Однак цьогорічні економічні показники у США доволі позитивні: рівень безробіття найнижчий за останні п´ять років, заробітня платня зростає швидше від рівня інфляції, індекс промислового виробництва сягнув рекордного рівня і лише за останні два роки в Америці було створено 4 мільйони нових робочих місць.
І все ж лише трохи більше як третина американців схвалює діяльність Джорджа Буша на посаді Президента, а переважна більшість прагне змін та готова проголосувати за демократів на виборах у вівторок.
Причина цього, як свідчать опитування громадської думки, широке суспільне невдоволення американською військовою присутністю в Іраку. Для деяких виборців це невдоволення пов´язане зі значними фінансовими витратами на воєнну кампанію. Інші виборці, багато з яких підтримували воєнне вторгнення в Ірак задля скинення Саддама Гусейна, вважають, що США не зможуть зробити нічого більшого для Іраку. Вони занепокоєні посиленням міжрелігійних сутичок та можливим початком громадянської війни і вважають, що тепер іракці повинні самі вирішувати свою долю, вже без допомоги Америки.
Про це говорить Боб Річардс, зі штату Нью-Йорк: “Я був за війну. Але тепер я проти. Рішення піти туди не було помилкою. Але, як тільки ми схопили Саддама Гусейна, його треба було вбити, а потім залишити країну”.
Все ж деякі виборці ще погоджуються з Президентом, який в останніх виступах наголошує, що американські війська не можуть залишити Ірак, поки не виконають свою місію. Інакше, на думку частини виборців, це буде виглядати як поразка.
Про це говорить і Гюстен Філіпс, зі штату Колорадо: ”Я не думаю, що нам треба говорити про виведення військ звідти, поки ми не виконаємо своє завдання”.
І все ж навіть деякі прихильники Джорджа Буша визнають, що необхідно розпочати виведення американських військ. Для багатьох із них ціна життя американських громадян вища за будь-які інші політичні цілі.
Так вважає, наприклад, Дот Келлі, зі штату Алабама:” Я безперечно підтримую Президента Буша, але вважаю, час повернути наші війська додому. Мій чоловік вилітав до В´єтнаму і я пам’ятаю, як я тоді була налякана за себе і за своїх маленьких дітей. Я не хочу, щоб ці молоді дружини відчували щось схоже. Тому я хочу, щоб наші молоді хлопці повертались. Я думаю, надійшов час”.
Усе ж, як зазначають експерти, навіть, якщо демократам вдасться отримати контроль над двома Палатами Конгресу США, вони навряд чи зможуть домогтись швидких змін. Білий Дім і надалі визначатиме зовнішньополітичну стратегію, а тому вони прогнозують збереження американської військової присутності в Іраку принаймні до кінця 2008 року.