
З цим погоджується науковець Центру досліджень європейської політики Сержіо Каррера:
“Я думаю, що з доповіді, яку оприлюднила Єврокомісія в жовтні цього року, ми можемо ясно побачити позитивний вплив грошових переказів на країни походження. Це визнає Єврокомісія. Важливо встановити рамки, за якими перевіряти, як впливають ці гроші на розвиток країн, звідки походять працівники-мігранти”,– сказав дослідник в інтерв''ю Радіо Свобода.
На його переконання, трудова діяльність мігрантів допомагає розвитку країн їхнього походження, але й також і самим країнам Євросоюзу, які дедалі більше обговорюють взаємозв''язок між міграцією і розвитком.
Найбільше грошей з Європи – більше мільярда євро – було переказано з Марокко, за ним іде Колумбія та Еквадор. Світовий банк вважає, що офіційно реєструється тільки половина всіх переказів, у цьому разі мігранти-працівники в країнах ЄС відправили до своїх країн принаймні 19 мільярдів євро. Які збитки можуть завдати такі неофіційні канали передачі грошей? Експерт Каррера не вважає, що саме існування таких каналів є фактом негативним.
“Безсумнівним є те, що такі країни, як Україна виграють від переказів, відправлених працюючими в державах Євросоюзу. Це, на мій погляд, означає, що сам Євросоюз повинен заохочувати легальні, безпечні канали зі встановленою законом платою за послуги. Ці канали слід захистити від втручання держав ЄС. Тож Євросоюз потребує, аби політика щодо таких переказів була пріоритетною, щоб канали передачі грошей і далі існували для таких країн, як Україна”,– пропонує європейський дослідник.