Гості Свободи: народні депутати України Ярослав Сухий (Партія регіонів) та Євген Філіндаш (Соціалістична партія).
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано заяви про відставку міністрів за квотою “Нашої України”. Хоча не певен, що коректно казати саме так, але застосуємо цей термін, принаймні, умовно.
Несподіваного повороту темі надала сьогоднішня прес-конференція Юрія Луценка, на якій він оголосив про консенсусне рішення Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради, яке полягає в тому, що він залишається на посаді.
Про це також згадаємо. Але насамперед спробуємо з’ясувати, хто претендуватиме на вакантні посади, та яким чином вирішуватиме питання про нових міністрів антикризова коаліція. Про це нам сьогодні розкажуть представники цієї коаліції.
І перше запитання, з яким я хочу звернутися до гостей, таке. Як ви поставилися до заяв про відставку міністрів від “Нашої України”?
Ярослав Сухий: Я хочу Вам сказати відверто, якщо раніше ці “дикі танці” помаранчевих “любих друзів” навколо владного корита мені виглядали смішними, мені і народу, бо обіцяли вони людям дещо інше: і повернення заощаджень, і євроінтеграцію і інше, то зараз всі ці викрутаси виглядають просто непристойно.
Я офіційно заявляю, мій колега Філіндаш підтвердить, що під час вранішньої реєстрації народних депутатів, під час вечірньої реєстрації народних депутатів ніяких заяв нам роздано не було, про ніяку реєстрацію мова ніяка не йде.
Якщо ці люди написали і Роману Безсмертному в залізний ящик там щось поставили, а він присвоїв цьому номер, то це справа зовсім інакша.
До таких речей не можна ставитися так легковажно. Ми голосували не заради ще конкретних прізвищ, коли їх висували в уряд і за них голосували, ми голосували заради спокою, стабільності і гармонізації всіх суспільних відносин в нашій Україні.
Євген Філіндаш: Я розцінюю це скоріше як елемент якоїсь гри чи торгу політичного, який весь час намагається вести “НУ”, тому що всі ці заяви про перехід в опозицію, які при цьому не супроводжуються офіційною реєстрацією в парламенті як парламентської опозиції, всі ці незрозумілі ходи і умови, які висуває “НУ”, вся ця “канітєль”, просто по-іншому не назвати, з виходом чи невиходом їхніх міністрів і навіть та форма, в якій сьогодні подали “нашоукраїнці” заяви – все це, мені здається, використовується просто як засіб для торгу і нічого більше.
Я зовсім не впевнений, що за час, який залишився, “нашоукраїнці” не відкликають назад свої заяви.
- Яким чином буде ухвалюватися рішення про нових міністрів: консенсусом, більшістю у складі коаліції чи, можливо, за принципом: “вирішує прем’єр-міністр і всі підкоряються”?
Ярослав Сухий: Коли ми формували антикризову коаліцію, то на відміну від так званої демократичної “кааліції”, котра формувалася півроку і не сформувалася, а зайнялася працевлаштуванням “моїх любих друзів”, ми вели переговори 6 годин, і по сьогоднішній день ми демонструємо стабільну ситуацію в політичному середовищі України.
Для нас головне – це в доформуванні майбутнього уряду забезпечити стабільність і спокій в суспільстві.
Механізм буде виглядати наступним чином. В коаліцію входять політичні партії (Регіони, СПУ, КПУ), які будуть мати певні квоти і будуть на зборах чи на засіданні ради коаліції антикризової приймати рішення, хто обійме яку посаду.
Я хочу сказати, що в нас є гідні люди, які обіймуть посади. І ми здійснимо цей процес дуже спокійно і непомітно для суспільства. Саме страшне, коли людей простих починають втягувати в політичні “розборки”. Ми це зробимо непомітно для людей, буде нормально працювати уряд, не буде ніякої урядової кризи, що нас сьогодні...
- А де межа між непомітністю і непрозорістю?
Ярослав Сухий: Непомітність і непрозорість – це коли людина, якийсь міністр пише заяву до ВРУ, а ВРУ на сесії приймає рішення про його відставку. А інша ситуація, коли збирається одна прес-конференція, друга прес-конференція, нагнітаються пристрасті.
