Доступність посилання

ТОП новини

9 листопада – день української писемності. Інтерв’ю з ієромонахом Рафаїлом Торконяком - перекладачем Острозької Біблії на українську мову.


Валентина Одарченко Рівне, 9 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Сьогодні – день української писемності. До цієї дати з особливим трепетом ставляться в Національному університеті «Острозька академія», де закладалися ази української риторики та була створена Острозька Біблія. Почесним гостем і водночас викладачем академії є легендарна людина – отець Рафаїл Торконяк, перекладач церковнослов’янського тексту Острозької Біблії українською мовою.

Рафаїл Торконяк
Рафаїл Торконяк розпочав роботу над перекладом 30 років тому, мешкаючи в Англії. Тоді отець Рафаїл навіть не смів мріяти про перебування на батьківщині Острозької Біблії. Нині він, викладач університету «Острозька академія», тримає в руках фоліант, який, вийшовши у світ з нагоди 425-річчя книги, сам став раритетом:

- Богу дякувати, праця завершена, і я тішуся, що можу подарувати своєму народові крихітку його гордості назад. Під час роботи над перекладом Острозької Біблії у мене зростало почуття подиву – від того, яку фахову роботу було зроблено у 1580-х роках… Дехто, коли я починав працювати над нею, вважав, що я знайду її недоліки і покажу їх. Але вийшло навпаки – я показав, яка велика наукова праця була здійснена у 16 столітті.

- А що ви в історичному плані для себе відкрили?

- Найважливіше - що вони не брали будь-якого тексту, а шукали оригінальну, яку вони дістали з Москви. Однак згодом з’ясувалося, що той зразок був невірний. Князь Острозький був розчарований і навіть уже відмовився від ідеї друкувати Біблію. Але таки вирішили друкувати, й вишукували у всьому слов’янському і неслов’янському світі основні документи…У пошуках за ними побували в Царгороді і Римі. Це свідчить про те, скільки праці було вкладено й наскільки по-науковому вони вчинили…

Сама робота над перекладом розпочалася з прагнення патріарха греко-католицької церкви Йосипа Сліпого мати наш переклад нашої церковнослов’янської Біблії. Але перш ніж взятися за роботу над текстом, отець Рафаїл хотів дізнатися, наскільки він вартісний, чи, можливо, потрібно перейти до перекладу одразу з грецького тексту. Однак робота з оригіналами переконала: маємо створений в Острозі досконалий найповніший переклад Книги Книг. Щодо імен тих, хто над ним працював:

- Списків немає, однак переважно це були члени тодішньої Острозької академії. Ми знаємо, що ректором тоді був Герасим Смотрицький. І професори та спудеї, котрі навчалися в Острозі…

- Скільки Біблій було надруковано і зберігається нині?

- Було їх тисяча – півтори, а лишилося в цілому світі близько п’ятисот…

- Закінчивши таку титанічну працю, ви не збираєтеся продовжити цей напрямок роботи?

- Оскільки в ході роботи з’ясувалося, що Єлисаветівське видання – це фактично зросійщена й перероблена Острозька Біблія, я взявся виготовити наукове видання Єлисаветівського тексту, щоб показати, звідки вони брали зразок¸ що і як змінювали, і хочу надрукувати той текст так, щоб було видно, як вони перетворювали Острозьку Біблію на свою…

- Острозька академія відзначає 430-річчя університету і 425-річчя Біблії…

- Я дуже радо беру участь у таких заходах, бо треба показувати народові, які великі скарби ми маємо і не повинні ховатися за чужими плечима…

Частина заходів з цієї нагоди вже реалізована в Острозькій академії. Однак черговим стрибком до активізації науки й освіти в регіоні та державі стане відкриття віртуальної бібліотеки в Острозі. Минулого вівторка Президент України обіцяв за кілька тижнів прибути до Острога і таки власноруч перерізати стрічку бібліотеки, попередньо віддавши шану українському скарбові – Острозькій Біблії.
XS
SM
MD
LG