Доступність посилання

ТОП новини

50-ліття організованого українського життя в Польщі.


Єва Поштар Варшава, 10 листопад 2006 (RadioSvoboda.Ua) – У суботу, 11 листопада Українська національна меншість в Польщі врочисто відзначає півстоліття своєї суспільно- громадської організованої діяльності.

50 років тому, на хвилі "хрущовської політичної відлиги" комуністична влада Народної Польщі дозволила українцям легалізувати деякі форми культурної та релігійної діяльності.

Раніше були репресії, депортації - як відповідь влади на діяльність у 40 - вих роках на сході Польщі Української повстанської армії. Щойно у 1956 році Народна Польща лібералізувала своє ставлення до української національної меншості. Було дозволено створити Українське суспільно-культурне товариство, почали видавати український тижневик "Наше Cлово". Поділитися своїми спогадами про ці історичні події ми попросили учасницю конгресу українців в 1956 році, вчительку української мови, Ольгу Щербу.

“З''їзд був дуже активний- люди кричали, сварилися. Кричали, що хочуть вчити дітей рідної мови. Були представники держави, міністерства внутрішніх справ. Я думала, що зараз будуть арештовувати”.

Історики вказують, що головною метою польських українців у 1956 році було визнання національної тотожності, а також бодай негласне, але сприяння ідеї української незалежності. Польські українці пишаються своїм художнім самодіяльним рухом, школами, видавництвами, культурними заходами, контактами з Україною та світовою українською діаспорою. Нині, особливо від часу здобуття незалежності України, ситуація польських українців змінилася: до Польщі прибуло багато громадян України. Найбільше їх у східних регіонах Польщі. Українські місцеві активісти сподівалися, що це явище допоможе їм в громадському житті. Ми простежили, як виглядає ситуація у двох містах на сході Польщі. Скажімо, в Любліні, у вищих школах навчаються сотні студентів з України. Чи прибуття до цього міста численної групи співвітчизників з протилежного боку кордону вплинуло на українське національно - культурне життя? – Про це ми запитали професора люблінського університету Михайла Лесіва.

“Якщо йдеться про культурну діяльність новоприбулих з України принаймні у нас в Любліні - ми того не бачимо. Очевидно, збільшується кількість людей, які приходять до тієї, чи іншої церкви. Але щоб було культурне поповнення - радше ні”.

Натомість у Перемишлі, іншому місті українсько - польського прикордоння - свої проблеми. Про них для Радіо Свобода розповіла голова ланки Об''єднання українців у Польщі, вчителька української школи Марія Туцька.

“В Перемишлі є велика хвиля людей, що приїхали сюди з України на постійне проживання, або це є мішані подружжя, сезонні працівники. Через школу пройшло дуже багато їхніх дітей. Часто буває, що ці діти, ознайомившись із польською мовою, з польським середовищем, відходять з української школи, відходять від нашого середовища. Часто батьки - поляки не бажають, щоб їхня дитина продовжувала навчання в українській школі”.

Українці, які впродовж поколінь живуть в Польщі, своїм досягненням за 50 років вважають те, що зберегли національну тотожність, і зараз, маючи за собою українську державу, мають шанс розвивається далі.
XS
SM
MD
LG