Стівен Пайфер: Україна має пережити перехід на нові ціни на газ і стати більш політично незалежною від Росії.

– Спираючись на те, що я побачив, можна очікувати, що у 2007 році Україна мусить платити десь 100-135 доларів США за тисячу кубічних метрів газу, що є більше за 95 доларів за тисячу кубів, за які Україна імпортує газ у 2006 році. Що мене вразило, коли я був в Києві у вересні, так це розмови з людьми і в уряді, і в промисловості. Ніхто не бачив у цьому величезної проблеми. Здавалося, що вони розуміють невідворотність зростання ціни і те, що це не має бути таким уже страшним ударом по українській економіці. І що я почув насправді з багатьох джерел – українська велика індустрія вже розуміє, що ціни на енергію зростають, вірогідно, врешті до цін світового ринку.

І як наслідок, великій бізнес тепер вирішив інвестувати в енерго-зберігаючі технології, що вони не могли зробити чотири-пять років тому, бо газ був дешевий і не було економічно доцільно це робити. Так що таке рішення вони ухвалюють нині.

Як казало мені чимало людей, Україні потрібні два-три роки для здійснення цього переходу на нові енергозберігаючі технології. Тоді вони будуть у змозі пристосуватися до нової ціни. Без сумніву, це не буде безболісним, але я був здивований у вересні, що чимало людей говорили про те, як Україна впорається з вищою ціною на газ, чого не було ще вісім-десять місяців тому.

– Прем‘єр-міністр Янукович сказав, що Україна мусить бути готова до навіть ще болючішого підвищення ціни на газ після 2007 року.

– Україна врешті-решт мусить бути готова платити світові ринкові ціни за енергію. Було б справедливо очікувати, що для України, що буде певний перехідний період. Так само як для Росії, коли вона вела переговори з ЄС про вступ до Світової Організації Торгівлі. Тоді домовилися з Брюсселем про п‘ятирічний перехідний період для підняття цін на енергію в самій Росії.

Це має сенс з двох точок зору – з економічної, але також з точки зору енергетичної безпеки, якщо Україна планує врешті-решт платити за світовими цінами та внаслідок - починати пристосовуватися до цього. Тому що після того, як Україна платитиме за світовими цінами і це зменшить політичний вплив Росії на Україну. Якщо Україна має якісь особливі умови, завжди буде існувати спокуса з боку Росії використати це питання.

– Президент Ющенко недавно вказував на необхідність повернення України до переговорів щодо формування міжнародного консорціуму, за участі й Росії, для керування транзитною газотранспортною системою його країни. Ви вважаєте, що Україна може гарантувати енергетичну безпеку без передачі контролю над її ГТС у руки Росії?

– Про міжнародний консорціум. Минуло вже п‘ять-шість років з того часу, коли я працював в американському уряді і ми тоді були дуже зацікавлені в ньому. Оскільки ми бачили у цьому можливість керувати газотранспортною системою у напрямку, взаємовигідному і для Україні, і для виробників та відправників в Росії та для споживачів. Я думаю, що ідея консорціуму ще має якийсь сенс. Але дуже важливо, щоб Україна чітко бачила, яким чином цей консорціум буде виглядати. Україна має пам‘ятати, що там буде збіг інтересів між виробниками і відправниками з Росії і споживачами із Західної Європи. А ця єдність інтересів є, коли відправник і споживач намагаються зменшити вартість транзиту. Такий збіг інтересів може бути на шкоду України. Тому Україна має пересвідчитися, що консорціум запланований таким чином, щоб її інтереси не постраждали.