Послухайте уважно, будь ласка, які при цьому висуваються аргументи. Виявляється, що антикризова коаліція не виконує вимоги універсалу. Я скільки не намагався з ними вияснити, що конкретно не виконується. У відповідь: а ось Янукович сказав, що Україна не готова до вступу до НАТО.
Так це не Янукович сказав, а це НАТО сказало, що в нас немає 98 мільярдів гривень, аби оплатити перехід нашої армії на НАТОвські стандарти.
Ми обов’язково будемо поступом поступовим йти до євроатлантичної інтеграції, у ЄС, у СОТ. Україна ніколи не була і не буде осторонь глобалізацій них процесів, але, я перепрошую, це не буде шляхом зради національних і економічних інтересів якимось гарячковим психопатичним галопом.
- Пане Філіндаш, яке Ваше бачення самого процесу висування і затвердження міністрів від антикризової коаліції на вакантні посади?
Зокрема, сьогодні від пана Кушнарьова прозвучала думка, що кандидатури на ці посади може запропонувати і Президент Ющенко.
Євген Філіндаш: Безумовно, що Президент може пропонувати кандидатури, але чи приймати їх, чи ні, то це вже буде залежати від коаліції, від парламентської більшості, яка здійснює призначення зараз міністрів.
Я не виключаю варіанту, як я вже сказав, за яким “НУ” чи частина її, чи в якомусь іншому форматі знову захоче залишитися чи всіма міністрами, чи якимись іншими. Але тоді все ж таки доведеться приймати рішення про входження до коаліції і поділ відповідальності.
Якщо входження в коаліцію не буде (зараз до цього скоріш всього йде, на мій погляд), то тоді антикризова коаліція прийме рішення про висунення своїх кандидатів. Це рішення, я переконаний, буде прийняте досить швидко і без особливого великого розбрату.
Рада коаліції, як дійсно пан Сухий сказав, визначиться, рекомендує, а потім парламентська більшість, тобто та ж коаліція, проголосує за посади конкретних людей на міністрів. Це рішення буде прийняте і це буде правильне, тому що коаліція повинна нести відповідальність за діяльність уряду, і люди повинні бачити цю діяльність, оцінювати позитивно чи негативно.
- Пане Філіндаш, чи є у Вас якесь бачення нових кандидатур на звільнені міністерські крісла? Кого можна очікувати АН цих посадах?
Євген Філіндаш: Безумовно, що таке бачення є. Але, я думаю, що потрібно чесно сказати, що зараз навряд чи чи я, я думаю, навряд чи чи мій колега буде озвучувати якісь конкретні прізвища, тому що, по-перше, не вирішено остаточно, чи йдуть міністри, чи вони не йдуть. На даний момент вони залишаються ще міністрами. Тому посади ще не звільнені, некоректно обговорювати якісь конкретні прізвища, на мій погляд.
І по-друге, тому, що рішення буде прийнято коаліцією колективно, після обговорення. Я не можу зараз озвучувати якісь конкретні прізвища, хоча, безумовно, в мене є думка з цього приводу, і я її буду висловлювати при обговоренні цих питань.
Ярослав Сухий: Я солідарний з моїм колегою – конкретні прізвища ні я, ні ніхто з нашої коаліції називати не буде. Не тому, що це якась військова таємниця, ми просто на цю тему не спілкувалися і не розмовляли. Хоча це не означає, що у нас немає гідної заміни цим 4 міністрам. До речі, це не обов’язково будуть люди з числа нині діючих народних депутатів, це можуть бути люди з числа активу, чи з числа просто нормальних професіоналів, менеджерів, яких, на превеликий жаль, після помаранчевого вуличного заколоту викинули на вулицю.
- Це Ви Помаранчеву революцію 2004 року називаєте “вуличний заколотом”?
