Проект резолюції запропонували Сполучені Штати у Третьому Комітеті ООН, попри гнівні протести білоруської делегації, яка стверджувала, що цей документ є нічим іншим, як “стандартним набором старих кліше”. Представник США у Комітеті Ричард Терелл Міллер заявив, що резолюція, яка осуджує Білорусь, необхідна з огляду на “постійне погіршення ситуації з правами людини”, зокрема під час підготовки й проведення виборів у березні цього року. Резолюція звинувачує Білорусь у таких порушеннях прав людини, як фальшування й підтасовування результатів загальних виборів, перепони, які чинила влада кандидатам опозиції, придушення опозиції, арешти дисидентів за те, що вони висловлювали незгоду з політикою уряду. Резолюцію ухвалили більшістю голосів: 70 – за, 31 – проти, 67 країн утрималися. За правилами ООН, наслідки голосування у Третьому Комітеті рівнозначні рішенню всієї Генеральної Асамблеї.
Білорусь, зі свого боку, намагалася провести у Третьому Комітеті свій проект резолюції, що містив звинувачення на адресу Сполучених Штатів у порушеннях під час голосування на загальних виборах 7-го листопада і в утриманні в”язнів у військовій тюрмі Гуантанамо на території Куби. Проект білоруської резолюції також посилався на заяви американських громадських організацій, що закидали Вашингтонові спроби обмеження громадянських свобод під приводом боротьби з міжнародним тероризмом. Білоруський дипломат Андрей Дапкюнас сказав на засіданні Третього Комітету з прав людини, що його країна принципово висунула свій проект резолюції на знак протесту проти подвійних стандартів. Мовляв, багаті держави намагаються піддати остракізмові окремі країни у той час, як Сполучені Штати повинні “нести відповідальність за маніпуляції правами людини в Гуантанамо і у в”язниці Абу-Граіб в Іраку”. Американський дипломат у відповідь звернув увагу делегатів на той факт, що деякі проблеми, згадані у білоруському проекті резолюції, відомі всім завдяки повідомленням у пресі США і відкритому розслідуванню. “У першу чергу, – сказав Міллер, – саме ця свобода преси і незалежна юстиція відрізняють Сполучені Штати від Білорусі, яка запропонувала свій проект резолюції. Проти білоруського проекту проголосувало 114 країн, за – лише 6: Куба, Іран, Північна Корея, Сирія, Майнамар (колишня Бірма) і сама Білорусь. Варто зауважити, що за дивним збігом обставин, якраз напередодні голосування з питань порушень прав людини в Білорусі Третій Комітет Генеральної Асамблеї ухвалив кілька резолюцій, що засуджували порушення прав людини в Ірані, Північній Кореї та в Майнамарі.
Білорусь, зі свого боку, намагалася провести у Третьому Комітеті свій проект резолюції, що містив звинувачення на адресу Сполучених Штатів у порушеннях під час голосування на загальних виборах 7-го листопада і в утриманні в”язнів у військовій тюрмі Гуантанамо на території Куби. Проект білоруської резолюції також посилався на заяви американських громадських організацій, що закидали Вашингтонові спроби обмеження громадянських свобод під приводом боротьби з міжнародним тероризмом. Білоруський дипломат Андрей Дапкюнас сказав на засіданні Третього Комітету з прав людини, що його країна принципово висунула свій проект резолюції на знак протесту проти подвійних стандартів. Мовляв, багаті держави намагаються піддати остракізмові окремі країни у той час, як Сполучені Штати повинні “нести відповідальність за маніпуляції правами людини в Гуантанамо і у в”язниці Абу-Граіб в Іраку”. Американський дипломат у відповідь звернув увагу делегатів на той факт, що деякі проблеми, згадані у білоруському проекті резолюції, відомі всім завдяки повідомленням у пресі США і відкритому розслідуванню. “У першу чергу, – сказав Міллер, – саме ця свобода преси і незалежна юстиція відрізняють Сполучені Штати від Білорусі, яка запропонувала свій проект резолюції. Проти білоруського проекту проголосувало 114 країн, за – лише 6: Куба, Іран, Північна Корея, Сирія, Майнамар (колишня Бірма) і сама Білорусь. Варто зауважити, що за дивним збігом обставин, якраз напередодні голосування з питань порушень прав людини в Білорусі Третій Комітет Генеральної Асамблеї ухвалив кілька резолюцій, що засуджували порушення прав людини в Ірані, Північній Кореї та в Майнамарі.