливі для Білорусі. І всі ці трагедії – зниклі люди, політв‘язні, затримані, хто пройшов через тортури, люди контркультури, у яких немає місця ніде... Звичайно ж, пропозиція, що це буде прочитано і поставлено в Нью-Йорку була нами підтримана однозначно і без будь-яких сумнівів".
Для виступів театру в Нью-Йорку відібрані сцени з трьох п‘єс, кожна тривалістю близько 15-20 хвилин. Одна з них під назвою "Вони бачили мрію", де задіяна і Наталя Коляда, зачіпає долю жінок, чиї чоловіки "зникли" в Білорусі за режиму Аляксандра Лукашенки. Серед відвідувачів виступів Вільного театру в Нью-Йорку одна з таких жінок – Ірина Красовська, чоловік котрої, бізнесмен Анатоль, "зник" у вересні 1999 року, як і відомий лідер опозиції Віктар Ганчар, після відвідування сауни в Мінську.
Ірина Красовська, яка нині мешкає в США, розповіла Радіо Свобода: "Мій чоловік завжди намагався відгородити мене від будь-яких потрясінь, інколи він мені не казав про жорстку правду. Він вважав, що я дуже слабка людина. І коли він зник, я, чесно кажучи, не знала, як вижити і не думала що виживу, тому що було важко. Раптом скінчилися гроші, раптом виявилося багато проблем у фірми, в якій він працював. Раптом виявилося, що психологічно це так складно, що я й ніколи і не думала, що так важко може бути".
Білоруський Вільний театр підтримали відомі у світі особистості
Гра Вільного театру отримала широку міжнародну підтримку. Серед покровителів: Вацлав Гавел – драматург та колишній президент Чехії, Том Стоппард – уславлений британський драматург, Ерон Лендсмен – нью-йоркський актор і режисер. Останній допоміг Вільному театру приїхати з Білорусі до Америки.
У Нью-Йорку про білоруський Вільний театр розповідатиме та представлятиме його вже згаданий британський драматург Том Стоппард.
Нью-йоркський Театральний фестиваль життєвих конфліктів, у якому беруть участь білоруські митці, триватиме до 22 жовтня.
Після публікації про театр у впливовій газеті Нью-Йорк Таймс, за словами Коляди, до них прийшла лавина листів та електронних послань зі Сполучених Штатів. Наталя, котра заснувала театр разом зі своїм чоловіком Мікалаєм Халезіним, каже, що минулого тижня отримали навіть теплого листа від Нобелівського лауреата, англійського драматурга Гарольда Пінтера.
Головне, щоб нас почули, дізналися, що діється у Білорусі
Для нас завжди найважливіше, щоб сказане у п‘єсах, було почуте у всьому світі, наголошує Наталя Коляда: "Тому що те, що в них мовиться, воно якраз зачіпає всі ті теми, котрі важливі для Білорусі. І всі ці трагедії – зниклі люди, політв‘язні, затримані, хто пройшов через тортури, люди контркультури, у яких немає місця ніде... Звичайно ж, пропозиція, що це буде прочитано і поставлено в Нью-Йорку була нами підтримана однозначно і без будь-яких сумнівів".
Для виступів театру в Нью-Йорку відібрані сцени з трьох п‘єс, кожна тривалістю близько 15-20 хвилин. Одна з них під назвою "Вони бачили мрію", де задіяна і Наталя Коляда, зачіпає долю жінок, чиї чоловіки "зникли" в Білорусі за режиму Аляксандра Лукашенки. Серед відвідувачів виступів Вільного театру в Нью-Йорку одна з таких жінок – Ірина Красовська, чоловік котрої, бізнесмен Анатоль, "зник" у вересні 1999 року, як і відомий лідер опозиції Віктар Ганчар, після відвідування сауни в Мінську.
Ірина Красовська, яка нині мешкає в США, розповіла Радіо Свобода: "Мій чоловік завжди намагався відгородити мене від будь-яких потрясінь, інколи він мені не казав про жорстку правду. Він вважав, що я дуже слабка людина. І коли він зник, я, чесно кажучи, не знала, як вижити і не думала що виживу, тому що було важко. Раптом скінчилися гроші, раптом виявилося багато проблем у фірми, в якій він працював. Раптом виявилося, що психологічно це так складно, що я й ніколи і не думала, що так важко може бути".
Білоруський Вільний театр підтримали відомі у світі особистості
Гра Вільного театру отримала широку міжнародну підтримку. Серед покровителів: Вацлав Гавел – драматург та колишній президент Чехії, Том Стоппард – уславлений британський драматург, Ерон Лендсмен – нью-йоркський актор і режисер. Останній допоміг Вільному театру приїхати з Білорусі до Америки.
У Нью-Йорку про білоруський Вільний театр розповідатиме та представлятиме його вже згаданий британський драматург Том Стоппард.
Нью-йоркський Театральний фестиваль життєвих конфліктів, у якому беруть участь білоруські митці, триватиме до 22 жовтня.