За його словами, перші українці прибули до Португалії в середині 90-х років, це були представники трудової інтелігенції. Нині в цій країні працюють українські будівельники і музиканти, викладачі й художники. Як дбають про них португальські власті?
-Уряд Португалії досить багато робить для того, щоб якомога швидше включити до нормального життя особливо тих іммігрантів, і більшість з них є українцями, хто має поки що нелегальний статус. Уряд Португалії робить це через високий комісаріат з питань національних меншин і іммігрантів. Якщо, наприклад, Асоціація українців у Португалії, Асоціація “Собор” чи будь-яке інше громадське об”єднання українців запропонує програму, то в разі її схвалення, цей високий комісаріат готовий надати бюджетні кошти на виконання цих проектів української громади. Є проекти громадянського суспільства, церкви. Наприклад, з урахуванням того, що між Україною і Португалією відсутня угода про визнання дипломів і наукових ступенів, фундація Гулбенкян, а також служба єзуїтська для біженців протягом 2002-2006 років реалізувала проект, завдяки якому, наприклад, 105 іммігрантів, 56 з яких українці, перестали працювати на будівельних майданчиках і повернулися до своїх професій.
-З якими проблемами приходять українці до посольстваУкраїни в Португалії?
-Як правило, поки наші українці мають роботу, ніяких проблем не виникає. Тих, хто працює, цікавить, безумовно, майбутня угода про соціальний захист, яку зараз обидва уряди – португальський і український закінчують і в грудні цього року має відбутися остаточний раунд переговорів щодо закінчення роботи над проектом цієї важливої угоди. Тому що тих, хто працює і відраховує соціальні внески в португальську казну, цікавить питання пенсії, зарахування трудового стажу, коли в майбутньому вони планують повернутися до України. Безумовно, питання виникають тоді, коли, не дай Бог, людина стає інвалідом або взагалі гине. Тоді це складне питання, але в цьому випадку наші консульські співробітники надають максимальну допомогу родині загиблих чи тим, хто став інвалідом. Для нас немає значення, чи громадянин України перебуває тут легально, або ні.
-Чи існують у Португалії українські школи?
-Більшість дітей українських іммігрантів вчаться у португальських муніципальних школах, така освіта для них безкоштовна. Вони також мають можливість відвідувати суботні і недільні українські школи. Я знаю, що такі школи існують, і не тільки в Ліссабоні. У Ліссабоні існує школа “Дивосвіт”, яка за останні два роки збільшила кількість учнів з 17 до 150 у цьому році. Ці школи користуються великою популярністю, тому що імміграція активна, вона цікавиться життям в Україні – і культурним, і політичним, і люди в більшості своїй планують не тільки під час відпусток відвідувати Україну, але й повернутися туди. Тому вони зацікавлені в тому, щоб діти не забували рідну мову, вчилися по програмах, які ці недільні школи беруть на сайті Міністерства освіти й науки України. Ми, посольство, максимально намагаємось допомагати навчальною літературою, передаємо книжки, постійно відвідуємо ці школи, надаємо максимальне їм сприяння.
-Пане Посол, чому, на вашу думку, у Португалії приязно ставляться до українців?
-Історичний досвід португальців, в яких найбільші заморські колонії існували найдовше, привчив до того, що треба з іншими народами співіснувати. І як мудра стара нація, вони бачать, що українська громада в Португалії позитивно відрізняється від інших, традиційних громад. За кількістю українська громада друга після бразильської. І що відрізняє українців – це високий освітній рівень, як мінімум середню освіту мають українці. Друге – це працелюбність, неконфліктність. Ми християни, як і португальці, і в цьому ми збігаємось. Діти українські досить швидко вчать португальську мову, і навіть батькам допомагають у різних справах після того, як вивчили мову. Все це протягом останніх десяти років сприяло тому, що українці дуже добре сприймаються в португальському суспільстві. І саме це спонукало Португалію одну з найперших, якщо не єдину країну, яка заключила з Україною угоду про тимчасову міграцію.
