Святкування 7 листопада на державному рівні повернув президент Білорусі Аляксандар Лукашенка у 1995 році. Тоді ж він ініціював повернення прапора та гербу БРСР у модифікованому вигляді, як державної символіки Республіки Білорусь. Його рішення вітали перш за все ветерани та люди з комуністичними поглядами. Цього року пан Лукашенка вітав своїх громадян з Днем Жовтневої революції, яка за його словами, “вперше створила реальні можливості для формування в Білорусі власної державності”. “Великий Жовтень покликав до життя творчий потенціал простого народу”,– заявив при цьому пан Лукашенка.
Білоруській письменник Вінцесь Мудров говорить про те, чому в Білорусі досі офіційно святкують головне свято неіснуючої держави – СРСР:
“Чому в нас залишилося свято Жовтневої революції? Тому що білоруси – духовно найбідніший народ у Європі. Майже все рідне, національне за радянського часу було помордоване. Жорна сталінських репресій понищили інтелігенцію та тих, кого називали куркулями – білоруське селянство. Ну і хто залишився? Залишився радянський народ – соціум без історії, без ідеалів, без національної пам’яті”.
За словами письменника Вінцеся Мудрова з міста Полоцька, в білоруському суспільстві все ще дуже сильна ностальгія за радянськими часами, перш за все – за ілюзією матеріального добробуту тих часів. Але теперішні святкування 7 листопада – це скоріше пародія на те, що було в 70—80 роках минулого століття, вважає пан Мудров.
“У нашому місті демонстрацій трудящих немає. “Нехай живе!”– ніхто не горлає, тостів за керманича ніхто не промовляє... Попросту люди п’ють горілку з нагоди ще одного дня відпочинку. А найактивніші комуністи, які обіцяли нам світле майбутнє, ідуть з квітами до пам’ятників керманича. А молодь – вона навіть не знає, хто такий Ленін...Так що свято 7 листопада не має майбутнього. Як там у Шевченка: “діла добрих обновляються, діла злих загинуть”,– сказав білоруський письменник Вінцесь Мудров з міста Полоцька.
Всі пам’ятники Леніну та іншим лідерам революції в Білорусі залишилися, вінки та поодинокі квіти біля них з’являються лише 7 листопада.
Білоруській письменник Вінцесь Мудров говорить про те, чому в Білорусі досі офіційно святкують головне свято неіснуючої держави – СРСР:
“Чому в нас залишилося свято Жовтневої революції? Тому що білоруси – духовно найбідніший народ у Європі. Майже все рідне, національне за радянського часу було помордоване. Жорна сталінських репресій понищили інтелігенцію та тих, кого називали куркулями – білоруське селянство. Ну і хто залишився? Залишився радянський народ – соціум без історії, без ідеалів, без національної пам’яті”.
За словами письменника Вінцеся Мудрова з міста Полоцька, в білоруському суспільстві все ще дуже сильна ностальгія за радянськими часами, перш за все – за ілюзією матеріального добробуту тих часів. Але теперішні святкування 7 листопада – це скоріше пародія на те, що було в 70—80 роках минулого століття, вважає пан Мудров.
“У нашому місті демонстрацій трудящих немає. “Нехай живе!”– ніхто не горлає, тостів за керманича ніхто не промовляє... Попросту люди п’ють горілку з нагоди ще одного дня відпочинку. А найактивніші комуністи, які обіцяли нам світле майбутнє, ідуть з квітами до пам’ятників керманича. А молодь – вона навіть не знає, хто такий Ленін...Так що свято 7 листопада не має майбутнього. Як там у Шевченка: “діла добрих обновляються, діла злих загинуть”,– сказав білоруський письменник Вінцесь Мудров з міста Полоцька.
Всі пам’ятники Леніну та іншим лідерам революції в Білорусі залишилися, вінки та поодинокі квіти біля них з’являються лише 7 листопада.