Ярослав Сухий: Я маю на увазі, що те, що ви називаєте “революцією”, то я це називаю “вуличним заколотом”. Це не революція, яка не змінила життя народу на краще, принесла тільки розчарування і розруху в головах людей і в економіці.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Кирило Булкін: Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано заяви про відставку міністрів за квотою “Нашої України”. Хоча не певен, що коректно казати саме так, але застосуємо цей термін, принаймні, умовно.
Несподіваного повороту темі надала сьогоднішня прес-конференція Юрія Луценка, на якій він оголосив про консенсусне рішення Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради, яке полягає в тому, що він залишається на посаді.
Про це також згадаємо. Але насамперед спробуємо з’ясувати, хто претендуватиме на вакантні посади, та яким чином вирішуватиме питання про нових міністрів антикризова коаліція. Про це нам сьогодні розкажуть представники цієї коаліції.
І перше запитання, з яким я хочу звернутися до гостей, таке. Як ви поставилися до заяв про відставку міністрів від “Нашої України”?
Ярослав Сухий: Я хочу Вам сказати відверто, якщо раніше ці “дикі танці” помаранчевих “любих друзів” навколо владного корита мені виглядали смішними, мені і народу, бо обіцяли вони людям дещо інше: і повернення заощаджень, і євроінтеграцію і інше, то зараз всі ці викрутаси виглядають просто непристойно.
Я офіційно заявляю, мій колега Філіндаш підтвердить, що під час вранішньої реєстрації народних депутатів, під час вечірньої реєстрації народних депутатів ніяких заяв нам роздано не було, про ніяку реєстрацію мова ніяка не йде.
Якщо ці люди написали і Роману Безсмертному в залізний ящик там щось поставили, а він присвоїв цьому номер, то це справа зовсім інакша.
До таких речей не можна ставитися так легковажно. Ми голосували не заради ще конкретних прізвищ, коли їх висували в уряд і за них голосували, ми голосували заради спокою, стабільності і гармонізації всіх суспільних відносин в нашій Україні.
Євген Філіндаш: Я розцінюю це скоріше як елемент якоїсь гри чи торгу політичного, який весь час намагається вести “НУ”, тому що всі ці заяви про перехід в опозицію, які при цьому не супроводжуються офіційною реєстрацією в парламенті як парламентської опозиції, всі ці незрозумілі ходи і умови, які висуває “НУ”, вся ця “канітєль”, просто по-іншому не назвати, з виходом чи невиходом їхніх міністрів і навіть та форма, в якій сьогодні подали “нашоукраїнці” заяви – все це, мені здається, використовується просто як засіб для торгу і нічого більше.
Я зовсім не впевнений, що за час, який залишився, “нашоукраїнці” не відкликають назад свої заяви.
- Яким чином буде ухвалюватися рішення про нових міністрів: консенсусом, більшістю у складі коаліції чи, можливо, за принципом: “вирішує прем’єр-міністр і всі підкоряються”?
Ярослав Сухий: Коли ми формували антикризову коаліцію, то на відміну від так званої демократичної “кааліції”, котра формувалася півроку і не сформувалася, а зайнялася працевлаштуванням “моїх любих друзів”, ми вели переговори 6 годин, і по сьогоднішній день ми демонструємо стабільну ситуацію в політичному середовищі України.
Для нас головне – це в доформуванні майбутнього уряду забезпечити стабільність і спокій в суспільстві.
Механізм буде виглядати наступним чином. В коаліцію входять політичні партії (Регіони, СПУ, КПУ), які будуть мати певні квоти і будуть на зборах чи на засіданні ради коаліції антикризової приймати рішення, хто обійме яку посаду.
Я хочу сказати, що в нас є гідні люди, які обіймуть посади. І ми здійснимо цей процес дуже спокійно і непомітно для суспільства. Саме страшне, коли людей простих починають втягувати в політичні “розборки”. Ми це зробимо непомітно для людей, буде нормально працювати уряд, не буде ніякої урядової кризи, що нас сьогодні...
- А де межа між непомітністю і непрозорістю?
Ярослав Сухий: Непомітність і непрозорість – це коли людина, якийсь міністр пише заяву до ВРУ, а ВРУ на сесії приймає рішення про його відставку. А інша ситуація, коли збирається одна прес-конференція, друга прес-конференція, нагнітаються пристрасті.