-Уряд Португалії досить багато робить для того, щоб якомога швидше включити до нормального життя особливо тих іммігрантів, і більшість з них є українцями, хто має поки що нелегальний статус. Уряд Португалії робить це через високий комісаріат з питань національних меншин і іммігрантів. Якщо, наприклад, Асоціація українців у Португалії, Асоціація “Собор” чи будь-яке інше громадське об”єднання українців запропонує програму, то в разі її схвалення, цей високий комісаріат готовий надати бюджетні кошти на виконання цих проектів української громади. Є проекти громадянського суспільства, церкви. Наприклад, з урахуванням того, що між Україною і Португалією відсутня угода про визнання дипломів і наукових ступенів, фундація Гулбенкян, а також служба єзуїтська для біженців протягом 2002-2006 років реалізувала проект, завдяки якому, наприклад, 105 іммігрантів, 56 з яких українці, перестали працювати на будівельних майданчиках і повернулися до своїх професій.
-З якими проблемами приходять українці до посольстваУкраїни в Португалії?
-Як правило, поки наші українці мають роботу, ніяких проблем не виникає. Тих, хто працює, цікавить, безумовно, майбутня угода про соціальний захист, яку зараз обидва уряди – португальський і український закінчують і в грудні цього року має відбутися остаточний раунд переговорів щодо закінчення роботи над проектом цієї важливої угоди. Тому що тих, хто працює і відраховує соціальні внески в португальську казну, цікавить питання пенсії, зарахування трудового стажу, коли в майбутньому вони планують повернутися до України. Безумовно, питання виникають тоді, коли, не дай Бог, людина стає інвалідом або взагалі гине. Тоді це складне питання, але в цьому випадку наші консульські співробітники надають максимальну допомогу родині загиблих чи тим, хто став інвалідом. Для нас немає значення, чи громадянин України перебуває тут легально, або ні.
-Чи існують у Португалії українські школи?
-Більшість дітей українських іммігрантів вчаться у португальських муніципальних школах, така освіта для них безкоштовна. Вони також мають можливість відвідувати суботні і недільні українські школи. Я знаю, що такі школи існують, і не тільки в Ліссабоні. У Ліссабоні існує школа “Дивосвіт”, яка за останні два роки збільшила кількість учнів з 17 до 150 у цьому році. Ці школи користуються великою популярністю, тому що імміграція активна, вона цікавиться життям в Україні – і культурним, і політичним, і люди в більшості своїй планують не тільки під час відпусток відвідувати Україну, але й повернутися туди. Тому вони зацікавлені в тому, щоб діти не забували рідну мову, вчилися по програмах, які ці недільні школи беруть на сайті Міністерства освіти й науки України. Ми, посольство, максимально намагаємось допомагати навчальною літературою, передаємо книжки, постійно відвідуємо ці школи, надаємо максимальне їм сприяння.
-Пане Посол, чому, на вашу думку, у Португалії приязно ставляться до українців?
-Історичний досвід португальців, в яких найбільші заморські колонії існували найдовше, привчив до того, що треба з іншими народами співіснувати. І як мудра стара нація, вони бачать, що українська громада в Португалії позитивно відрізняється від інших, традиційних громад. За кількістю українська громада друга після бразильської. І що відрізняє українців – це високий освітній рівень, як мінімум середню освіту мають українці. Друге – це працелюбність, неконфліктність. Ми християни, як і португальці, і в цьому ми збігаємось. Діти українські досить швидко вчать португальську мову, і навіть батькам допомагають у різних справах після того, як вивчили мову. Все це протягом останніх десяти років сприяло тому, що українці дуже добре сприймаються в португальському суспільстві. І саме це спонукало Португалію одну з найперших, якщо не єдину країну, яка заключила з Україною угоду про тимчасову міграцію.