Термін самоактуалізація вперше запропонував відомий американський психолог Абрахам Маслоу. Він визначив самоактуалізацію як бажання людини стати тим, ким вона може стати, прагнення повністю реалізувати свої таланти, здібності та можливості, досягти вершини свого потенціалу.
Вчені вважають, що потреба в самоактуалізації властива кожній людині від природи. Але досягають самоактуалізації менше 1% населення. Чому? Насамперед тому, що усвідомлюємо ми цю потребу лише тоді, коли задоволені наші нижчі, так звані базові потреби. Фізіологічні – у їжі, воді, сні, у безпеці, у почутті приналежності, в повазі. Крім того, багато хто просто не знає свого потенціалу, сумнівається у здібностях. Прагнення до самореалізації часом пригнічує оточення, норми і стереотипи суспільства. Скажімо, протягом століть суспільство не сприймало жінку як митця, вченого, політика. І навіть в наш час представницям „другої статі” значно важче реалізувати себе в цих сферах. Ще одна перешкода на шляху до самоактуалізації – потреба в безпеці. Адже особисте зростання потребує постійної готовності до ризику, змін, помилок, відкритості до нових ідей і досвіду. А це зовсім не сприяє відчуттю захищеності.
Але натомість людям, які самоактуалізуються, пртитаманні такі важливі якості, як зрілість почуттів і емоцій, креативність і здатність концентруватися на проблемі, незалежність у поглядах і оцінках, вміння протистояти соціальному тиску, впевненість у собі і ще ціла купа надзвичайно позитивних рис. Особливо вирізняє самоактуалізованих людей усвідомлення свого покликання, відданість своїй справі. Психологи наголошують, що самоактуалізацію слід розуміти не як кінцевий результат, а як процес. Це – постійний пошук і постійна праця над собою.
Як свідчить досвід, люди, що самоактуалізуються, досягають значно більших успіхів у професійній діяльності, ніж усі інші „прості смертні”. Тому проблема самоактуалізації є такою важливою для молоді, яка тільки обирає свій шлях. Але потреба в самоактуалізації зовсім не обмежується професійною орієнтацією. Абрахам Маслоу писав: „Якщо ви навмисне збираєтеся стати менш значною особистістю, ніж це дозволяють ваші здібності, я попереджаю, ви будете глибоко нещасливі все своє життя”.
І наостанок – ще один суттєвий момент. Самоактуалізація – зовсім не привілей людей мистецтва чи науки. Знайти себе, реалізувати свій потенціал можна в будь-якій царині. Адже в доброму борщі творчості значно більше, ніж у поганій поезії.
Вчені вважають, що потреба в самоактуалізації властива кожній людині від природи. Але досягають самоактуалізації менше 1% населення. Чому? Насамперед тому, що усвідомлюємо ми цю потребу лише тоді, коли задоволені наші нижчі, так звані базові потреби. Фізіологічні – у їжі, воді, сні, у безпеці, у почутті приналежності, в повазі. Крім того, багато хто просто не знає свого потенціалу, сумнівається у здібностях. Прагнення до самореалізації часом пригнічує оточення, норми і стереотипи суспільства. Скажімо, протягом століть суспільство не сприймало жінку як митця, вченого, політика. І навіть в наш час представницям „другої статі” значно важче реалізувати себе в цих сферах. Ще одна перешкода на шляху до самоактуалізації – потреба в безпеці. Адже особисте зростання потребує постійної готовності до ризику, змін, помилок, відкритості до нових ідей і досвіду. А це зовсім не сприяє відчуттю захищеності.
Але натомість людям, які самоактуалізуються, пртитаманні такі важливі якості, як зрілість почуттів і емоцій, креативність і здатність концентруватися на проблемі, незалежність у поглядах і оцінках, вміння протистояти соціальному тиску, впевненість у собі і ще ціла купа надзвичайно позитивних рис. Особливо вирізняє самоактуалізованих людей усвідомлення свого покликання, відданість своїй справі. Психологи наголошують, що самоактуалізацію слід розуміти не як кінцевий результат, а як процес. Це – постійний пошук і постійна праця над собою.
Як свідчить досвід, люди, що самоактуалізуються, досягають значно більших успіхів у професійній діяльності, ніж усі інші „прості смертні”. Тому проблема самоактуалізації є такою важливою для молоді, яка тільки обирає свій шлях. Але потреба в самоактуалізації зовсім не обмежується професійною орієнтацією. Абрахам Маслоу писав: „Якщо ви навмисне збираєтеся стати менш значною особистістю, ніж це дозволяють ваші здібності, я попереджаю, ви будете глибоко нещасливі все своє життя”.
І наостанок – ще один суттєвий момент. Самоактуалізація – зовсім не привілей людей мистецтва чи науки. Знайти себе, реалізувати свій потенціал можна в будь-якій царині. Адже в доброму борщі творчості значно більше, ніж у поганій поезії.