
Є. І.: "Треба розуміти, що ми вже майже тисячу років перебуваємо відокремлено. Тому знайти шляхи для відновлення повної єдності, для зняття всіх існуючих богословських та еклезіологічних проблем буде дуже складно. На це можуть бути потрачені багато років. Може, десятиріччя і навіть століття. І питання полягає в наступному: якщо ми не можемо відновити євхаристійне (молитовне) спілкування і не можемо бути єдиною церквою, чи можемо ми хоча б навчитися діяти як єдина структура у наших стосунках із зовнішнім світом. Адже ті виклики, котрі постають перед християнськими церквами сьогодні, – це виклики, кинуті всій християнській цивілізації".
Р.С.: Якою мірою слово Вселенського Патріарха Варфоломія є значимим для всього Православ’я?
Є. І.: Патріарх Константинопольський аж ніяк не є главою православної церкви, у тому розумінні як Папа Римський є главою католицької церкви. Тому дуже важливо, щоб римо-католицька церква активізувала стосунки не лише з Константинопольським Патріархатом, а й з іншими православними церквами, включно з Московським Патріархатом, який є другою за чисельністю християнською церквою після римо-католицької церкви".
Р.С.: Чи є, на Вашу думку, можливість для зустрічі між Папою і Московським Патріархом?
Є. І.: У мне є таке відчуття, що нинішній Папа і нинішній Патріарх Московський зустрінуться.
Р.С.: А якою була Ваша реакція на вересневу цитату Папи про насильницький характер мусульманства?
Є. І.: Виступ Папи в Реґенсбурзі викликав не лише негативну реакцію. Наприклад, у православних церквах, і зокрема в російській православній церкві, чимало осіб висловили солідарність з Папою...Коли мова йде про діалог між двома релігіями, кожна з них має представляти себе у цьому діалозі повноцінно і автентично. І повинні промовляти не лише люб‘язні слова на адресу один одного, а й говорити про ті проблеми, які існують. І разом з тим, ми не повинні замовчувати історію.