Послухайте уважно, будь ласка, які при цьому висуваються аргументи. Виявляється, що антикризова коаліція не виконує вимоги універсалу. Я скільки не намагався з ними вияснити, що конкретно не виконується. У відповідь: а ось Янукович сказав, що Україна не готова до вступу до НАТО.
Так це не Янукович сказав, а це НАТО сказало, що в нас немає 98 мільярдів гривень, аби оплатити перехід нашої армії на НАТОвські стандарти.
Ми обов’язково будемо поступом поступовим йти до євроатлантичної інтеграції, у ЄС, у СОТ. Україна ніколи не була і не буде осторонь глобалізацій них процесів, але, я перепрошую, це не буде шляхом зради національних і економічних інтересів якимось гарячковим психопатичним галопом.
- Пане Філіндаш, яке Ваше бачення самого процесу висування і затвердження міністрів від антикризової коаліції на вакантні посади?
Зокрема, сьогодні від пана Кушнарьова прозвучала думка, що кандидатури на ці посади може запропонувати і Президент Ющенко.
Євген Філіндаш: Безумовно, що Президент може пропонувати кандидатури, але чи приймати їх, чи ні, то це вже буде залежати від коаліції, від парламентської більшості, яка здійснює призначення зараз міністрів.
Я не виключаю варіанту, як я вже сказав, за яким “НУ” чи частина її, чи в якомусь іншому форматі знову захоче залишитися чи всіма міністрами, чи якимись іншими. Але тоді все ж таки доведеться приймати рішення про входження до коаліції і поділ відповідальності.
Якщо входження в коаліцію не буде (зараз до цього скоріш всього йде, на мій погляд), то тоді антикризова коаліція прийме рішення про висунення своїх кандидатів. Це рішення, я переконаний, буде прийняте досить швидко і без особливого великого розбрату.
Рада коаліції, як дійсно пан Сухий сказав, визначиться, рекомендує, а потім парламентська більшість, тобто та ж коаліція, проголосує за посади конкретних людей на міністрів. Це рішення буде прийняте і це буде правильне, тому що коаліція повинна нести відповідальність за діяльність уряду, і люди повинні бачити цю діяльність, оцінювати позитивно чи негативно.
- Пане Філіндаш, чи є у Вас якесь бачення нових кандидатур на звільнені міністерські крісла? Кого можна очікувати АН цих посадах?
Євген Філіндаш: Безумовно, що таке бачення є. Але, я думаю, що потрібно чесно сказати, що зараз навряд чи чи я, я думаю, навряд чи чи мій колега буде озвучувати якісь конкретні прізвища, тому що, по-перше, не вирішено остаточно, чи йдуть міністри, чи вони не йдуть. На даний момент вони залишаються ще міністрами. Тому посади ще не звільнені, некоректно обговорювати якісь конкретні прізвища, на мій погляд.
І по-друге, тому, що рішення буде прийнято коаліцією колективно, після обговорення. Я не можу зараз озвучувати якісь конкретні прізвища, хоча, безумовно, в мене є думка з цього приводу, і я її буду висловлювати при обговоренні цих питань.
Ярослав Сухий: Я солідарний з моїм колегою – конкретні прізвища ні я, ні ніхто з нашої коаліції називати не буде. Не тому, що це якась військова таємниця, ми просто на цю тему не спілкувалися і не розмовляли. Хоча це не означає, що у нас немає гідної заміни цим 4 міністрам. До речі, це не обов’язково будуть люди з числа нині діючих народних депутатів, це можуть бути люди з числа активу, чи з числа просто нормальних професіоналів, менеджерів, яких, на превеликий жаль, після помаранчевого вуличного заколоту викинули на вулицю.
- Це Ви Помаранчеву революцію 2004 року називаєте “вуличний заколотом”?
Ярослав Сухий: Я маю на увазі, що те, що ви називаєте “революцією”, то я це називаю “вуличним заколотом”. Це не революція, яка не змінила життя народу на краще, принесла тільки розчарування і розруху в головах людей і в економіці.
