Доступність посилання

ТОП новини

Українці та поляки по-різному відзначають українське національне піднесення в Галичині і Львові 1918-19 років. Чи сьогодні можлива одна оцінка спільної історії?


Єва Поштар Варшава, 2 листопада 2006 (RadioSvoboda.ua) — Коли сходяться українські й польські історики, часто вони не можуть порозумітися. І проблема тут не в мові, а в оцінці історичних фактів. Подіями, які ще часто викликають пристрасті з обох боків, є українсько-польські бої в Галичині і Львові 1918-19 років. Чи сьогодні вщухли емоції і можлива об’єктивна оцінка національного піднесення українців і поляків?

Перемишль, пам’ятник подіям листопаду 1918-го року.
Першого листопада 1918-го українці у Львові проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Місцеві поляки схопились за зброю. Вони сприйняли український національний зрив за державний переворот, спрямований проти Польщі.

Таку оцінку українських національних прагнень десятиліттями підтримували польські історики. У наш час, особливо після Помаранчевої революції в Україні, історичні пристрасті менш різкі.

Чи категоричні оцінки сьогодні проходять перевірку? Про це ми запитали віце-президента Південно-східного наукового інституту в Перемишлі, доктора Олександра Колянчука.

- Чи сьогодні можлива об’єктивна, виважена оцінка історії українсько-польських змагань за Львів у 1918 році? Чи могло б із обох боків державного кордону дійти до зближення історичної думки про українське і польське національне піднесення 1918 року?

- Практично в деяких колах це відбувається. Події 1918 року – це так чи інакше один патріотизм, польський і український, що був на одному рівні розвитку. В такому значенні, що українці Галичини, що поляки, які там жили, вважали, що це місто повинно належати незалежній чи то польській, чи то українській державі. Конфлікт був, а інша форма його розв’язки тоді не була можлива. Тут ішлось не лише про Львів. У Перемишлі 1 листопада 1918 року також функціонувала українська адміністрація.

- Чи можлива зміна історичної свідомості широкого кола українців і поляків?

- Порозуміння можливе, тільки треба встановити принцип. Про Перемишль можна сказати: це місто польське і українське. Так само про Львів. Треба почати від інтелектуалів, від науковців, шкільного виховання. Потрібне бажання з одного і іншого боку.

- Першого листопада в Польщі релігійне свято Всіх Святих. За традицією тоді ставлять свічку померлим. Як цього року в Перемишлі відзначили пам’ять про учасників подій 1918 року?

- Я відвідав кілька десятків могил членів Української Національної Ради: Кормоша, Демчука, Жовніра, Дмоховського. Вони володіли Перемишлем і Перемишльською землею протягом тих кільканадцяти днів 1918 року. Частина поляків також ставить там свічки.

- У прикордонному Перемишлі часом давалися взнаки давні історичні конфлікти, коріння яких іще в 1918 році. Яка там зараз ситуація? Чим зараз живе місцева українська громада?

- У суботу - врочистість із нагоди 95-ї річниці функціонування школи імені Маркіяна Шашкевича. Запрошено гостей із управління освіти, представників влади міста, мера. Тут ситуація нормалізується. Добре, що Польща в Європі, там обов’язкові інші принципи ставлення до національних меншин.
XS
SM
MD
LG