Заворушення в сербських тюрмах розпочалися ще влітку. В’язні вимагали поліпшення умов та амністії. На їхню думку, умови життя у в’язницях не відповідають ані сербським, ані, тим паче, європейським стандартам.
Влада тоді пообіцяла, що закон про амністію ухвалять за скороченою процедурою. Законопроект передбачає скоротити термін на 25 відсотків усім, крім тих, що засуджені до 40 років ув’язнення.
Хто ухвалюватиме закон?
Та тим часом призначені парламентські вибори, а парламент фактично розпущений. Фактично — тому, що формального рішення про розпуск парламенту не було. Після проголошення нової конституції спікер просто подякував депутатам за співробітництво, побажав їм успіхів та закрив сесію, а президент через кілька годин призначив вибори на 21 січня.
Через процедурні недомовленості деякі політичні діячі та юристи кажуть, що парламент має право ухвалювати закони доти, доки не буде обраний новий склад. Спікер Предраґ Маркович у зв’язку з цим у понеділок провів наради з лідерами парламентських фракцій. Деякі з них погодилися взяти участь в надзвичайній сесії, на котрій обговорювали б закон про амністію.
Інші ж кажуть, що немає потреби поспішати. Про це говорив, наприклад, Міолюб Албіянич, голова фракції партії «Ґ17 Плюс», котра донедавна перебувала в складі владної коаліції: «Цей закон може опинитися на порядку денному нового скликання, а до того часу можна почекати. Держава має багато важливіших та пріоритетніших справ, і тому це питання можна відкласти на кілька місяців».
Влада «не бачить» непорядків, але хоче їх позбутися
У сербських в’язницях загалом є 17 тисяч осіб. Страйком охоплені найбільші тюрми, котрi знаходяться в мiстах Пожаревац, Сремська Митровиця, Нiш та iнших. У зверненнях до ЗМІ в’язні стверджують, що вони страйкують голодом та відмовляються від виконання будь-яких обов’язків.
А представники уряду заявляють, що жодних непорядків немає. Проте влада хотіла б урегулювати справу якнайшвидше, оскільки заворушення в тюрмах могли б негативно впливати на рейтинг партій владної коаліції.
Влада тоді пообіцяла, що закон про амністію ухвалять за скороченою процедурою. Законопроект передбачає скоротити термін на 25 відсотків усім, крім тих, що засуджені до 40 років ув’язнення.
Хто ухвалюватиме закон?
Та тим часом призначені парламентські вибори, а парламент фактично розпущений. Фактично — тому, що формального рішення про розпуск парламенту не було. Після проголошення нової конституції спікер просто подякував депутатам за співробітництво, побажав їм успіхів та закрив сесію, а президент через кілька годин призначив вибори на 21 січня.
Через процедурні недомовленості деякі політичні діячі та юристи кажуть, що парламент має право ухвалювати закони доти, доки не буде обраний новий склад. Спікер Предраґ Маркович у зв’язку з цим у понеділок провів наради з лідерами парламентських фракцій. Деякі з них погодилися взяти участь в надзвичайній сесії, на котрій обговорювали б закон про амністію.
Інші ж кажуть, що немає потреби поспішати. Про це говорив, наприклад, Міолюб Албіянич, голова фракції партії «Ґ17 Плюс», котра донедавна перебувала в складі владної коаліції: «Цей закон може опинитися на порядку денному нового скликання, а до того часу можна почекати. Держава має багато важливіших та пріоритетніших справ, і тому це питання можна відкласти на кілька місяців».
Влада «не бачить» непорядків, але хоче їх позбутися
У сербських в’язницях загалом є 17 тисяч осіб. Страйком охоплені найбільші тюрми, котрi знаходяться в мiстах Пожаревац, Сремська Митровиця, Нiш та iнших. У зверненнях до ЗМІ в’язні стверджують, що вони страйкують голодом та відмовляються від виконання будь-яких обов’язків.
А представники уряду заявляють, що жодних непорядків немає. Проте влада хотіла б урегулювати справу якнайшвидше, оскільки заворушення в тюрмах могли б негативно впливати на рейтинг партій владної коаліції.