
Це й становить проблему для Папи Бенедикта Шістнадцятого.
А для багатьох турків проблему становить Папа.
Пояснює турецький політолог Зейно Баран: «Із ісламського боку багато хто, від пересічного мусульманина до політика-ісламіста чи радикального екстреміста, вважає, що вибачень (Папи за його нещодавні слова про іслам) замало. Інша ж група людей, турецькі націоналісти, невдоволені, що Папа критично ставиться до Туреччини і, як відомо, є проти вступу Туреччини до ЄС».
Через уявну образу — до діалогу
Кілька місяців тому Бенедикт Шістнадцятий промовив слова, що негативно оцінювали пророка Магомета. Пізніше з’ясувалося, що це були слова середньовічного автора, які Папа процитував. Понтифік уже пояснював, що сам він не має негативного ставлення до ісламу, і вибачався, що ті слова були неприємні для ісламського світу.
Історик і головний редактор журналу «Всередині Ватикану» Роберт Мойниган, який добре знає Бенедикта Шістнадцятого ще з його кардинальських часів, вважає: «Немає на Заході іншої постаті, яка була б зараз відкритішою в діалозі з ісламом, як Папа Римський. Отож, що зробив Папа і чому він це зробив, залишається таємницею. Але наслідком стало те, що його катапультувало на роль головного співрозмовника (для ісламу)».
Зберегти «християнське коріння» Європи
Тим часом у Туреччині так само обурені очевидним спротивом Папи вступові цієї країни до Євросоюзу. Ця позиція Понтифіка, як вважають, може впливати й на ставлення деяких європейських керівників.
Таку позицію Папи пояснює експерт у справах Ватикану Джон Аллен: «Стурбованість Бенедикта (Шістнадцятого) долею Європи насправді не має нічого спільного з тим, чи посяде Туреччина в ній місце. Насправді ж він стурбований тим, щоб спробувати знову розбудити християнське коріння Європи».